2.1. Спеціальний фонд як складова частина бюджету Збройних Сил України та аналіз напрямків його використання.

Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється виключно за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік і повинен становити 3% ВВП держави відповідно ст.2 Закону України “Про оборону України”. За роки незалежності України даний показник жодного разу не відповідав даній статті [6-10].

Характерною ознакою оборонного бюджету, за умов недофінансування в останні роки, стала тенденція бюджету “проїдання”, коли фінансових коштів вистачає лише на утримання армії, а розвиток озброєння та військової техніки залишається недофінансованим. Отже за умов недофінансування потреб Збройних Сил України, є об’єктивно умовою ведення господарської діяльності військовими частинами, для залучення додаткових фінансових коштів. Така діяльність допомагає вирішити одночасно дві проблеми: отримати додаткові кошти для поліпшення фінансування Збройних Сил та вилучити надлишкове майно, яке піддається фізичному та моральному зносу щороку та вимагає додаткових витрат на його утримання та зберігання. Єдине, що потрібно визначити – це фінансування витрат, пов’язаних із підготовкою майна, чітку організацію та дотримання вимог керівних документів, законність та обґрунтованість цін та тарифів, виходячи з діючих оптово-роздрібних цін, індексів інфляції й зносу об’єкта, законне проведення торгів, аукціонів тощо.

Крім цього слід відмітити те, що деякі види діяльності або галузі виробництва недоцільно впроваджувати в цивільному сектору та відмовлятися від них. Тому, як деякі сфери виробництва мають бути в державній власності для підтримання належного рівня національної безпеки; багато підприємств і установ мають виконувати таємні завдання, забезпечувати культурно-побутові потреби військовослужбовців.

Аналізуючи державний бюджет України, загалом, і оборонний бюджет, як його складову, за кілька останніх років, не важко зробити висновок, що спеціальний фонд є невід’ємною частиною вітчизняного бюджету і бюджету Збройних Сил. Проте, розуміння ролі, яку відіграє спеціальний фонд у процесі фінансування, нам надасть інформація про питому вагу спецфонду у бюджеті Збройних Сил. За даними Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» за кілька останніх років можна зробити аналіз про абсолютну величину спеціального фонду в оборонному бюджеті і його зміну на протязі 7 років, починаючи з 2008 до поточного року. З даних діаграми видно, що при законодавчо встановлениз 3% видатків від ВВП, реально Збройні Сили України отримують близько 1% від ВВП запланованих видатків. Відповідна інформація зображена на рисунку 2.1.1.

Відповідно до того, що кошти спеціального фонду – це фінансові ресурси, котрі мають певну імовірність їх неотримання (вищу ніж для загального фонду), для можливості зробити висновок про фінансову стійкість Збройних Сил України необхідною є інформація про динаміку зміни частки спеціального фонду за кілька років. Така динаміку як в планових, так і фактичних обсягах відображено на рисунку 2.1.3.

Рис. 2.1.3. Динаміка виконання спеціального фонду (2008-2014рр.).

Обсяги фінансування Міністерства оборони України у 2013році дали змогу здійснити перехід від бюджету “проїдання” до бюджету розвитку Збройних Сил. У 2013 році Державним бюджетом України Міністерству оборони планувалось виділити 15 315 079,5 тисяч гривень, що становить 1,1 % ВВП. Переважну більшість цих коштів – 14 333 995,2 тисяч гривень – було передбачено за загальним фондом та 981 084,3 тисяч гривень за спеціальним фондом. Такий бюджет дозволив приступити до фінансування багатьох ключових програм, зокрема, щодо розвитку озброєння і військової техніки, підвищення соціальних стандартів військовослужбовців [9]. Порівняно з 2012 роком, ресурс Міністерства оборони України було збільшено на 2,6 мільярдів гривень або майже на 18,7 відсотків. Таким чином, фінансування в рамках оборонного бюджету на 2013 рік передбачало кошти на розвиток та реалізацію державних програм в оборонній сфері. Проте уже в 2014 році у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України в державному бюджеті передбачено суму на більш ніж 1 мільярд гривень меншу. В Законі України «Про державний бюджет України на 2014 рік» на потреби української армії передбачено 15632,2 мільйонів гривень (1% ВВП), з них 1473,6 мільйонів гривень це надходження коштів спеціального фонду, що складає 9,4% кошторису Міністерства оборони.[10]

Вплив спеціального фонду на наповнення бюджету Міністерства оборони України зображено в додатку Ж-З.

