8. Видатки бюджету на науку та інновації

Україна належить до держав з вагомим науковим потенціалом, який можна порівняти з потенціалом більшості розвинених країн Європи. Розгалужена мережа наукових організацій, що діє в нашій державі охоплює широкий спектр галузей науки і техніки й здатна за сприятливих умов забезпечувати реалізацію науково-технічного прогресу та інноваційної перебудови української економіки. Крім того, Україна входить до вісімки країн світу, які мають необхідний науково-технічний потенціал для створення найсучаснішої авіакосмічної техніки, до десятки найбільших суднобудівних держав світу, а частка зайнятих у високо- і середньотехнологінчих галузях промисловості співставна з аналогічними показниками європейських країн. Разом із тим, продуктивність праці в нас у декілька разів нижча, ніж у цих країнах. На відміну від розвинутих країн, які до 85–90% приросту ВВП забезпечують через виробництво та експорт наукоємної продукції. Посідаючи за кількістю науковців одне з перших місць у світі Україна, поки що, не експортує в значних обсягах результати своїх наукових досліджень.

Характерні відмінності планування та фінансування науково-дослідних установ обумовлені особливостями та методами організації їхньої фінансово-господарської діяльності. Науково-дослідні організації, які функціонують за рахунок бюджетних коштів, щороку складають фінансові плани у вигляді єдиного кошторису доходів і видатків за встановленою формою, який є основним фінансово-плановим документом яким підтверджуються повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначення обсягів і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Джерелом формування доходів таких організацій є бюджетні асигнування й позабюджетні кошти, які находять за виконані науково-дослідні роботи від замовників. Кошторис наукових і науково-дослідних установ та організацій має дві складові: загальний фонд, де показують обсяги надходжень із загального фонду державного бюджету та розподіл видатків за економічною класифікацією на виконання установою покладених на неї функцій і спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення та реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій.

Вітчизняна практика формування, виконання й контролю виконання державного бюджету передбачає постатейне планування видатків на науку та інновації на короткострокову перспективу (бюджетний рік). Відсутність середньо- і довгострокового бюджетного планування й постійні зміни в бюджетному процесі призводять до того, що на практиці завдання та показники, окреслені в паспортах бюджетних програм розвитку науки та інновацій, не завжди виконуються.

Для надолуження позицій високотехнологічної держави та забезпечення реального впливу науки й інновацій на економічне зростання потрібно збільшити частку ВВП, що інвестується в наукові дослідження та інноваційний розвиток хоча б до загальноєвропейського критерію в 3% ВВП.