Вправа « Пронумеруй фігуру»

Мета: розвиток зорової пам'яті.

Для виконання цієї вправи потрібен олівець. Дитині пропонують протягом хвилини уважно розглянути малюнок, на якому зображені геометричні фігури з цифрами, що вписані в них.

Нижче довільно розташовані ті самі геометричні фігури, але вже без цифр. Потрібно закрити рядок з цифрами аркушем паперу і по пам'яті вписати в ці фігури цифри , намагаючись повторити зразок. Цифри необхідно вписувати в усі фігури.

У подальшому можна використовувати інші цифри або літери, навіть букви іншомовного алфавіту.

Вправа « Що в мішечку?»

Мета: розвиток зорової пам'яті.

У мішечку містяться дві іграшки або дві букви ( пластикові або вирізані з картону) тощо. Вчитель показує все те, що він поклав у мішечок, учень запам’ятовує протягом хвилини. Потім обмацує їх і ліпить із пластиліну з пам'яті. По закінченню роботи звіряється зі зразків з мішечка. Далі завдання ускладнюється : збільшується кількість предметів, які потрібно запам’ятати.

Вправа « Цікаві картинки»

Мета: розвиток зорової пам'яті.

Спочатку учням показують одну картинку протягом однієї хвилини і прибирають її. З пам'яті потрібно намалювати таку картинку. Далі завдання поступово ускладнюється. Потрібно показувати по дві, по три-шість картинок водночас.

Пізніше можна дати сюжетну картинку і запропонувати учневі запам’ятати, що саме на ній зображено. Після цього малюнок сховати і учень повинен відповісти на певні питання за змістом картинки. Учні дуже люблять такого типу завдання і охоче їх виконують.

Вправа « Додай та запам’ятай»

Мета: розвиток слухової пам'яті.

У цій грі можуть приймати участь до 10 чоловік. Вчитель, розпочинаючи гру, говорить: «Я поклала у пакет банан». Учень повторює те, що сказала вчитель, та додає щось своє: «Я поклав у пакет банан і яблуко», наступний учень повторює готову фразу і додає щось своє. І так далі.

Можна використовувати інший варіант. Вчитель каже «У зоопарку живе слон» . А учень «У зоопарку живе слон і зебра», а наступний «У зоопарку живе слон, зебра та лев» тощо.

Вправа « Ось я скажу я вам прислів’я»

Мета: розвиток слухової пам'яті.

Вчитель пропонує прослухати прислів’я , запам’ятати і повторити їх.

• Книжка вчить, як на світі жить. • На сонечку тепло, біля мами - добре. • Де в сім`ї лад, не потрібен і клад. • Без труда-нема плода. • Знання за плечима не носити. • Хорошого друга май, а лихого обминай.

Можна запропонувати дитині на кожне прислів’я намалювати малюнок або розповісти приклад з життя. Вчитель повинен разом з учнями розібрати прислів’я, пояснити їх суть.

Вправа « Слуховий диктант»

Мета: розвиток слухової пам'яті.

Вчитель називає слова, а учні собі схематично на листочках замальовують картинки до цих слів. Після закінчення диктанту учні повинні відтворити текст диктанту,спираючись на свої схематичні малюнки.

Вправа « Рухайся і запам’ятовуй»

Мета: розвиток образної пам'яті.

Учням пропонуються слова: бджілка,квітка, корова, гриб, парта, скрипка, молоток і пропонують запам’ятати їх за допомогою рухів руками, ногами, головою, звуків, різноманітних поз, і того, що буде нагадувати це слово.

За 10 хвилин дитина відтворює те, що запам’ятала. Із запропонованого ряду можна вибрати будь-які слова, починати краще з 5-7 слів.

Вправа « Малюнок пальцями»

Мета: Розвиток рухової пам'яті.

Вчитель промовляє 10 слів, дитина про себе повторює кожне слово,одночасно пальцем «записує» його на столі. Потім називає ті слова, які запам’ятала. Якщо діти ще не вміють швидко писати, то вчителю треба підбирати коротеньку слова, такі як ліс, дуб, зуб, кіт, сік тощо.

Вправа « Швидко мовлю скоромовку»

Мета: Розвиток слухової памяті та уваги.