2010

Дані продемонстровані на попередніх діаграмах допомагають зробити висновок про хронічне недофінансування Збройних Сил України, внаслідок невиконання спеціального фонду бюджету Міністерства оборони. Проте в 2013 році за рахунок ефективно проведеного планування, кошторис за спеціальним фондом був виконаний майже в повному обсязі. Аналогічну ситуацію цілком реально слід очікувати і в 2014 році не тільки через ефективне планування, а й у зв’язку військово-політичною ситуацією в державі. Станом на 15 травня 2014 року в якості допомоги Збройним Силам України від юридичних і фізичних осіб у рамках акції “Підтримай Українську армію” на рахунки Міністерства оборони України надійшло 122,8 мільйона гривень. З цієї суми 115,5 мільйонів гривень – грошові перекази на матеріально-технічне, решта – на медичне забезпечення Збройних Сил України.

За допомогою дзвінків на єдиний мобільний номер “565” на підтримку Української армії перераховано більше 28 мільйонів 214 тисяч гривень(усі – на матеріально-технічне забезпечення ЗС України).

Крім того, на рахунки Міноборони надійшло 98,4 тисячі доларів США та 42,7 тисячі євро. Після обов’язкового продажу іноземної валюти(50% від загальної суми), залишок іноземної валюти на рахунках Міністерства оборони України склав 49,2 тисячі доларів США (гривневий еквівалент – 557,1 тисячі гривень) та 21,35 тисячі євро (гривневий еквівалент – 328,1 тисячі грн). Фактично такі незаплановані надходження являють собою кошти спеціального фонду, тому слід очікувати значне виконання кошторису МОУ за спеціальним фондом в цьому році.[43]

Також проходить постійний збір речей, техніки, обмундирування та іншого майна для підтримки нашого війська в сьогоднішній складній ситуації. Як відомо, кошти спецфонду витрачаються лише на конкретно визначені цілі. Напрямки витрачання зазначених фінансових ресурсів показують сфери, що з року в рік залишаються забезпеченими не в повному обсязі. На загальнодержавному рівні напрямки використання власних надходжень бюджетних установ визначені статтею 13 Бюджетного кодексу України, а саме:

1. покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

2. організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

3. утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

4. ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

5. господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

6. організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);

7. виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).[2]

Важливим елементом оптимальної організації фінансування військових витрат є їх структура. Бюджет розвитку збройних сил, має розподілятися наступним чином: на НДДКР та закупівлю озброєння – від 30 до 65 %; матеріально-технічне забезпечення – від 15 до 30 %; утримання особового складу – від 10 до 30 %; капітальне будівництво – від 5 до 10 %.

На сьогодні частка витрат на утримання Збройних Сил країни перевищує майже втричі граничний показник, а частка витрат, спрямованих на розвиток озброєнь, військової техніки та інфраструктури, становить менше чверті від мінімального граничного показника. При цьому фактично планові показники не виконувалися. Однією з причин такої ситуації є розподіл видатків Державного бюджету для Міністерства оборони на загальний та спеціальний фонди [2]. Головне призначення спеціального фонду є отримання додаткових коштів від комерційних операцій. Для прикладу розглянемо розподіл видатків Державного бюджету України на 2014 рік для Міністерства оборони в розрізі загального та спеціального фондів. Позиція “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України” для ЗСУ на початок 2014 року – за загальним фондом дорівнювала нулю, за спеціальним – 453,2 млн. грн. (30,8 % від видатків спеціального фонду, спрямованих на розвиток). За рахунок яких надходжень буде фінансуватися ця програма? Як відомо квартирна черга військовослужбовців у нашій державі складає загалом 44 тисячі сімей. Наприкінці минулого року 26 листопада набрав чинності наказ Міністерства оборони України №689 «Про затвердження Положення про облік та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України. Цим документом скасовано попередній який до останнього часу регламентував цю сферу. Як пояснили в управлінні зведеного фінансового планування та формування бюджету Департаменту фінансів Міністерства оборони України, розподіл коштів спеціального фонду відбувався у відповідності до наказу Міністра оборони України №356. Але по-перше, цей документ не був зареєстрований у Міністерстві юстиції тому не мав статусу нормативно-правового акту, по-друге його положення суперечили Бюджетному кодексу України та іншим законодавчим актам. Відповідно до попереднього наказу 60% від здавання в оренду майна військові частини повинні були спрямовувати на утримання та такі господарські потреби, які не забезпечувалися коштами загального фонду. Нове положення зареєстроване в Міністерстві юстиції України, передбачає, що 50% власних надходжень, які перевищуватимуть витрати, пов’язані з організацією і наданням послуг, здійсненням господарської діяльності та передачею в оренду військового майна, установи мають щомісячно зараховувати на спеціальні реєстраційні рахунки Міністерства оборони, аби у подальшому з них фінансувалося будівництво чи придбання житла для військовослужбовців. За попередніми підрахунками це дасть можливість щорічно отримувати від економічної та господарської діяльності підприємств і установ Міноборони близько 200 млн гривень на будівництво та придбання житла, а це близько 500-600 квартир. Відповідно департамент капітального будівництва повинен надавати пропозиції для найбільш доцільного використання. В грудня минулого року з початком дії нового положення Міноборони акумулювало на спец рахунки (для будівництва (придбання) житла) близько 6 мільйонів гривень. Як справа рухатиметься в 2014 році – покаже час. Схожа ситуація і по позиціях “Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни” в більшості фінансується зі спецфонду (40%). Тобто, якщо вдасться реалізувати низку комерційних операцій, то Збройні Сили країни отримають кошти для пріоритетних статей оборонного бюджету. Утилізація боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива майже на 6% фінансується зі спеціального фонду. Витрати на керівництво та військове управління Збройних Сил України фактично на 100 % забезпечується загальним фондом. Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ на 90 % забезпечується загальним фондом і гарантоване державою В 2014 році невелика частина коштів спеціального фонду передбачено саме на цю програму. [10].

