«Звірі грають в м'яч»

Мета гри — закріплення лексичних одиниць, граматичної структури «І am а...», розвиток мовлення.

Діти сідають в коло на стільцях. Кожна дитина стає якимось звірятком чи птахом: мишкою, левом, ведмедиком, голубом, вороною і т. д. Ведучий високо підкидає м'яч (волан, хустинку) і вигукує назву тварини чи птаха. Тепер потрібно швидко відгукнутись і встигнути підхопити м'яч до того, як він торкнеться підлоги. Спіймавши м'яч, дитина називає себе і вітається мовою свого персонажа. Далі вона або може повернути м'яч ведучому, або сама стати ведучим.

Приклад: Ведучий вигукує: «А tiger!». Дитина, що підхопила м'яч, називає себе: «Іam a tiger!» і вітається: «R-r-r-r-r».

«Виконай прохання»

Мета — введення і закріплення лексичних одиниць, граматичної структури наказового способу, розвиток мовлення.

Діти сидять в колі. Ведучий викликає дітей почергово і англійською мовою просить виконати якусь дію, доручення — наприклад, доторкнутися до підвіконня, принести зелену книжку, пострибати на одній нозі, піднести праву руку до лівого вуха і т. д. Дитина повинна виконати його. Якщо вона зробила все правильно, отримує фант. Якщо ж не зрозуміла, тоді хтось інший, за бажанням, робить спробу виконати це прохання.

Спершу ведучий допомагає дітям зрозуміти його прохання різноманітними жестами, мімікою, пантомімічно. На наступному етапі ведучий лише висловлює прохання, вже без підказування. Дитина, яка наприкінці зібрала найбільше фантів, отримує своєрідний приз: вона може тричі попросити будь-кого з присутніх виконати будь-яке її прохання, яке вона зможе висловити англійською мовою.

На прикінцевому етапі ведучий може навмисне говорити те, що не відповідає його жестам, наприклад, вказуючи на вікно, просити: «Please, go to the door» («Будь ласка, йди до дверей»).

«Світлофор»

Гра розвиває вміння формувати ствердні та заперечні відповіді на запитання і сприймати англійську мову на слух.

У ведучого знаходяться картки, на яких зображені, наприклад, хлопчик, дівчинка, чоловік, жінка, собака, муха. У кожного з учасників гри два кружечки — зеленого і червоного кольору.

Ведучий показує одну з карток, на якій зображена, наприклад, дівчинка, і говорить якесь ствердне речення, завершуючи його запитанням, чи це можливо. Учасник гри, який слухає, піднімає зелений кружечок, якщо погоджується з відповіддю і вважає, що таке є можливим. І піднімає червоний кружечок, якщо вважає таке ствердження неможливим. Після демонстрації кружечка гравець висловлює свою згоду чи незгоду.

Приклад:

Ведучий (показує картинку із зображенням хлопчика): This is a boy. Не is a schoolboy. Is it possible?

Учасник (піднімає зелений кружечок): Yes, it's possible. Ведучий: He wears a dress. Is it possible?

Учасник (піднімає червоний кружечок): // isn'tpossible. Boys don't wear dresses. Ведучий (показує картинку із зображенням собаки): This is a dog. The dog eats meat. Is it possible?

Учасник (піднімає зелений кружечок): Yes, it'spossible. Ведучий: The dog can fly.

Учасник (піднімає червоний кружечок): It isn't possible. Dogs cannot fly. і т.д.