Розрахунок середньоквадратичного (стандартного) відхилення для двох інвестиційних проектів «а» і «б»

Варі-анти про-ектів	Можливі значення кон’юнк-тури інвестицій-ного ринку
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Проект «А»	Висока Середня Низька	600 500 200	450 450 450	+150 +50 -250	22500 2500 62500	0,25 0,50 0,25	5625 1250 15625	– – –
	У цілому	–	450	–	–	1,0	22500	150
Проект «Б»	Висока Середня Низька	800 450 100	450 450 450	+350 0 -350	122500 0 122500	0,20 0,60 0,20	24500 0 24500	– – –
	У цілому	–	450	–	–	–	49000	221

Результати розрахунку вказують, що середньоквадратичне (стандартне) відхилення для інвестиційного проекту «А» становить 150, а для «Б» – 221. Це свідчить, що ризикованість проекту «Б» вища, ніж для «А».

Розрахований показник можна проілюструвати рис. 1.

Рис. 1. Розподіл імовірності очікуваного (розрахованого) доходу для двох інвестиційних проектів «А» і «Б»

г) Коефіцієнт варіації C_v дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від реалізації інвестиційних операцій різняться між собою

(15)

Приклад 9. Необхідно розрахувати коефіцієнт варіації для трьох інвестиційних проектів при різних величинах середньоквадратичного (стандартного) відхилення і середнього значення очікуваного доходу (табл. 4).

Таблиця 4

Розрахунок коефіцієнта варіації для трьох інвестиційних проектів

Варіанти проектів	Середньоквадратичне (стандартне) відхилення	Середній очікуваний дохід	Коефіцієнт варіації
Проект «А» Проект «Б» Проект «В»	150 221 318	450 450 600	0,33 0,49 0,53

Результати розрахунку показують, що найменше значення C_v – для проекту «А» (0,33), а максимальне – для «Б» (0,53). Таким чином, хоч очікуваний дохід для проекту «Б» на вище, ніж «А», однак рівень ризику для нього на більший.

Тому при порівнянні рівнів ризику для окремих проектів перевагу (при інших рівних умовах) слід надавати тому з них, для якого коефіцієнт варіації має найменше значення (що свідчить про найкраще співвідношення дохідності й ризику).

Д) Бета-коефіцієнт (або бета)

Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний інвестиційний ризик щодо рівня ризику інвестиційного ринку в цілому. Цей коефіцієнт використовується для оцінювання ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок бета-коефіцієнта виконують за формулою

, (16)

де – бета-коефіцієнт; K – ступінь кореляції між рівнем дохідності для індивідуальних цінних паперів (або для їх портфеля) і середнім рівнем дохідності даної групи фондових інструментів для ринку в цілому; – середньоквадратичне (стандартне) відхилення дохідності для всього фондового ринку в цілому.

Е) Рівень фінансового ризику визначається для цінних паперів за умовами: – середній; >1 – високий; <1 – низький рівень.