Отже кошти, які виділятимуться Міністерству оборони з державного бюджету, переважно будуть використані на утримання особового складу. Як наслідок – рівень бойової підготовки Збройних Сил та наявні озброєння й військова техніка не відповідатимуть сучасним вимогам. Така ситуація пояснюється відсутністю послідовної державної політики у питаннях матеріального та фінансового забезпечення Збройних Сил України. Зокрема, Міністерство фінансів України при формуванні бюджету Міністерства оборони не враховувало вимог Державної програми розвитку Збройних Сил України. Кошти держбюджету в основному планувалися на утримання не реформованої системи Збройних Сил, без відповідного їх розвитку.

Проведемо аналіз виконання Міністерством оборони України державного бюджету за спеціальним фондом з 2010 по 2013 роки.

В 2010 році було заплановано 2664,0 млн. грн. за спеціальним фондом, з них 2115, 0 млн. грн. кошти від реалізації озброєння військової техніки та іншого майна Збройних Сил, та 549,0 млн. грн. кошти від власних надходжень. Недоотримано 1825,1 млн. грн., що складає 68,51% запланованих видатків за спеціальним фондом.

В 2011 році було заплановано 2209,5 млн. грн. за спеціальним фондом, з них 1519,7млн. грн. кошти від реалізації озброєння військової техніки та іншого майна Збройних Сил, та 689,9 млн. грн. кошти від власних надходжень. Недоотримано 1095,3 млн. грн., що складає 49,57% запланованих видатків за спеціальним фондом, що на 9% менше порівняно з 2010 роком.

В 2012 році було заплановано 2216,5 млн. грн. за спеціальним фондом, з них 1450,0 млн. грн. кошти від реалізації озброєння військової техніки та іншого майна Збройних Сил, та 766,8 млн. грн. кошти від власних надходжень. Недоотримано 1072,1 млн. грн., що складає 48,4% запланованих видатків за спеціальним фондом, що на 1% менше порівняно з 2011 роком.

В 2013 році було заплановано 981,1 млн. грн. за спеціальним фондом, з них 62,9 млн. грн. кошти від реалізації озброєння військової техніки та іншого майна Збройних Сил, та 803,9 млн. грн. кошти від власних надходжень. Недоотримано 105,6 млн. грн., що складає 10,7% запланованих видатків за спеціальним фондом. Тобто фактично кошторис Міністерства оборони України за спеціальним фондом в 2013 році був виконаний на 90%, що безумовно є хорошим показником і свідчить про ефективно проведене планування.[6-9]

Сучасна ситуація, свідчить, що при заявленій Міністерством оборони України мінімальній потребі фінансування Збройних сил в сумі 23-25 млрд. грн., в ухваленому бюджеті – ця цифра скоротилася до 15,6 млрд. грн., що становить лише 65% від мінімальних потреб. Бюджетом зовсім не передбачено бюджетних коштів за загальним фондом на житлове будівництво для військовослужбовців. Тому можна зробити висновок, що при хронічному недовиконанні кошторису міністерства оборони за спеціальним фондом саме від господарської діяльності (крім 2013 року), відповідні програми на житлове будівництво з великою ймовірністю будуть тимчасово призупинені, навіть якщо частина надходжень акумулюється, в якості допомоги від населення та юридичних осіб, оскільки Міністерство оборони спрямовує такі надходження на першочергові цілі.[10].

Отже, за умов недофінансування потреб Збройних Сил України, є об’єктивно умовою ведення господарської діяльності військовими частинами, для залучення додаткових фінансових коштів. Вищенаведений аналіз структури оборонного бюджету констатує факт того, що внаслідок обмеженості фінансових ресурсів спеціальний фонд є невід’ємною складовою оборонного і загальнодержавного бюджету України загалом. Вітчизняне законодавство визначає чіткий алгоритм використання власних надходжень бюджетних установ (в тому числі військових частин). Передбачено конкретні напрями використання коштів спеціального фонду, в більшій кількості випадків такі кошти ідуть на фінансування потреб, котрі пов’язані з наповненням спецфонду. Проте, постійне недоотримання запланованих коштів до спеціального фонду, залишає певні потреби Збройних Сил без потрібного фінансування на протязі кількох років підряд.