2. Джерела та методи формування доходів бюджету

Доходи бюджету формуються у процесі функціонування та динамічного розвитку економічних відносин на другій стадії розширеного суспільного відтворення – розподілі, і саме через розподіл впливають на інші стадії, зокрема, виробництво, обмін і споживання. Формування доходів бюджету є прерогативою держави, тому забезпечуються відповідними державними органами на основі фінансового права.

Форми і методи механізму наповнення дохідної частини бюджету повинні враховувати умови та специфіку дії об’єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства, особливості впливу різних чинників, форм і методів організації та здійснення державного регулювання макроекономічних процесів, наявність економічних інтересів різних суспільних груп.

Фінансова теорія і практика розрізняють сім основних методів формування доходів бюджету держави:

— продуктивна діяльність (підприємницька, державні послуги);

— від майна і майнових прав;

— від державних угідь;

— податковий;

— трансфертний;

— позиковий;

— емісійний.

Успішне вирішення питань формування доходів бюджету залежить від пошуку відповідних джерел. Фінансова наука і практика виділяє дві групи таких джерел:

— внутрішні;

— зовнішні.

До внутрішніх джерел відносять:

— національне багатство;

— ВВП;

— емісія грошей.

Зовнішні джерела наповнення доходів бюджету використовуються у процесі мобілізації:

— податковим методом: податків від зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів відносин;

— позиковим методом: зовнішніх позик;

— трансфертним методом: офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій.

Конкретними джерелами доходів бюджету вважають:

— виручку від реалізації продукції та надання послуг (для податків на споживання, що містяться у ціні товару: податок на додану вартість, акцизний податок, мито);

— прибуток або капітал (для податку на прибуток тощо);

— валові витрати та собівартість продукції і послуг (для ресурсних платежів тощо);

— доходи фізичних осіб (для податку з доходів фізичних осіб тощо).

Основним джерелом формування доходів бюджету є ВВП. На стадії первинного розподілу ВВП держава, будучи учасником матеріального виробництва, одержує податки на споживання, які включаються у ціну товарів та послуг (ПДВ, акцизний податок, мито).

3. Податкова система та її роль у формуванні доходів бюджету

Податкова система країни на практиці виступає проявом податкової політики держави. У фінансовій теорії та практиці розмежовують два підходи до розуміння податкової системи. По-перше, податкова система – це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріплені в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства.

Отже, податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Найважливішими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є: порядок встановлення і введення в дію податків; види податків; права та обов’язки платників податків; порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів; відповідальність учасників податкових відносин.

Податкові системи різних країн мають свої особливості, оскільки вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. Однак існують й загальні показники, які характеризують податкові системи, найбільш узагальнюючим з яких є податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до ВВП. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється за допомогою бюджетного механізму.

Згідно із Податковим кодексом в Україні справляються:

— загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);

— місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.