14.4. Оцінка інформаційно-комунікаційних технологій у контексті розвитку інноваційної економіки

Розглядаючи інформатизацію суспільства як технологічний процес створення та розвитку інформаційно-комунікаційного середовища країни нового рівня, тобто, як комплекс умов і чинників, що забезпечують найсприятливіші засади для функціонування та розвитку національного інформаційного ресурсу для обслуговування потреб людини, суспільства і держави за допомогою автоматизованих засобів передачі й обробки змістової інформації, ми передбачаємо широке використання її виключно з метою реалізації національних інтересів, поліпшення якості процесів управління економікою, спрямованих на зростання кількості і якості наукомістких виробництв із технологіями високого рівня складності.

Рівень відповідності економічної системи країни критеріям економіки знань характеризується значеннями інтегрованих показників. Один із цих показників - індекс інформаційних і комунікаційних технологій (Information and Communication Technology Index – ІСТІ).

Система показників оцінки рівня розвитку економіки знань у країнах та регіонах світу були запропоновані робочою групою Світового банку (World Bank) у _чрамках спеціальної програми «Знання для розвитку» (Knowledge for Development — K.4D) [Knowledge Assessment M ethodology [Электронный ресурс] / Knowledge for Development. – Режим доступу : http://www.worldbank.org/kam.]. Згідно з нею індекс інформаційних і комунікаційних технологій є одним із чотирьох показників, що впливають на загальну характеристику ефективності використання країною знань з метою економічного та суспільного розвитку. Також його значення використовується для оцінки здатності країни створювати, сприймати та поширювати знання. У загальному вигляді ІСТІ визначає рівень розвитку в країні інформаційної і комунікаційної інфраструктури, яка сприяє ефективній обробці і поширенню інформації.

Перелік основних и індикаторів індексу Інформаційних і комунікаційних технологій економіки знань та пояснення методики їх визначення наведений у таблиці 1.

Таблиця 1 - Індикатори індексу інформаційних і комунікаційних технологій економіки знань

		Індикатор		Визначення
1	Канали телефонного зв’язку (Telephone Mainlines – TM )		Питома вага телефонних абонентів, що підключені до магістралей зв’язку загального користування, в розрахунку на 1000 населення
2	М обільні телефони (Mobile Phones – M P)		Питома вага абонентів мобільного зв’язку , що використовують безконтактне підключення до операторів стільникових технологій, у розрахунку на 1000 населення
3	Персональні комп’ютери (Personal Computers – PС)		Питома вага власників автономних комп’ютерів, що призначені для використання однією людиною, в розрахунку на 1000 населення
4	Родини з телевізором (Households with Television – HT).		Частина родин у країні, що використовують для перегляду телевізійних програм власний телевізор
5	Щоденні газети (Daily Newspapers – DN)		Відносна кількість інформаційних видань, що публікуються на папері з періодичністю не менше ніж чотири рази на тиждень, у розрахунку на 1000 населення
6	М іжнародний Інтернет-трафік (International Internet Bandwidth –IIB)		Рівень пропускної спроможності передачі даних комунікаційними мережами між абонентами, що знаходяться в межах країни, та зовнішніми абонентами
7	Користувачі Інтернет (Internet Users – IU)		Питома вага користувачів мережі Інтернет, що зареєстровані Інтернет-провайдерами, в розрахунку на 1000 населення
8		Ціна за користування Інтернетом (Price basket for Internet – PI)		Найменша ціна за користування мережею Інтернет ($) за місяць, враховуючи тарифи щоденних 10 годин максимального та 10 годин мінімального завантаження мережі
9		Доступність послуг електронного уряду (Availability of e-Government Services – AGS)		Рівень можливості отримати послуги державних установ за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (здійснення платежів, реєстрація автомобіля, замовлення паспорта, ліцензування бізнесу тощо)
10		Використання Інтернету в бізнесі (Business Internet Use – BIU)		Рівень застосування в країні мережі Інтернет з метою продажу або купівлі товарів та послуг
11		Витрати на ІКТ (ICT Expenditure – ICTE)		Частина ВВП, що відноситься до витрат на інвестиції в розвиток інформаційно-комунікаційних технологій

Для постійної підтримки технологічного лідерства провідні компанії світу значні кошти вкладаю у наукові розробки. При цьому, якщо ще в 1980-90-х роках основні інвестиції прямували в прикладні розробки, то нині особливий інтерес представляють фундаментальні дослідження, що дозволяють отримати абсолютно нові технології, що забезпечить конкурентоспроможність продукції на тривалий час. Технологічний рівень стає основним показником, який характеризує розвиток тієї або іншої держави. Питання порівняння рівнів технологічного розвитку різних держав є предметом вивчення багатьох учених і науково-дослідних установ. Досить великий інтерес представляють методологічні підходи до визначення рівня технологічної оснащеності держави, уперше розроблені американськими дослідниками Ф. Родригиеом, Э.Дж. Видсоном з Університету Меріленд. Ця система дістала назву "Індикатор технологічної оснащеності", і її основне завдання виміряти і оцінити стан розвитку інформаційних і комунікаційних технологій в різних країнах [Штрих Л.Л. Макроекономічні індикатори розвитку інформаційного суспільства і подолання цифрового нераяеистня між країнами світу// Інформаційні технології'. - 2002. -№ 8. - С. 2-24.].

