Концепція туристичного розвитку Липовецького району за умови пріоритетного розвитку велотуризму

Головні критерії розробки веломаршрутів.

У даному контексті веломаршрут розглядається як турпродукт, тобто комплексна послуга, покликана зацікавити туристів, забезпечити їхні потреби (активний рух, контакт з природою, освітня та пізнавальна складові), сприяти залученню та зростанню добробуту місцевого населення. Відповідно, основна увага приділяється ринковим аспектам, тобто таким, що мають значення для комерційного успіху і прибутковості, які є необхідною запорукою сталого розвитку.

Одноденні веломаршрути мають бути від 10 км (прогулянковий) до 50 км (спортивний). Вони мають пролягати по дорогах без активного автомобільного руху. Найпривабливішими є маршрути по грунтових дорогах і стежках, але вони працюють лише у суху пору року.

Маршрут має містити 1-5 цікавих об’єктів для відвідування. В описі маршруту ці об’єкти мають бути привабливо описані і сфотографовані. До опису об’єктів слід поставитись дуже відповідально – це ключова умова популярності маршруту. Варто залучити відповідних професіоналів – краєзнавців, істориків, екологів, або використати вже існуючі професійні матеріали.

Для кожного маршруту мають бути розроблені:

• достатньо детальна карта маршруту і околиць (не менше, ніж 1:100 000) з нанесеною лінією руху і ключовими точками (бажано з зазначенням їх координат);

• детальний опис маршруту, який, крім ключових об’єктів міститиме також опис якості дороги і навколишніх краєвидів. В карті і описі мають бути зазначені не лише туристичні об’єкти, але також і інфраструктурні (засоби розміщення, магазини, заклади харчування, джерела питної води, туалети, тощо). В описі має бути зазначений приблизний час подолання не лише всього маршруту, але й окремих його ділянок;

• фотобуклет з найбільш мальовничими об’єктами і краєвидами (може бути надрукований на зворотній стороні карти).

Бажано підготувати також GPS-трек маршруту, або навіть векторну електронну карту.

Бажано також здійснити маркування маршрутів на місцевості.

Багатоденні веломаршрути мають відповідати всім вищезазначеним вимогам. До того ж містити детальну інформацію про місця нічлігу: готелі, кемпінги, садиби сільського туризму, тощо. Бажано з власниками цих засобів розміщення домовитись про знижку для велотуристів, що придбали даний тур.

Підготовлений таким чином веломаршрут може використовуватись також у якості кінного маршруту, з урахуванням того, що для кінних маршрутів грунтові дороги і стежки є значно більш пріоритетними, ніж для веломаршрутів.

Обслуговування веломаршрутів.

Найбільш привабливими є веломаршрути, поєднані з орендою велосипедів. При наявності оренди найзручнішими будуть кільцьові веломаршрути. Або ж треба передбачити можливість транспортної доставки орендованих велосипедів з кінцевої точки маршруту до його початку.

Тим, хто орендує велосипеди, всі необхідні інформаційні матеріали (карти, буклети з описом, треки, тощо) можна надавати безкоштовно, або з великою знижкою. А тим, хто мандрує своїми велосипедами, продавати їх за повну вартість.

Такий спосіб обслуговування веломаршрутів більш привабливий для самостійних туристів. Він потребує менше людських ресурсів, але більше витрат на друковану продукцію. Зручний за умови грантової підтримки, коли фінансування є, а кваліфікованих гідів-екскурсоводів ще не вистачає.

Другий варіант менеджменту передбачає можливість екскурсійного супроводу. Гід-екскурсовод не лише цікаво розповість про туристичні об’єкти, але й відповість на запитання, допоможе не заблукати (не всі ж вміють користуватися картами!), забезпечить технічну допомогу у разі поломки велосипеда. Також він прослідкує щоб туристи шанобливо ставились до довкілля та історико-культурної спадщини. При такій організації туру наявність друкованих карт та інших матеріалів необов’язкова. Можна передбачити для кожного учасника маленький пам’ятний сувенір – наприклад, магнітик з відповідною фотографією та написом. Цей варіант економічно більш вигідний для надавачів послуг, але дорожчий для туристів.

Отже, оптимальною є пропозиція, що містить у собі всі можливості для туристів (та їх комбінації):

• прокат велосипедів;

• надання інформаційного пакету по маршруту;

• супровід гіда.

Рекомендовані веломаршрути Липовецького р-ну.

1. Липовецько-Іллінецька астроблема. Астроблема є привабливим брендом, який можна і потрібно використовувати для приваблення туристів. Маршрут до неї пролягає на південь від Липовця, через селища Попівка та Іваньки. Серед інших цікавих об’єктів на цьому напрямку варто відзначити музей у будинку культури с. Попівка, алея вікових лип Катерини II на Шевченківському шляху, шкільний музей у с. Іваньки, риболовно-прогулянковий ставок у с. Іваньки, садиби сільського туризму (с. Іваньки та ін.). Всі ці об’єкти потребують певного доопрацювання для успішного використання їх у якості туристичних.

Щодо самої астроблеми, то на сьогоднішній день вона виглядає значно привабливіше в інформаційному просторі, ніж у реальному. Значить, для зацікавлення туристів слід надати їм максимум цікавої інформації (підготувати текстовий файл, фотографії, презентацію). Щодо реального простору, то необхідно ретельно продумати (і промаркувати) оглядову стежку, найбільш фотогенічні оглядові точки, передбачити і облаштувати місце відпочинку (не на території астроблеми, а десь поруч). Дуже бажано надати території астроблеми статус пам’ятки природи (або геологічної). ( Ті стежки, якими ми ходили по астроблемі аж ніяк не придатні для комерційного туризму). Передбачити для туристів можливість отримання оригінального пам’ятного сувеніру (наприклад, камінчик з астроблеми, прикріплений до дощечки з відповідним написом, з відповідною легендою щодо космічної енергії та мікроелементів ). Ці сувеніри могли б виготовляти навіть учні місцевої школи. Туристам їх можна пропонувати придбати, або безкоштовно дарувати тим, хто придбав цей тур (у цьому разі за сувеніри мають сплачувати продавці туру). Запропонувати туристам можливість харчування місцевою кухнею. Найкраще було б це робити на базі якоїсь агротуристичної садиби, власникам якої можна було б замовляти обіди для туристів у національному стилі.

Решта об’єктів на цьому маршруті також потребує докладання певних зусиль. Музеї у Попівці та Іваньках – див. «Рекомендації щодо облаштування місцевих музеїв» (1 місяць роботи). Липи Катерини II – обкосити, розчистити, обрізати (1 тиждень). Бажано надати їм статус пам’ятки місцевого значення (2-3 місяці). Ставок у с. Іваньки – знайти власників прогулянкових човнів, розробити пропозиції для туристів та механізм співпраці з власниками, продумати можливість організації комерційної рибалки (1-2 місяці). Агротуристичні садиби – навчити власників, допомогти їм вийти на ринок (півроку-рік).

Зворотну частину веломаршруту не варто робити тим же шляхом. Краще продумати інший шлях повернення до Липовця (наприклад, уздовж річки Соб), підібравши оптимальний компроміс між мальовничістю краєвидів та якістю доріг.

На маршруті необхідно також відмітити розташування закладів харчування, магазинів, джерел питної води, туалетів, медичних установ (координати, телефони).