Класифікація та будова кулі

Куля - збірна одиниця патрона, яка викидається з каналу ствола зброї і призначена для ураження живої сили і техніки противника і допоміжних цілей.

Сучасні кулі поділяються на каліберні і підкаліберні.

Підкаліберні кулі бувають звичайні і суцільні.

Каліберні кулі поділяються на оболонкові і спеціальні.

До оболонкових куль відносяться кулі: з свинцевим сердечником; з стальним сердечником; кулі простої дії (трасуючі; бронебійні; запалювальні).

До спеціальних куль відносяться: бронебійно-запалювально-трасуючі; бронебійно-трасуючі; осколково-запалювальні (МДЗ); запалювально-тра-суючі; пристрілочно-запалювальні; комбінованої дії.

Рис. 5 – Куля: - вершинка; 2 - головна частина; 3 - ведуча частина; 4 - хвостова частина;

5 - оболонка; 6 - сорочка; 7 - сердечник

Звичайна куля призначена для ураження відкритої або що знаходиться за легкими укриттями живої сили противника і не броньованої техніки.

Спеціальна куля - для ураження бойової техніки противника, а також для цілевказівки і коректування вогню.

За зовнішнім обрисом розрізняють (рис. 5): вершинку кулі; головну частину кулі; ведучу частину кулі; хвостову частину кулі.

Ряд куль ( пістолетні, револьверні та ін.) не мають хвостової частини і складаються тільки з головної і ведучої частин.

Зазвичай головна частина кулі має оживальну форму.

На ведучій частині кулі робиться інколи канавка для кріплення її у дульці гільзи.

За внутрішньою будовою звичайна куля складається (рис. 5) з оболонки, сорочки і сердечника.

Рис. 6 – Гільза: а) циліндро-конічна гільза; б) циліндрична гільза: 1- дульце; 2 - скат; 3 - корпус; 4 - фланець; 5 - гніздо капсуля-запальника; 6 - ковадло; 7 - кільцева проточка; 8 - запальний отвір; 9 - закраїна; 10 - номер заводу; 11 - рік виготовлення; 12 - технологічні знаки

Оболонка кулі виготовляється, як правило, із м’якої сталі і покривається зовні томпаком (Біметал (сталь-латунь)), який являє сплав міді (89-91 %) і цинка (11-9 %).

Оболонка являється зовнішньою частиною кулі і служить для розмі-щення всіх складових частин, придаваючи кулі необхідні зовнішні обриси і забезпечує врізання кулі у нарізи каналу ствола і обтюрацію порохових газів.

Сорочка кулі - деталь з пластичного матеріалу (свинець чи алюміній) розміщується між оболонкою і внутрішнім спорядженням кулі.

Сердечник кулі - суцільна деталь, розміщена на її осі симетрії, що забезпечує пробивну й убійну дію кулі. Сердечник виготовляється із сталі з наступною закалкою, або з твердого сплаву (карбіду вольфраму).

Класифікація та будова гільз патронів стрілецької зброї

Гільза патрона - деталь, що служить для розміщення порохового заряду і захисту його від зовнішніх впливів, кріплення капсуля-запальника і кулі, для базування патрона у патроннику зброї і обтюрації порохових газів при пострілі.

За формою гільзи поділяються на циліндричні і циліндро-конічні (рис.6).

Циліндро-конічні за формою фланця поділяються на гільзи: з невисту-паючим фланцем; з виступаючим фланцем: з частково виступаючим флан-цем.

За способом фіксації гільзи у патроннику: з упором у скат; з упором у фланець;

з упором у зріз дульця: з упором у виступ на корпусі.

Циліндрична гільза складається з наступних елементів:

• зріз гільзи - торець зі сторони відкритого кінця гільзи;

• корпус гільзи - циліндрична частина гільзи від донної частини до зрізу;

• донна частина гільзи - частина гільзи, що включає проточку, фла-нець, перегородку, запальні отвори, капсульне гніздо, ковадло;

• проточка гільзи - кільцева канавка донній частині гільзи призначена для екстракції гільзи.

У якості заряду капсуля-запальника застосовуються гримучортутно-хлоратні або неіржавляючі ударні сполуки. Фольговий кружок запобігає висипанню ударної сполуки. Зі сторони заряду покриття лакується 45 % лужно-каніфольним лаком.

Рис. 7 - Капсуль-запальник: а - латунний ковпачок; б - фольговий кружок; в - ударна сполука

Таблиця 1. Капсульний заряд на основі гримучортутної сполуки.

