2. Видатки бюджетів на соціальний захист

Соціальний захист населення – це система заходів правового, соціально-економічного й організаційного характеру, що гарантується та реалізується державою для досягнення гідного життя людини, тобто його матеріальної забезпеченості на рівні стандартів сучасного розвитку суспільства.

Головною метою соціального захисту є надання кожному члену суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності, можливості вільно розвиватися, реалізувати свої здібності. Отже, державні механізми щодо забезпечення соціального захисту спрямовані на кожну людину, стосуються не лише найменш забезпечених категорій, а й населення загалом.

Можна виділити такі принципи, на яких будується система соціального захисту населення:

— загальнодоступність соціального захисту для всіх громадян;

— наявність законодавчо встановлених засад соціального захисту;

— законодавчо закріплений ступінь відповідальності суб’єктів соціального захисту щодо забезпечення гідного рівня життя населення;

— відповідність основних норм соціального захисту рівню економічного розвитку.

Соціальний захист в Україні реалізується через: матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім’ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо. Таким чином, соціальний захист здійснюється за допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги.

Видатки бюджету на соціальний захист можна класифікувати за такими ознаками: за джерелами фінансування, за ініціатором здійснення, за метою використання та за формами.

За джерелами фінансування видатки поділяються на ті, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та видатки, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

За ініціатором здійснення видатки бюджету на соціальний захист можна класифікувати: як витрати на реалізацію загальнодержавних програм соціального захисту населення та витрати на місцеві програми.

За метою використання видатки на соціальний захист населення можна поділити на такі групи. До першої групи можна віднести видатки на соціальний захист у зв’язку з малозабезпеченістю. Друга група видатків на соціальний захист відповідно до мети використання – це виплати, призначенням яких є компенсація втраченого доходу. Третя група видатків – це виплати, пов’язані з компенсацією втраченого здоров’я або майна. Четвертою групою видатків на соціальний захист населення за метою їх використання є видатки, пов’язані з наданням підтримки в облаштуванні.До п’ятої групи видатків на соціальний захист за метою використання можна віднести видатки на надання пільг та привілеїв окремим категоріям громадян.

За формами здійснення виплати на соціальний захист населення можуть бути грошові, безготівкові, натуральні. Найпоширенішою формою виплат є грошова. Єдиною виплатою, яка надається в безготівковій формі, є житлові субсидії. Що стосується натуральної форми виплати допомоги, то вона застосовується переважно при реалізації місцевих програм соціального захисту населення.