Для визначення цього індикатора розглядаються п'ять найбільш значущих (на думку авторів) показників технологічного розвитку :

1) кількість телевізорів на тисячу чоловік;

2) кількість факсів на тисячу чоловік;

3) кількість персональних комп'ютерів (ПК) на тисячу чоловік;

4) кількість Интернет-хостов на 10 тисяч чоловік;

5) кількість мобільних телефонів на тисячу чоловік.

З використанням статистичних методів автори визначили ІТО для двохсот держав світу. Діапазон зміни ІТО складає від 0 до 100. Максимальне значення індикатора - 100 - належить США, мінімальне - 0 - Мозамбік.

Розглянута методика визначення ІТО, на наш погляд, не повною мірою визначає можливості інформаційно-технологічного розвитку. Визначення індексу технологічного розвитку неможливе без урахування освітнього рівня населення, який визначає здатність сприймати інформаційні нововведення і створювати нові знання. На наш погляд, для об'єктивнішого визначення ІТО необхідно додатково розглядати наступні показники:

- кількість людей, що мають середню, середньо-спеціальну, вищу освіту на тисячу чоловік;

- кількість студентів на тисячу чоловік;

- середній термін навчання за період життя;

- кількість науково-технічних працівників на тисячу чоловік.

Тобто, для визначення ІТО потрібне, окрім чисто технічних характеристик інформаційно-технологічного розвитку, розглядати і інтелектуальний потенціал держави, тобто людський потенціал.

М. Кусакабе [kusakabe M. ICT and National Innovation Systems // Creating an Enabling Environment. Toward the Millennium Development Goals. Edited by Denis Gilhooly. - New York: The United Nations Information and Communication Technologies Task Force, 2005. - P: 130-143. ] вважає, що країнам, які досягли високого рівня розвитку за останні 20 років, вдалося створити ефективні . економічні та соціальні моделі, у яких активно розвиваються інновації, підприємництво і бізнес у сфері ІКТ. Ним було встановлено, що між ІКТ, знаннями та економічним зростанням не існує прямого взаємозв'язку. У своїх дослідженнях він використовував дані по 131 країні. Виявилося, що немає прямої взаємозалежності між зростанням доходів на душу населення за останні два десятиліття та індикаторами рівня знань. До останніх належать такі показники: прийом у вищі навчальні заклади, рівень розвитку досліджень, кількість фахівців-інженерів, густота телевізійного транслювання, доступ до Інтернету, кількість персональних комп'ютерів, кількість патентів.

Індикатори, що стосуються ІКТ і знань, тісно взаємозалежать із рівнем доходів. У свою чергу, показники економічного розвитку тісно пов'язані з такими базовими індикаторами, як процентне відношення тих, хто закінчив середні навчальні заклади, якість розвитку фінансових ринків, рівень регуляторної політики, експортне зростання. А рівень розвитку експортних послуг тісно пов'язаний з експортом ІКТ.

Однак знання і використання ІКТ не означають автоматичного підвищення рівня економічного розвитку. Це відбувається в тому випадку, якщо розвинено систему управління, яка не тільки дозволяє, але й сприяє використанню знань для виробництва конкурентоспроможних товарів і послуг. Для цього не обхідна добре налагоджена регуляторна політика, управління і якісна базова освіта. Не останню роль відіграє здатність вико­ристовувати запозичені технології. При цьому надзвичайно ва­жливі ефективна система менеджменту процесу інновацій і за­безпечення високого рівня засвоєння знань. Таку систему нази­вають "базовою інноваційною системою".

Щоб країна була успішною в економічному, політичному і соціальному розвитку, необхідна така система, яка б усіляко стимулювала розвиток і генерування знань. Для такої системи необхідним є широке застосування ІКТ, поліпшення якості вищої освіти, розвиток науково-дослідної бази, поєднання виробничої та наукової сфер. Кусакабе називає таку систему "інноваційною системою вищого рівня". Технології в такій системі сприя­ють підвищенню ефективності. Додаткові вкладення в економі­ку забезпечують випереджальний приріст продукції шляхом удосконалення організації виробництва.

Оцінка ефективності маркетингових комунікацій та економіетричні бази у більшості комунікаційних моделей відсутня.

Найадекватніше описує маркетинговий процес за допомогою эконометрического апарату модель Титова-Либеров-Алексєєва, доповнена коефіцієнтами комунікативної ефективності і показником порівняння власних витрат з витратами конкурентів і, відповідно, об'ємів продажів.

У моделі введені логічний розподіл відправника (S) і комунікатора (С). Ефект комунікаційної дії на одержувача є дуалістичним: може проявлятися як економічна, так і психологічна реакція [Апчел Ю.С. Сучасні моделі маркетингових комунікацій / Ю.С. Апчел //Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» [Элек-тронньга ресурс]. - Режим доступа: http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php?operation==l&iid=194.]. Функція оцінки ефекту комунікаційного повідомлення (Е) має вигляд:

E = f(N, KV, R, CS)

де N - кількість носіїв, задіяних в процесі комунікації; KV - нівелюючий коефіцієнт обліку носія; R - кількість зафіксованих ефектів зворотного зв'язку; CS - коефіцієнт обліку неекономічної (психологічного, соціального) дії на одержувача повідомлення.