1.2 Місце закріплення знань, умінь та навичок в структурі уроку в початковій школі

Закріплення знань, умінь та навичок є одним з найважливіших засобів забезпечення міцності їх засвоєння, який необхідно застосовувати на всіх уроках.

Так як, урок — основна форма організації навчальної діяльності молодших школярів, то особливе місце у структурі уроку займає закріплення знань, умінь та навичок, оскільки, тимчасові нервові зв’язки, що утворюються в корі головного мозку учнів у процесі сприйняття нового навчального матеріалу слабкі і несталі, необхідно забезпечити їх своєчасне підкріплення. Практика показує, навіть зрозумівши сутність виучуваного матеріалу, учень не завжди може відтворити його зміст, застосувати у практичній діяльності. Тому на уроках необхідно виділяти спеціальний час для закріплення. В структурі уроку закріплення представлене :

• як окремий етап уроку

• як складова інших етапів уроку

• як один із типів уроку

Закріплення як складова іншого етапу уроку, спостерігається на етапі контроль, корекція та закріплення знань учнів. Під час перевірки домашнього завдання, відбувається опитування школярів з метою перевірки засвоєного матеріалу, який давався на домашнє опрацювання, вчитель одержує уявлення про якість засвоєння учнями.

Основна мета цього етапу - виокремлення опорних знання з попередніх тем, тобто повторення і закріплення, які стануть основою для формування нових. У більшості випадків педагог на цьому етапі проводить опитування зі школярами, прагнучи виявити знання, уточнити, поглибити, виправити і на їх основі підвести учнів до глибокого осмислення суті відповід­них явищ і процесів, що відбувалися.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що процес забування найінтенсивніше відбувається відразу після засвоєння.

З метою тривалого утримання в пам’яті нової інформації важливо з самого початку забезпечити місце її запам’ятовування і закріплення шляхом організації повторень у хвилини після її отримання. Далі, з часом, процес забування дещо уповільнюється. Тому на етапі засвоєння знань є мікро етап первинне закріплення нового матеріалу. На цьому етапі учні вперше застосовують нові знання (вправи) в умовах, коли ці знання ще недостатньо стійкі й осмислені і учні можуть допустити помилки при їх застосуванні. Ці помилки можуть міцно вкарбува­тися в пам'яті і потім їх важко виправляти.

Тому основна його мета полягає в тому, щоб дізнатися, чи зрозуміли діти новий матеріал, і показати, як його застосовувати. Етап охоплює пряме відтворення виучуваного матеріалу, завдання підбираються аналогічні тим, які використовувались під час пояснення. В цей момент потрібно домогтись, щоб школярі правильно, без помилок запам'ятали матеріал. Тому педагог у процесі організації роботи на цьому етапі здійснює жорсткий контроль за їхньою діяльністю, слідкує за правильністю виконання завдань і у випадку необхідності надає допомогу або проводить додаткові пояснення. Також закріплення матеріалу може проводитись і в іншому вигляді: за підручником, у процесі виконання практичних та програмованих завдань тощо. Первинне закріплення передбачає формування правильних алгоритмів виконання роботи та повніше засвоєння матеріалу.

Отже, етап первинного закріплення передбачає:

• перевірку вчителем розуміння учнями того, що є суттю основного змісту;

• перевірка повноти й усвідомлення учнями нових знань і способів дій

• виявлення прогалин первинного осмислення учнями вивченого матеріалу;

• ліквідація неясностей осмислення учнями вивченого матеріалу.

Найбільш широко закріплення відбувається на окремому етапі уроку закріплення знань, умінь та навичок.

Цей етап вважають другим етапом (перший етап - первинне закріплення) - етап подальшого закріплення навчального матеріалу - проводиться через узагальнення, систематизацію знань, формування вмінь використовувати їх на практиці. Відбувається мисленнєве виділення будь-яких властивостей, які належать певному класу предметів, приведення в єдину систему засвоєних на уроці понять, виявлення її окремих компонентів і взаємозв’язків між ними. Такими системами знань є наукові теорії (поняття, вихідні положення, факти і наслідки).

Для того щоб закріпити вивчений матеріал від вчителя вимагається розробити достатню кількість завдань, вправ, які б школярі виконували як під його керівництвом, так і самостійно. Важливо забезпечити максимальний вияв самостійності учнів. Для цього створюють різні ситуації щодо застосування знань, нові знання розглядаються в різних аспектах.

Щоб підвищити ефективність оволодіння матеріалом вчитель повинен неодноразово до нього повертатись. Постійне повторення вивченого дозволяє йому провести корекцію виявлених прогалин у знаннях.

Отже, етап закріплення знань, умінь та навичок передбачає:

- забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань та способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи за новим матеріалом;

- забезпечити в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу;

- організація діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об’єктів;

- організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях;

- відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил.

Закріплення нового матеріалу має на меті встановлення міцного зв’язку між щойно набутими знаннями і засвоєними раніше, перевірку правильності утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці.

Закріплення має місце в різних типах уроків і здійснюється на різних рівнях: на рівні однієї теми, декількох тем, цілого розділу.

У загально визначеній типології уроків є окремий урок який присвячений закріпленню. Урок закріплення знань, умінь та навичок відзначаються особливістю й різноманітністю. Метою такого уроку є повторення та закріплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.

Складністю уроку є вміння визначати обсяг навчального матеріалу, виділити головні ідеї, поняття, правила й добирати відповідні завдання.

На цьому уроці систематизується й закріплюється в пам'яті раніше вивчений матеріал, іноді вони присвячуються узагальнюючому повторенню.

Основним змістом навчальної роботи на цьому уроці є вторинне осмислення раніше засвоєних знань з метою їх зміцнення. Учні в одних випадках осмислюють і поглиблюють свої знання з нових джерел, в інших - вирішують нові завдання на відомі їм правила, в третіх - усно та письмово відтворюють раніше набуті знання, в четвертих - роблять повідомлення по окремих питань з пройденого з метою більш глибокого і міцного засвоєння і т.п.

Процес закріплення умінь і навичок йде на кількох уроках підряд, а потім в надалі він довго має своє продовження, коли клас займається іншими темами. Від уроку до уроку матеріал повинен ускладнюватися, щоб дійсно було видно, що учні справляються з даної навчальної завданням все успішніше і успішніше. Якщо на початку роботи вправи будуть виконуватися дітьми з великою допомогою вчителя та з попередньою великою перевіркою того, як діти зрозуміли завдання, то в подальшому учні повинні будуть самі встановлювати, де правило потрібно застосувати, вони повинні навчитися застосовувати вміння і навички у найрізноманітніших ситуаціях, у тому числі і в життєвій практиці.

Урок закріплення знань, умінь та навичок складається з таких макро етапів:

1. Організація класу до уроку

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Повідомлення теми, мети уроку

4. Повторення основних понять теми

5. Повторення основних закономірностей, правил теми.

6. Виконання практичних завдань на повторення й закріплення основ­них умінь і навичок.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

[Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – с. 345-346.]

Закріплення ст. 73

1.3.	Дослідження стану організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках в практиці сучасної початкової школи
1.4.	Роль етапу закріплення знань, умінь та навичок в навчанні математики в школі І ступеня ….........................................................