Національний університет цивільного захисту україни кафедра піротехнічної та спеціальної підготовки

Дисципліна: „Основи військової, топографічної та інженерної під-готовки”

Тема 5 заняття 1

Модуль І: «Основи інженерної підготовки».

Змістовий модуль 5: «Вибухові пристрої військового призначення та заходи безпеки при поводженні з ними».

Тема 5.1: „Вибухові пристрої військового призначення та заходи безпеки при поводженні з ними. Артилерійські боєприпаси та засоби ближнього бою. Устрій та класифікація. Класифікація та загальна будова патронів до стріле-цької зброї. ”

Навчальні питання:

1. 2. 3. 4.

Вибухові пристрої військового призначення та їх класи-фікація. Артилерійські боєприпаси, засоби ближнього бою. Їх устрій. Заходи безпеки при поводженні з вибуховими пристроями військового призначення. Устрій, маркування та класифікацію набоїв до стрілецької зброї. Класифікація та загальна будова патронів до стріле-цької зброї.

Література:

1. Инструкция по обезвреживанию и уничтожению не взорвавшихся немецких авиационных бомб. М.: Воениздат, 1944.

2. Авиационные бомбы и их обезвреживание. М.: Воениздат,1949г.

3. Г.М. Третьяков. Боеприпасы артиллерии. М: Воениздат, 1946г.

4. И.П. Новиченко и др. Пиротехнические работы. М.: Воениздат, 1967г.

5. А.В. Тимофеев, В.В. Чалов. Пиротехнические работы. Балашиха, 1987г.

6. А.В. Агренин. От полена до современного снаряда. М.: Воениздат 1972г.

7. Обнаружение, обезвреживание и уничтожение взрывоопасных предметов. М.: Воениздат, 1989г.

1. Вибухові пристрої військового призначення та їх класифікація.

До вибухових пристрої військового призначення відносяться:

1. Інженерні міни.

а) протитанкові міни.

б) протипіхотні міни.

в) спеціальні міни.

2. Мінометні міни.

3. Ручні гранати.

4. Авіаційні бомби: бетонобійні та бронебійні, запалювальні, освітлюва-льні, осколкові, фугасні, осколково-фугасні, фугасно-запалювальні, проти-танкові, протичовнові, хімічні, фотографічні, димові, освітлювальні, імітацій-ні, агітаційні, орієнтиро-сигнальні, практичні.

Калібром авіаційних бомб називається її вага у кілограмах. В залежності від типа та ваги умовно діляться на бомби малого, середнього та крупного калібру. У фугасних та бронебійних бомбах до малого калібру відносяться бомби масою менш 100кг, до середнього – 250-500кг, до крупному – 1000кг и більше. У осколкових, осколково-фугасних, запалювальних та протичовно-вих відповідно до малого – менш 50кг, середнього – 50-100кг, крупного – більш 100кг. Мінімальний калібр існуючих авіабомб менш 0,5кг; максималь-ний – 20т (американська А Т-12). Коефіцієнтом наповнення називається відношення маси заряду ВР до її повної маси.

5. Артилерійські боєприпаси.

Під артилерійськими боєприпасами порозуміється широкий круг елемен-тів озброєння необхідних для стрільби з артилерійських гармат, мінометів и пускових установок.

Класифікація снарядів:

а) осколково-фугасні снаряди, запалювальні снаряди, снаряди з готовими убійними елементами, димові снаряди, кумулятивні снаряди, освітлювальні снаряди, бетонобійні снаряди;

б) агітаційні снаряди;

в) каліберні бронебійно-трасуючі снаряди;

г) реактивні и активно-реактивні снаряди;

д) підкаліберні бронебійно-трасуючі снаряди.

6. Піротехнічні засоби.

Артилерійські боєприпаси, засоби ближнього бою. Їх устрій.

Артилерійські боєприпаси.

При проведенні піротехнічних робіт в населених пунктах піротехнічні розрахунки часто в ґрунті виявляють склади артилерійських боєприпасів, фугасів, або артилерійські снаряди, які пройшли крізь канал ствола гармати. В зв’язку з цим розглянемо елементи артилерійських мінометних пострілів.