Вчитель один раз промовляє скоромовку, а учні повинні повторити. Скоромовки повинні мати різну довжину і починати треба з найкоротших.

• Наш садівник розсадівникувався.( 3 слова) • Росте липа біля Пилипа.( 4 слова) • Ходить Прокіп — руками тіп.( 4 слова) • Пік біля кіп картоплю Прокіп. (5 слів) • Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.(6 слів) • Ходить квочка коло кілочка,Водить діточок коло квіточок.( 8 слів)

Гра « Чарівні малюнки»

Мета: розвиток зорової пам'яті.

Гра проводиться на уроках математики. Школярам пропонується подивитися на малюнки й намагатися їх запам'ятати. Намалюйте по пам'яті. Попросити учнів розказати як саме вони запам’ятовували той чи інший малюнок.

(Малюнок проглядається не більше 2 секунд, потім закривається).

Вправа «Запам'ятай слова по порядку».

Приготуйте список слів з порядковими номерами:

1.Латиш

2. Географія

3. Суп

4. Сережка

5. Атом

6. Дружба.

7. Ніж

8. Грунт

9. Каяття

10. Довідник

11. Сир

12. Картон

13. Торт

14. Слово

15. Правило

16. Прийменник

17. Вибух

18. Втікач

19. Лампа

20. Груша

Завдання - запам'ятати слова та їх порядкові номери за 40 секунд та написати їх на аркуші паперу.

Вправа «Запам'ятай 10 слів»

Вчитель говорить 10 будь-яких слів (наприклад, дорога, корова, лапа, яблуко, горобець, мак, килим, ніс, піджак, літак). Завдання учнів – запам’ятати якомога більше. Хто більше відтворить слів?

Сходинка третя. Розвиток мислення у дітей молодшого та середнього шкільного віку

При вступі до школи дитина володіє наочно-образним та наочно-дійовим мисленням. Тому найкраще виділяє зовнішні ознаки, які лежать в основі її умовиводів та узагальнень. Так, учень краще вирізняє префікс "на" у конкретному значенні ("на тарілці"), ніж в абстрактному ("на пам'ять").

Протягом початкового періоду навчання у дитини активно формується теоретичне мислення, що відокремлюється від сприймання і спирається на розвиток рефлексивних механізмів психіки. Останніми експериментальними дослідженнями показано, що в розвитку мислення молодших школярів існують невикористані резерви, які полягають у тому, що спеціально побудоване навчання (його називають розвивальним) забезпечує ефективне здійснення учнями переходів не тільки від конкретного до абстрактного, а й від абстрактного до конкретного.

У молодшому шкільному віці на початок періоду домінує наочно-образного мислення, а під впливом учіння інтенсивно розвивається абстрактне мислення.

Розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація. У дитини розвивається здатність використовувати певні предметні поняття та поняття відношень, такі якості мислення: критичність, раціональність, широта мислення, самостійність, творчий характер мислення.

У процесі шкільного навчання мислення дітей продовжує розвиватися. Головною рисою його стає спрямованість на оволодіння знаннями основ наук. Проте в самому процесі розвитку все ще дають про себе знати «старі» прояви , яких діти не можуть позбутись одразу. Так осмислення деяких причин зміни явищ замінюється цільовими установками або зводиться до глянцевого результату. Наприклад, на запитання «Чому у зайця під зиму шубка замість сірої стає білою?» більшість дітей відповідає: «Щоб мисливець не застрелив», «щоб лисиця не спіймала», «щоб вовк не бачив». Або відповідаючи на запитання: «Чому рослини гинуть?», діти констатують: «Тому, що їх ніхто не поливає», «тому, що без води вони сохнуть», «тому, що стає холодно» та ін. Такі пояснення інколи «проскакують» і в п'ятикласників (дані О.М. Кудрявцевої, Г.В. Лебідь), хоча за логікою речей рівень знань на цей період дає їм змогу побачити загальну закономірність - зміна умов навколишнього середовища призводить до змін у житті рослин і тварин. І тільки з допомогою вчителя, в умовах шкільного виконання практичної дії і теоретичного усвідомлення школярі «позбуваються» прив'язаності до конкретних ситуацій і навчаються встановлювати логічні зв'язки між причиною і наслідком, частиною і цілим, простором і часом.