32. Поняття та види господарських зобов'язань.

Госп зобов’язання - це зобов’язання, яке виникає між СГ та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, через що один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тім числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію госп чи управл-госп характеру на користь ін суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тім числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Госп зобов'язання виникають з таких підстав: 1) госп договори; 2) прийняття норм-правових актів, які визначають певні обов’язки для СГ; 3) створення об’єктів інтелект власності; 4 ) заподіяння шкоди суб’єкту або СГ, придбання або збереження майна суб’єкта або СГ за рахунок ін особи без достатніх на те підстав. Основні види господарських зобов'язань такі: - майново-господарські зобов'язання - цивільно-правові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, через яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, називаються господарсько-договірними зобов’язаннями. Зобов’язання майнового характеру, які виникають між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства; - організаційно-господарські зобов’язання - це господарські зобов’язання, які виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організаційно-господарських повноважень, через які зобов’язана сторона повинна виконати на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а Господарсько-договірні зобов'язання. Госп-правова відповідальність управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Крім того, суб’єкти господарювання можуть мати публічні зобов’язання, коли відповідно до закону та своїх уст документів вони зобов’язані здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до них звертається на законних підставах, і не мають права відмовити за наявності у них такої можливості або надати перевагу одному споживачеві перед іншим.

33. Поняття, види та функції господарського договору.

Господарський договір - це угода суб’єктів господарювання, що спрямована на встановлення, зміну або припинення між ними господарських зобов’язань і передбачає їхнє співробітництво в досягненні визначених нею господарських (комерційних) результатів. Їх класифікують за кількома критеріями. 1. За субєктним складом: двосторонні - договори між двома господарюючими суб’єктами; багатосторонні - договори між трьома і більше суб’єктами господарювання. 2. Залежно від розподілу прав і обов’язків: односторонньозобов язувальні - тільки одна сторона зобов’язана вчинити певні дії на користь іншої, а інша має лише права; двосторонньозобов язувальні - обидві сторони пов’язані взаємними правами та обов’язками. 3. Залежно від характеру переміщення матеріальних благ: відплатні - дія однієї сторони обов’язково потребує відповідної майнової дії з боку іншої, безоплатні - надання майна здійснюється лише однією стороною без одержання зустрічних дій з боку іншої сторони. 4. Залежно від юр підстави укладення договору: плановані - укладають на підставі держ замовлень, обов’язкових для прийняття певними госп суб’єктами, наприклад, держ п-ствами, п-ствами-монополістами; вільнорегульовані - укладають на підставі госп намірів сторін, юридично виражених істотними умовами договорів. 5. Залежно від способу та часу виникнення правовідносин: консенсуальні - для їхнього укладення потрібне узгодження волі сторін за усіма суттєвими умовами; - реальні - для їхнього укладення необхідне не тільки узгодження волі сторін, а й виконання певних дій: передача речі - об’єкта договору. 6. За способом оферти та визначення змісту: договір вільного волевиявлення - коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірний договір - рекомендований органом управління суб’єктам господарювання для використання у разі укладення ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типовий договір - затверджений КМУ; договір приєднання - запропонований однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тому іншій стороні залишається або прийняти умови такого договору, або не вступати в договір. 7. За регулятивними функціями: попередній договір - визначає умови, на яких сторони зобов’язуються у певний строк укласти в майб госп договір. Такий договір породжує обов’язок укласти до визначеного терміну основний договір, а у разі ухилення від його укладення - відшкодувати збитки потерпілій стороні; - основний договір - це договір, укладення якого передбачене попереднім договором. 8. Залежно від періодів виконання обов’язків: генеральні договори - укладають на весь період діяльності, яка регулюється. 9. За строками дії: - разові договори - укладають на одну господарську дію, містять зазвичай лише майнові елементи; короткострокові договори - строком дії до 1 року; у цих договорах переважають майнові елементи; - середньострокові договори - строком дії від 1 до 5 років; у цих договорах орг елементи урівноважені з майновими; - довгострокові договори - укладають на строк понад 5 років; у таких договорах організаційні елементи переважають над майновими. Госп договір виконує в економіці такі ф-ції: 1) регулятивна - договір регулює відносини між сторонами на підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного госп зв’язку; 2) координаційна - договір виступає як засіб узгодження, координації дій сторін відповідно до їхніх ек інтересів і намірів; 3) інформаційна - договір завдяки формальній визначеності його умов охоплює і-цію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна цим сторонам; 4) контрольна - за допомогою договору контролюють за ефективністю д-сті СГ; 5) гарантійна - лише завдяки договору включають в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов’язань: неустойка, завдаток, застава тощо; 6) правозахисна - договір є правовою формою відносин, тобто формою, у межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.