(Корекційно-розвивальне заняття)
Мета: розвиток пам’яті, уваги, мислення учнів.
Цільова група: учні 3-4 класів.
Хід заняття
Доброго дня учні! Рада знову вас бачити! А нумо хто перший мені скаже що ми з вами робили минулого разу? Минулого разу ми з вами їхали потягом до загадкової країни «Пізнайко», щоб показати всім які ви кмітливі і ерудовані. І я з гордістю можу сказати, що минулого разу ви впорались пречудово. Сподіваюсь цього разу ви себе покажете також з найкращої сторони, і я та ваш вчитель зможемо вами пишатись. Оскільки, ми завершили нашу подорож на станції вокзалу, то сьогодні ми з вами поринемо у цей казковий світ і подивимось, який він з середини. Отже, наша сьогоднішня зустріч буде називатись - подорож по країні Пізнайко.
Ну ось ми з вами сходимо з потягу і заходимо на станцію вокзалу. В середині дуже красиво та яскраво, але все якесь чудернацьке. О…… У нас на шляху став якийсь кумедний чолов’яга: штанина в нього одна коротка, одна - довга, на плечі – рудий кіт, на одній нозі взутий в чобіт а інша нога боса, а на голові він носить мідний казанок. Він просить нас пред’явити йому казковий документ а інакше він нас не впустить до своєї країни а посадить на потяг додому. Він навіть і не хоче слухати, що ми прибули з далекої країни і таких документів у нас немає, а на наші прохання пропустити нас, мовляв, ми найперші розумники він розсміявся і показав значок, на якому написано, що він перший розумник країни Пізнайко, і мало кому вдавалось розгадати його загадки. Давайте діти розгадаємо його загадки і можливо він нас пропустить.
Завдання 1. Склади з букв слова та знайди одне зайве слово.
Дивно щойно ми відгадали останнє його слово як цей дивак схопився і побіг чимдужче у свій кабінет рюмсаючи та плачучи на ходу. Ну не будемо ображатися на його дивні повадки, адже це загадкова країна і люди тут теж загадкові. Шлях вільний і ми можемо продовжувати нашу подорож! Але щойно ми підійшли до виходу з вокзалу, як нас оточили безліч чоловічків у такому ж чудернацькому вбранні. Вперед вийшов самий повний і поважний з них і почав говорити якісь незрозумілі слова. Давайте ми гуртом спробуємо вивчити їх мову і зрозуміти чому він нас зупинив.
Завдання 2. Повтори навпаки.
Як виявилось той дивак загадки котрого ми розгадали прибіг і розповів своєму начальнику що прийшла група дивних людей які в лічені хвилини розгадали загадки котрі він складав кілька років, і, ми є розумніші за нього. І начальник вирішив попросити нас, щоб ми дозволили йому та його працівникам провести нам екскурсію по їхньому місту в знак поваги. Це дійсно чарівне місто навколо квітнуть дерева, кущі троянд та ще безліч інших квітів та дерев. Люди навколо всі привітні, вітаються, посміхаються, зичать здоров’я. Але що це???
З-під великого дуба чується дитячий плач. Виявляється дві дівчинки і хлопчик гралися повітряними кульками та, на жаль, так захопилися, що не помітили, як кульки заплутались. Їх мами наказали їм бігти додому але діти не можуть розібрати: де чия кулька. Давайте їм допоможемо.
Завдання 3. Хто отримає червону кульку.
Після нашої допомоги діти побігли раді додому до своїх матерів а ми ще довго чули відгуки та дзвін їх радісного сміху, милі посмішки та щирі слова подяки. Наші вірні провідники – працівники вокзалу привели нас до височезного, красивого та дуже розкішного палацу. Вони розповіли, що тисячі років тому наймудріший чоловік їх міста побудував цей палац, але, щоб виявити у місті і наблизити до себе самих розумних жителів міста він при вході в палац поставив чудо-замок, який ще досі не зміг відчинити ні один житель міста. Діти, а давайте ми спробуємо відкрити цей замок адже всередині може бути безліч цікавих речей.
Завдання 4. Склади з (6) сірників, не ламаючи їх, 4 трикутники.
Щойно ми склали й цю задачку, як небо стало похмурим скрізь мерехтять блискавки, гримить грім. Ми й не встигли зогледітись як наші провідники кудись втекли, злякавшись, а на їх місці в повітрі над землею плавно похитуючись повис силует привида господаря замку.
-Хто посмів потурбувати мій спокій, хто мене викликав признавайтесь і тоді я вас покараю швидко, а не повільно!
Оглядівшись по сторонам, помітивши сірники які ми склали і відкрили його чудо-замок привид трішки заспокоївся.
- Покажіть мені того хто розгадав нарешті мою загадку і я заберу його з собою, владарюватимемо з ним разом в іншому світі, а решту я просто спалю своїм поглядом…………Ніііііііііі я не вірю, що це ви, такі молоді, могли розгадати загадку, яку не могло розгадати ціле місто, впродовж тисячі років. Ви мене обманюєте. …… Гаразд тоді давайте зіграємо ще в одну гру. Якщо ви такі кмітливі та розумні тоді я вас відпущу та подарую вам багаж знань, який вам стане в нагоді по всяк час. А якщо ні тоді спалю вас і місто «Пізнайко»
Завдання 5. Чотири стихії.
Якщо я скажу слово «земля», усі повинні опустити руки вниз, якщо слово «вода» — витягнути руки вперед, слово «повітря» — підняти руки нагору, слово “вогонь” – зробити обертання руками в запясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється –програв”.
Ну ось і все! Ми перемогли! Привид зник, місто врятоване, ми гуляємо по чарівному замку чарівної країни, всі щасливі та задоволенні. Але на цьому завершується лише друга частина наших пригод, попереду нас чекає ще безліч пригод та подорожей. Отже всім дуже вдячна за працю та допомогу. До нових зустрічей, мої любі друзі, до нових пригод!!!
Матвєєва Г. В.
