Сходинка перша. Розвиток уваги у дітей молодшого та середнього шкільного віку

Увага – це зосередженість на чомусь. Вона пов’язана з інтересами, схильностями, покликанням людини, від її особливостей залежать спостережливість, здатність бачити в предметах чи явищах малопомітні, але суттєві деталі. 

Розвиток уваги дитини залежить від різних змін у її житті, від освоєння нових видів діяльності (ігрової, трудової). Велике значення для розвитку довільної уваги в молодшому шкільному віці має гра. Під час гри виникає потреба досягати певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати увагу на певних предметах, переключати й розподіляти її.

Увага в молодших школярів стає довільною, але ще досить довго, сильною залишається мимовіль­на увага дітей. Обсяг і стійкість, переключення і концентрація довіль­ної уваги до IV класу школи в дітей стають майже такими самими, як і в дорослої людини. Протягом перших років навчання у школі увага дітей ще не стійка. В 1-2 класах її стійкість вища при виконанні зовнішніх дій і нижча при виконанні розумових. Тому в їх навчальній діяльності мають чергуватися розумові заняття з ігровими заняттями: зі складання схем, малювання, креслення. Що стосується переключення, то воно в цьому віці навіть вище, ніж у середньому в дорослих. Це пов'язано з молодістю організму і рухливістю процесів у центральній нервовій системі дити­ни. Молодші школярі можуть переходити від одного виду діяльності до іншого без особливих зусиль. Однак і тут увага дитини зберігає ще деякі ознаки «дитячості». Дитина молодшого шкільного віку здатна концентрувати увагу протягом 10-20 хвилин, підліток – 40-45 хвилин.

З початком підліткового віку, у зв'язку з початком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, збудженими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі.

Урок, де учням дається можливість працювати у власному темпі й отримати знання у відповідності до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-х класах. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну чи рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо.

Як визначити рівень розвитку уваги в учнів молодшого та середнього шкільного віку Методика вивчення концентрації і стійкості уваги

(модифікація методу Пьерона - Рузера)

Інструкція: "Закодуйте таблицю, розставивши в ній знаки за зразком".

Аналіз результатів:

Фіксується кількість помилок і час, витрачений на виконання завдання.

Оцінка:

Високий рівень стійкості уваги - 100% за 1 хв 15 сек без помилок.

Середній рівень стійкості уваги - 60% за 1 хв 45 сек з 2 помилками.

Низький рівень стійкості уваги - 50% за 1 хв 50 сек з 5 помилками.

Дуже низький рівень концентрації і стійкості уваги - 20% за 2 хв 10 сек з 6 помилками (за М.П.Кононовой).