			Вміст, %
Вид сполуки	Гримуча ртуть	Тетразен	Диазодіні- трофенол	Антимоній	Хлорит
№ 1	16,7	-	-	27,8	55,5
№2	-	8,0	2,0	25,0	65,0

Таблиця 2. Капсульний заряд на основі неіржавіючі сполуки.

Склад	Вміст, %
	ТНРС	Тетразен				А1		Феросиліцій
№ 1	38,5	3,0	38,5	-	-	-	10,0	10,0
№2	40,0	-	35,0	5,0	20,0	-	-	-
№3	11,0	2,0	74,0		-	5,0	8,0	-

Найбільш розповсюдженні піроксилінові порохи патронів стріле-цької зброї

ВТ — гвинтівковий порох: зерно має циліндричну форму, флегма-тизований;

ВУФЛ - гвинтівковий порох з укороченим зерном, флегматизований. Застосовується для автоматних патронів зрз. 1943 р.;

П-45, П-125, П-250 - пористі порохи: цифра позначає ступінь пори-стості, тобто процентне уміщення калієвої селітри, що вводиться у порохову масу (сухий піроксилін) в процесі фабрикації. Застосовуються для пістолетних патронів і патронів для холостої стрільби;

4/7, 5/7 - порох, що має циліндричну форму зерна з сімома каналами, чисельник показує товщину своду зерна, що горить в десятих частках мм (0,4 і 5мм). Застосовується для патронів великого калібру;

СФМПЦ - порох, що має сферичну форму зерна;

Сф033Фл - порох, що має сферичну форму зерна з діаметром сфери 0,33мм, флегматизований. Застосовується для автоматних патронів калібру 5,45мм.

Іноді порохи мають додаткові позначення:

СВ - порох, виготовлений зі свіжого піроксиліну;

В/В - порох, виготовлений за регламентом воєнного часу;

УФ - порох, виготовлений за прискореною фабрикацією;

Пер - порох, отриманий переробкою старих порохів;

Н/а - порох, виготовлений з низькоазотистого піроксиліну;

ОП - порох дослідної партії;

ЦФЛ - порох, до складу якого введений цинтроліт для збільшення хімічної стійкості, порохове зерно флегматизованне;

Ж - порох, застосовуваний у холостих патронах, вологостійкий.

Для утворення фланця:

• фланець гільзи - поясок у донній частині гільзи, призначений для ви-кидання гільзи після пострілу;

• перегородка гільзи - стінка у донній частині гільзи, що відокремлює капсульне гніздо від внутрішньої порожнини гільзи;

• запальний отвір - отвір у перегородці гільзи для передачі проміня вогню від капсуля-запальника до порохового заряду;

• капсульне гніздо - углублення з зовнішньої сторони донної частини гільзи, в якому кріпиться капсуль-запальник;

• ковадло - виступ у центрі капсульного гнізда, на якому розбивається ударна сполука капсуля-запальника.

Циліндро-конічна гільза має усі переліковані вище елементи і, крім того:

• дульце гільзи - передня частина гільзи, що переходить у скат чи корпус;

• скат гільзи - перехідна конусна частина гільзи між дульцем і корпусом.

Циліндро-конічні гільзи мають конічну форму корпуса.

Внутрішня порожнина у гільзі між хвостовою частиною кулі і дном гільзи називається зарядною камерою гільзи і служить для розміщення порохового заряду.

Пороховий заряд являє собою насипку пороху у вигляді окремих зерен, виготовлених з піроксиліну.

Порохове зерно може мати різну форму - циліндричну, пластинчату, сферичну або пористу.

Позначення гільз: ГЛ - гільза латунна;

ГЖ - гільза біметалева;

ГС - гільза сталева;

ГЖ „ШКАС” - гільза біметалева НЖАС (поверхня капсулів лакується червоним лаком).

Біметал (сталь-латунь) композиційний матеріал (пластинки, листи, стрічки, дріт і ін.), що складається з двох або більш міцно з'єднаних між собою різних металевих шарів металів або їх сплавів.

Капсуль-запальник призначається для запалення порохового заряду пат-рона. Він складається (рис. 4) з оболонки (ковпачка), заряду запалювальної (ударної) сполуки і фольгового кружка.

Оболонка служить для розміщення запалювальної сполуки і для запобі-гання прориву порохових газів у сторону затвора, виготовляється оболонка із латуні (Л-68) або міді методом штамповки.

19