ФОРМА № Н-9.02

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Особливості етапу закріплення знань, умінь та навичок

на уроках математики в початковій школі

Дипломна робота

ОКР «Спеціаліст»

Виконала:

студентка 5 курсу,

групи 510

спеціальності 7.01010201 «Початкова освіта»

Корнецька Уляна Іванівна

Керівник: канд. пед. наук, доц. Прокоп І. С.

Рецензент: _______________________

Національна шкала _____­­­­­­__________

Кількість балів: ___________________

Оцінка: ECTS ____________________

До захисту допущено

на засіданні кафедри

протокол № 11 від 6.05.2015

Завідувач кафедрою ____________ проф. Іванчук М. Г.

Чернівці – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………			3
РОЗДІЛ	І.	ТЕОРЕТИЧНІ засади організації закріплення знань, умінь та навичок на уроках в початковій школі.....................	6
	1.1.	Закріплення знань, умінь та навичок – важливий етап процесу пізнання	6
	1.2.	Місце закріплення знань, умінь та навичок в структурі уроку в початковій школі…………………	18
	1.3.	Дослідження стану організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках в практиці сучасної початкової школи
	1.4.	Роль етапу закріплення знань, умінь та навичок в навчанні математики в школі І ступеня ….........................................................	29
РОЗДІЛ	2.	Особливості організації роботи на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках МАТЕМАТИКИ в ПОЧАТКОВій ШКОЛі.................	32
	2.1.	Загально-методичні підходи до організації закріплення знань, умінь та навичок при вивченні початкового курсу математики...	32
	2.2.	Методика організації ( або Види та форми) роботи на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики………………	47
	2.3.	Використання педагогічних технологій на етапі закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики в початковій школі Узагальнення досвіду роботи вчителів ….. на уроках математики у практиці початкової школи………………………………………...	74
ВИСНОВКИ …………………….........……………......................................			90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................…….........................			94
ДОДАТКИ.…………….................……………………………………….....			103

Вступ (вступ буду правити в самому кінці, коли повністю буде готовий текст роботи)

Актуальність дослідження. Зміст освіти, згідно з Законом України „Про загальну середню освіту”, має відповідати соціальному замовленню суспільства, враховувати реальні можливості процесу навчання, забезпечувати високу наукову і практичну значимість навчального матеріалу, соціально детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються у школі.

Розвиток сучасного суспільства підвищує вимоги до рівня освіти й виховання кожної людини. У цих умовах дедалі актуальніше постає проблема формування та закріплення в учнів знань, умінь і навичок, яка покликана забезпечити практичну спрямованість навчання, докорінно поліпшити підготовку дитини до самостійного життя і праці.

Основне завдання навчання математики в школі - забезпечити міцне і свідоме оволодіння учнями системою математичних знань і умінь необхідних у повсякденному житті та трудовій діяльності кожного члена сучасного суспільства.

Одним з важливих структурних елементів кожного уроку математики і всього процесу навчання в цілому є закріплення знань і вмінь та навичок учнів. Вона завжди перебуває в зоні пильної уваги вчителя, свідчить про результати навчання. Хороший вчитель не стане викладати новий матеріал, поки не переконається в повному розумінні і засвоєнні всіма учнями тільки що пройденого.

Закріплення знань, умінь і навичок - спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу.

Тому сучасні дидакти шукають такі засоби, які б допомагали всім дітям фундаментально засвоїти матеріал програми початкової школи, набути вміння самостійно вчитися, сприяли б їхньому розвиткові.

Стан дослідження. Питання закріплення знань та формування умінь та навичок цікавило та цікавить багатьох дидактів, психологів, методистів та сучасних науковців.

Дана тема має глибоке історичне коріння .

Проаналізувавши наукову літературу, можна зазначати, що питання про методологію закріплення в учнів знання, уміння та навичок, про їх зміст та розвиток були предметом досліджень у теорії навчання на різних етапах розвитку. Здатність і уміння школярів користуватись засвоєними раніше знаннями у нових навчальних ситуаціях відбувалося у кілька етапів. Тому в педагогічній і психологічній науках проблема застосування учнями знань не є новою. Вчені завжди приділяли цьому питанню значну увагу, оскільки формування гармонійно розвиненої особистості неможливе без оволодіння уміннями застосовувати раніше набуті знання.

Вихідні теоретичні положення цієї проблеми можна знайти у працях класиків педагогіки Я.А. Коменського, який вважав, що практичне застосування учнями вивченого, і притому виключно тільки їх новими власними способами є необхідною складовою частиною процесу закріплення знань, Й. - Г. Песталоцці підкреслював, що знання повинно супроводжуватись умінням діяти, а "словесні знання без здатності використовувати їх на ділі, без умінь застосовувати їх у житті суперечать самій сутності людини" , А.Дістервег вважав, що навчання полягає не в кількості знань, а в повному розумінні і майстерному використанні всього того, що знаєш, у життєвій практиці.

Також цією проблемою займалися у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття видатні педагоги М.Ф. Бунаков, В.П. Вахтеров, П.Ф. Каптєрєв та інші. Учені вказували на необхідність посилити розвиток пізнавальної активності та самостійності дитини у процесі навчання в початковій школі, що досягається не лише накопиченням фактичних знань, а шляхом формування в учнів умінь використовувати ці знання на практиці, в житті.

Відомі різні розуміння навичок та вмінь, а також взаємозв’язків між ними. Одні вважають, що уміння – результат виробленої системи навичок (М.Груздєв); другі, навпаки, схильні вважати навички системою умінь (П.Шимбирєв, Р.Лемберг); треті схильні розглядати навички як удосконаленні в результаті багатьох вправ і доведені до автоматизму вміння (І.Каюров). Відомий психолог і педагог Л.Ітельсон досліджував основні етапи розвитку навичок.

Програмою загальноосвітньої школи передбачаються певні вимоги до вмінь та навичок учнів, тому навчальний процес в ході якого закріплюються знання та формуються вміння та навички потребує постійного вдосконалення та розробки нових методичних підходів.

Обґрунтована актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дипломної роботи: «Особливості етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових школах».

Об’єкт дослідження: Закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових класах.

Предмет дослідження: Особливості організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових класах.

Мета дослідження полягає у тому, щоб визначити основні аспекти організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових школах.

На основі поставленої мети нами були сформульовані основні завдання:

1. розкрити теоретичні засади організації закріплень знань, умінь та навичок на уроках в початкових класах;

2. визначити роль закріплення знань, умінь та навичок в структурі процесу навчання та в процесі формування математичної компетентності молодшого школяра;

3. проаналізувати основні аспекти організації етапу закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початкових школах.

Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні – вивчення та аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення одержаної інформації з метою дослідження сутності етапу закріплення знань,умінь та навичок;

емпіричні – спостереження, констатувальний експеримент з метою виявлення стану використання нестандартних завдань у навчальному процесі з математики початкової школи.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в організації та розкритті основних форм закріплення знань, умінь та навичок на уроках математики у початковій школі. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі з усіх предметів у початковій школі.

Структура дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.