Коледж КНУТД Економічна теорія дистанційне навчання
Модуль 1 Загальні основи економічного розвитку суспільства зм 2 Економічні системи суспільства.
Мета: з'ясувати суть економічної системи, розглянути різні типи економічних систем, сформувати уявлення про власність, її типи та форми.
Опорні питання заняття:
Суть та основні структурні елементи економічної системи.
Типи економічних систем.
Суть власності, її типи та форми.
Власність та економічна система.
Запитання для самоперевірки
Ключові поняття: економічна система, національна економіка, одержавлення, конкуренція, власність, привласнення, відчуження
Література:
Довбенко М.В. Сучасна економічна теорія: Навч.посібник.- К.: Вид.центр «Академія», 2005.-438 с.
Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича.- К.: Знання, 2006.- 631 с.
Економічна теорія: Підручник / За ед... З.Ватаманюка та с. Панчишина.- К.:Альтернатива.- 2001-606 с.
Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В.Мочерного.- Тернопіль, 1993.- 688 с.
Мочерний С.В., Устенко О.А. - Основи економічної теорії.- Навчальний посібник.-.- К.: Академія.- 2006.-502 с.
Основи економічної теорії: Підручник / За ред.. акад.. НАН України А.А.Чухна.- К.: Вища школа, 2001.- 428 с.
Політична економія: Навчальний посібник / За ред.. Г.Д.Тараченка.-Донецьк: Дон.НТУ, 2002.-364 с.
Опорні питання заняття:
Суть та основні структурні елементи економічної системи.
Упродовж своєї історії людство використовує лише 2 форми виробництва: натуральну і товарну.
Натуральна (традиційна) форма виробництва – це виготовлення продуктів для споживання в межах домогосподарства, що їх виготовило.
Поділ праці існує лише всередині домогосподарства у вигляді природного поділу праці між чоловіком і жінкою.
Існували різні економічні системи, які ґрунтувалися на натуральній формі виробництва – рабовласницька, кріпосне господарство тощо. Всі вони були малоефективними, бо в них відсутній розподіл праці між господарськими одиницями.
У XVIII-XIX ст. в європейських країнах натуральну форму виробництва витісняє товарна, яка ґрунтується на поділі праці.
Товарна форма виробництва означає виготовлення продуктів для обміну на ринку.
Становлення товарного виробництва пов’язане із поглибленням поділу праці, розвитком ремесел та міст. Важливим компонентом товарного виробництва є гроші та ціни, завдяки яким розподіляються ресурси між підприємствами та галузями, визначається обсяг споживання домашніми господарствами.
На основі товарної форми виробництва в різних країнах складаються різні господарські, або економічні системи.
Економічна система – це спосіб організації національної економіки.
Основними елементами ЕС є:
Спосіб узгодження діяльності суб’єктів господарського життя, або спосіб розв’язання основних проблем організації економіки;
Власність на виробничі ресурси та вироблені життєві блага;
Принципи розподілу й перерозподілу створеного національного продукту тощо.
У процесі функціонування суспільного виробництва між людьми складаються певні економічні відносини, виникають потреби і інтереси, сукупність яких визначає економічну систему суспільства, її структуру і специфічні риси.
Поняття «економічна система» широко використовується в економічній теорії, політології, політиці. В науковій літературі економічна система визначається як економіка, спосіб виробництва, тип господарства, сукупність виробничих відносин (економічний базис), сукупність видів господарської діяльності тощо.
Поняття «економічна система» доповнюється суб’єктивним чинником у зв’язку з тим, що економічна система не існує без людей, а також до складу продуктивних сил входять не тільки люди, а й продукти їх інтелектуальної діяльності (наука, технологія), менталітет, що відрізняє один народ від іншого. Невід'ємною складовою ЕС є природне середовище, яке перетворюють люди.
Функціонування та розвиток економічних систем визначають економічне життя суспільства.
Господарське життя будь-якого суспільства передбачає узгодження і розв’язання безлічі проблем. Американський економіст П.Самуельсон визначає будь-яку економічну систему, як таку, що має відповідати на три запитання:
Що виробляти? Які блага і в якій кількості виробляти? Скільки кожного товару має виробити національна економіка і коли це зробити? Що сьогодні слід виробляти – одяг чи взуття, небагато високоякісних та дорогих сорочок чи багато дешевих?
Як виробляти? Які фірми мають виробляти блага? Які технології та ресурси слід використовувати при виробництві? З чого краще виробляти електроенергію – з вугілля чи нафти? Як доцільніше виробляти блага – за допомогою машин чи ручної праці? На приватних чи державних підприємствах?
Для кого виробляти? Як розподіляти виготовлені блага між різними індивідами? Яке ми хочемо мати суспільство – таке, де мало бідних та багато багатих чи навпаки?
ЕС має забезпечувати не лише теоретичну відповідь на ці запитання, а й реальні дії.
Продуктивні сили – це сукупність взаємодії людини з природою, перетворення речовини природи в продукти, які задовольняють потреби людей. До продуктивних сил відносять: засоби виробництва, працівників, що володіють певним виробничим досвідом, навиками до праці й приводять засоби виробництва в дію. Працівники – основний компонент продуктивних сил.
Економічні (виробничі) відносини – це відносини між людьми в процесі виробництва життєвих благ, розподілу, обміну і споживання матеріальних і нематеріальних благ. В основі виробничих відносин лежить власність на засоби виробництва.
Техніко-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага. Ці відносини відображають технологію і є матеріально-речовим змістом суспільного виробництва.
Організаційно-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу застосування способів та методів організації та управління з суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.
Соціально-економічні відносини – це відносини власності в економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в ЕС – спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Вони зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади. Таким чином, соціально-економічні відносини, основою яких є певна форма власності, виконують в ЕС визначальну функцію.
У єдності продуктивні сили та виробничі відносини становлять спосіб виробництва.
Господарський механізм складається з сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм тощо.
Його важливою функцією є забезпечення процесу відтворення та ефективного розвитку суспільного виробництва на основі динамічної рівноваги між виробництвом та споживанням, попитом та пропозицією.