Види екологічного контролю:

       державний;

       громадський;

       виробничий.

 

3. Основні положення закону україни “про охорону праці”

В Україні, першій з країн СНД, набув чинності Закон про охорону праці,  створено Комітет з нагляду за охороною праці, національний науково-дослідний інститут охорони праці та науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці. При Кабінеті Міністрів України працює Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

  

Закон складається з восьми розділів.

1 Розділ.

Загальні положення

.            Закон поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та виду їх діяльності.

.            Крім цього закону в Україні чинні Кодекс законів про працю, нормативні акти, правила міжнародного договору.

.            Власник підприємства несе повну відповідальність за створення для працівників безпечних і нешкідливих умов праці та зобов’язаний повністю відшкодувати шкоду особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

.            Закон регламентує міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

.            Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють на підприємствах України, мають такі самі права на охорону праці, як і громадяни України.

2 Розділ.

Гарантії прав громадян на охорону праці

 

.            При укладанні трудового договору власник підприємства повинен проінформувати громадянина про умови праці на виробництві під розписку.

.            Працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи, якщо створилась небезпечна ситуація. У цьому випадку за працівником зберігається середній заробіток.

.            Всі працівники підлягають обов’язковому страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань шляхом відрахування щомісячно коштів у фонд соціального страхування;

.            Законом визначається: працівники, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Для цих груп працівників робочий час може бути скороченим, підвищена оплата праці та інше.

.            Працівники, які працюють на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, миючими засобами за рахунок підприємства.

.            Власник підприємства зобов’язаний відшкодувати повний розмір втраченого заробітку працівником внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю, а також витрати на лікування відповідно до медичного висновку. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період аж до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами.

.            Забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік зазначених робіт затверджений Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

.            Забороняється застосовувати працю неповнолітніх (до 18 років) на важких, підземних і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік цих робіт, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджений Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

.            Підприємства, на яких працюють інваліди, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи.