8. Знаки підтвердження відповідності продукції.

Європейський знак відповідності.

У 1993 році в ЄС було запроваджено обов'язкове маркування (Директива Ради ЄС 93/68/ЕЕС) електричного та електронного обладнання знаком відповідності (СЄ). Цей знак засвідчує, що даний продукт вироблено відповідно до чинних директив ЄС, тобто він відповідає вимогам безпеки його експлуатації та не впливає негативно на довкілля. Європейський знак відповідності наноситься на товари самим виробником, який керується при цьому відповідною директивою ЄС, а не є наслідок проведення сертифікації незалежною організацією. Товари, марковані європейським знаком відповідності, не можуть бути заборонені для реалізації на території ЄС. Єдиним обмеженням експорту до країн ЄС може бути відсутність інструкції з експлуатації приладу на державній мові країни, до якої даний товар експортується. Згідно з вищезгаданою директивою ЄС, маркування європейським знаком відповідності здійснює безпосередньо сам виробник, або його законний представник, якщо законом невизначено інші умови. Для того, щоб виробник міг використовувати європейський знак відповідності, він повинен: бути зареєстрованим в одній з країн ЄС; бути членом ЄС, або користуватися послугами агента представника з ЄС, який готовий взяти на себе відповідальність згідно з законами ЄС за маркування європейським знаком відповідності продукції виробника.

Національний знак відповідності.

Національний знак відповідності застосовується для маркування продукції, яка відповідає певним технічним регламентам з підтвердження відповідності. Технічний регламент з підтвердження відповідності – це нове поняття для вітчизняного виробника. Раніше використовували термін "якість продукції" та Знак якості. Однак більш адекватним є оцінка відповідності продукції встановленим технічним вимогам. Ці вимоги зазвичай формуються у технічних регламентах ("Technical Regulation") чи стандартах. У разі, якщо продукція відповідає вимогам технічного регламенту з підтвердження відповідності, вона обов'язково повинна маркуватись національним знаком відповідності.

Виробник чи постачальник продукції наносить національний знак відповідності. Правила маркування цим знаком наведені у конкретних технічних регламентах з підтвердження відповідності. Загалом, якщо у технічному регламенті з підтвердження відповідності буде визначено застосування так званого модуля "А" – самодекларування, тобто контроль за підтвердженням встановлених вимог здійснюватиметься самим виробником, то він сам буде маркувати продукцію національним знаком відповідності і при цьому нестиме відповідальність згідно з чинним законодавством. У тому разі, коли технічним регламентом не передбачається модуль "А'', підтвердження відповідності вимогам даного документа буде здійснюватися шляхом проведення оцінки відповідності уповноваженим державою органом сертифікації.

Якщо виробник надасть неправдиву інформацію, то за шахрайство він нестиме відповідальність згідно з чинним законодавством.

Потрібно зазначити, що у ЄС термін "сертифікація" вживається обмежено, частіше вживають "оцінка відповідності" та "підтвердження відповідності". Іншими словами, оцінка відповідності у технічному регламенті дає більш повну та об'єктивну характеристику кінцевому продукту, ніж результати проведеної за певними стандартами сертифікації.

Сьогодні ведеться активна робота над розробкою технічних регламентів. З метою здійсненя цієї роботи необхідно виконати заходи, що включають не тільки автентичний переклад відповідних законів, котрі діють в ЄС, але й адаптувати їх відповідно до вітчизняних умов.