Тема 6. Міжбюджетні відносини та система бюджетного вирівнювання

1. Зміст і мета регулювання міжбюджетних відносин

2. Бюджетне вирівнювання та його особливості

3. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення

4. Система міжбюджетних трансфертів

1. Зміст і мета регулювання міжбюджетних відносин

Забезпечення принципу єдності та самостійності у побудові бюджетної системи зумовлює існування складної та багатоаспектної системи міжбюджетних відносин, яка опосередковується рухом ресурсів всередині бюджетної системи. Міжбюджетні відносини виникають між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами різних рівнів та видів.

Основи організації міжбюджетних відносин у бюджетній системі України регламентуються Конституцією України та Бюджетним кодексом України. Основний закон вказує на участь держави у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансову підтримку місцевого самоврядування, а також компенсацію державою витрат органів місцевого самоврядування, що виникають внаслідок рішень ухвалених органами державної влади.

Однією з найважливіших передумов існування міжбюджетних відносин є, перш за все, необхідність збалансування усіх бюджетів, а також здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, зумовленого територіальними розбіжностями дохідної бази, необхідністю проведення фінансового вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, гарантування державою громадянам усієї країни незалежно від місця їх проживання одержання однакового обсягу суспільних благ. Суб’єктами міжбюджетних відносин виступають ті органи влади і управління, до компетенції яких включені повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів. І тому у Бюджетному кодексі міжбюджетні відносини розглядаються як відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Держава в особі відповідних органів влади та управління, наділених бюджетними повноваженнями здійснює регулювання міжбюджетних відносин. Бюджетний кодекс України визначає мету регулювання міжбюджетних відносин, це – забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. Іншими словами основною ціллю міжбюджетних відносин визнається проведення перерозподілу бюджетних ресурсів.

Основними формами надання бюджетних ресурсів місцевим бюджетам з метою їх збалансування і здійснення запланованих видатків є бюджетні трансферти. У вітчизняній бюджетній практиці застосовуються чотири види бюджетних трансфертів, це – дотації вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; додаткові дотації.

2. Бюджетне вирівнювання та його особливості

Однією з основних проблем бюджетного федералізму та організації міжбюджетних відносин є здійснення бюджетного вирівнювання, яке полягає у збалансуванні бюджетів усіх рівнів та видів шляхом перерозподілу ресурсів всередині бюджетної системи. Бюджетне вирівнювання проводиться у кожній країні незалежно від її державного устрою – федеративного чи унітарного. Необхідність його здійснення спричинена надзвичайною різноманітністю соціально-економічних умов адміністративно-територіальних формувань, внаслідок чого у них формується різний за обсягами бюджетний потенціал, як сукупність бюджетних доходів, що в кінцевому підсумку зумовлює різні можливості у здійсненні бюджетних видатків.

Використовуються два типи бюджетного вирівнювання – вертикальне і горизонтальне. Вертикальне бюджетне вирівнювання передбачає розподіл доходів і видатків між бюджетами різних рівнів, який проводиться відповідно до розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і управління та органами місцевого самоврядування. Розподіл видаткових повноважень між бюджетами зумовлює певне розмежування між ними дохідних джерел, що необхідно для забезпечення бюджетів достатньою фінансовою базою для здійснення покладених на них повноважень. Таким чином основною метою вертикального бюджетного вирівнювання є збалансування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів та видів.

Горизонтальне бюджетне вирівнювання передбачає вирівнювання видатків однотипних місцевих бюджетів (наприклад обласних, міських, селищних, сільських) в територіальному аспекті. В кінцевому підсумку основною метою горизонтального бюджетного вирівнювання є забезпечення громадян всієї країни однаковим рівнем суспільних послуг, які надаються за рахунок бюджетних коштів. Стосовно населення фінансово менш забезпечених громад мова може йти про забезпечення надання на однаковому мінімально необхідному рівні передбачених Конституцією суспільних послуг.