- •Питання до заліку з курсу «Адаптація випускників шкіл інтернатів»
- •1.Сутність проблеми соціальної адаптації випускників шкіл інтернатів.
- •2.Стадії соціальної адаптації (початкова стадія, стадія терпимості, стадія акомодації, стадія асиміляції).
- •3.Типи адаптації (професійна адаптація, соціально-психологічна адаптація, адаптація до умов праці).
- •4.Психологічна і соціальна адаптація.
- •5.Ознаки дезадаптації.
- •6.Соціально-педагогічна діагностика.
- •8.Соціально-профілактична робота.
- •9.Соціальне виховання.
- •10.Робота пов’язана з захистом прав та інтересів випускників.
- •11.Соціально-психологічний портер випускника дитячого будинку або школи інтернату.
- •12.Негативні наслідки в соціальній адаптації як результат специфічних умов проживання в школах-інтернатах.
- •13.Проблеми, що виникають після випуску та їх причини.
- •14.Основні напрями діяльності соціального педагога в процесі адаптації дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •15.Особливості консультаційної роботи з випускниками шкіл-інтернатів.
- •18.Мотиваційна бесіда, встановлення контакту і підтримка довірливого діалогу.
- •21.Мінімальні стандарти щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця.
- •25.Програми психологічної і практичної підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до праці та професійного самовизначення.
- •26.Визначення термінів: дитина сирота, діти, позбавлені батьківського піклування.
- •27.Особливості прав на освіту для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Права, обов'язки та соціальні гарантії учасників навчально-виховного процесу
- •28.Пільгові умови для вступу до професійно-технічних та вищих навчальних закладів.
18.Мотиваційна бесіда, встановлення контакту і підтримка довірливого діалогу.
Бесіда – найбільш поширений метод вивчення властивостей особистості
( 2-й етап) Мотиваційна бесіда, встановлення контакту. Для цього необхідно використовувати відкриті та закриті питання. Перші носять більш загальний характер, де у відповідях є широка інформація. Їх перевага у тому, що вони:
надають можливість вибору; спонукають до відповіді; орієнтуються на роздуми, аналіз своїх вчинків; потребують слухати та спостерігати;
створюють можливість встановлювати відношення довіри.
Недоліками їх є:
провокують довгі відповіді; засмучують випускника; можуть викликати сумбурну відповідь; провокують необхідність задавати уточнення.
Другі - потребують ствердження або негативну відповідь.
Для практичної роботи також необхідно використовувати паузу, мовчання, підтримку, відображення, питання-синоніми, прохання розширити висловлювання, пере формулювання, резюме, зміну теми, пояснюючі питання, активне слухання.
Не можна використовувати: накази, попередження, моралізаторство, повчання, готові рішення, нотації, „лекції”, критику, обвинувачення, насмішки, випитування, відхід від розмови.
Від встановлення контакту та підтримки довірливого діалогу буде залежати ефективність всієї консультації.
Соціально-педагогічне консультування - це творчий процес, у ході якого можуть використовуватися будь-які засоби роботи. Первинним тут повиннен бути спрямований вплив, а не спосіб. Соціальний педагог несе відповідальність не за використання технік, а за рішення професійних задач.
19.Державні соціальні стандарти.
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:
мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у Житловому кодексі Української РСР ( 5464-10 ) нормативи;
житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;
мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;
мінімального стандарту медичного обслуговування;
мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;
мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Державні соціальні стандарти — це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Складовими цих стандартів виступають соціальні норми, соціальні нормативи та нормативи витрат (фінансування). Соціальні норми — показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг. Соціальні нормативи — показники забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами. Нормативи витрат (фінансування) — показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.
Метою встановлення державних соціальних стандартів і нормативів є: 1) визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, передбачених Конституцією України 2) визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації 3) визначення та обґрунтування розмірів видатків бюджетних коштів і коштів соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери. Ці державні соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.
20.Житлове забезпечення після завершення виховання дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Найактуальнішим для них був і залишається житлове питання. Коли дитину забирають із сім'ї, за ним закріплюється житлоплощу. Якщо у дитини немає квартири або кімнати, його ставлять в чергу на отримання житла після виходу з інтернатного закладу. На закріплену житлоплощу повернулися двоє молодих людей. На жаль, їм доводиться жити з рідними, провідними асоціальний спосіб життя. До того ж житло, закріплене за молодими людьми в сільській місцевості, з часом приходить в непридатність.
Цю проблему місцева влада намагається вирішити, наприклад, за рахунок тимчасового проживання випускників в гуртожитку, де проживають молоді люди, які закінчили школу-інтернат. Але часто випускники інтернату не знають, що робити, якщо в новій квартирі потік кран, не можуть звернутися з рахунком за комунальні послуги, не знають, як будувати особисте життя. І ці проблеми збивають з пантелику самотнього, незвичного до життя людини.
