14.Основні напрями діяльності соціального педагога в процесі адаптації дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дослідження різних років висвітлили комплексний характерпроблем підготовки таких дітей до самостійного життя: вони немають адекватного уявлення про можливі очікувані труднощі; ви-пускники шкіл-інтернатів не підготовлені до сімейного життя, у нихне сформоване відчуття рідної домівки; діти відчувають складнощіу придбанні одягу, взуття, раціонального харчування; ними опано-вує страх спілкування з новими людьми, небажання дотримуватисянорм співжиття. Значною перепоною в адаптації вихованців шкіл-інтернатів до самостійного життя є відсутність позитивних прикла-дів життєвого досвіду з вирішення проблем матеріального характе-ру. У дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,часто сформовані споживацькі стереотипи.

Обов'язковою умовою забезпечення успішності такого напрям-ку роботи соціального педагога є проведення підсумкової оцінкипотреб дитини.

У процесі оцінки аналізується:

стан задоволеності потреб дитини та рівень оволодіння неюосновними життєвими навичками;

здатність та готовність батьків / осіб, що їх замінюють, родичівпідтримати дитину на етапі її адаптації до самостійного життя; фактори сім'ї та середовища (сильні сторони і ризики), умови, вякі повернеться дитина після інтернатного закладу.

Результатом оцінки потреб вихованця закладу для дітей-сиріт тадітей, позбавлених батьківського піклування, має стати Індивідуаль-ний план адаптації до самостійного життя (соціально-психологічнаадаптація вихованця дитячого будинку, школи-інтернату - це про-цес засвоєння ним колективних норм і цінностей, вироблення на їхоснові зразків поведінки і соціальних навичок).

Завданнями діяльності соціального педагога щодо підготовкивипускників шкіл-інтернатів до самостійного життя є: зняття пси-хологічної напруженості перед виходом з інтернатного закладу;формування навичок самостійного та відповідального прийняттярішень; орієнтація на правильний вибір професії з урахуванням зді-бностей, інтересів дитини і потреб регіонів (надзвичайно важливо вшколах-інтернатах упроваджувати програми психологічної та прак-тичної підготовки до праці, професійного самовизначення вихован-ців); усвідомлення дітьми юридичних норм щодо соціального за-хисту власних прав; вирішення питань спілкування, налагодженняконтактів з іншими людьми, виходу із конфліктних ситуацій; ово-лодіння навичками самообслуговування, побутового забезпеченняжиттєдіяльності.

Діяльність соціального педагога передбачає здійснення різнихзаходів щодо подальшого навчання чи працевлаштування вихован-ців закладу. Хоча при вступі до вищих навчальних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають пільги,однак далеко не кожен вищий навчальний заклад охоче приймаєтаких абітурієнтів. Головна причина - студентів-сиріт потрібноутримувати. Тому з метою забезпечення подальшого влаштуваннядля цієї категорії молоді здійснюється персональне бронювання на-вчальних місць. Соціальні педагоги нерідко беруть на себе функціїзбору рекомендаційних листів для випускників, зустрічаються з ке-рівниками навчальних закладів для «презентації» юнаків та дівчат,досягнення домовленості щодо їх вступу, Метою виконання соціальним педагогом ролі «керівник прак-тики» є залучення студентів до практичної професійної діяльності.У цьому напрямку завданнями фахівця можуть бути: розробка тареалізація програми практики; залучення студентів до різних видівпрофесійної діяльності; спостереження за їхніми діями та оцінкарівня практичн.