- •5. Основні умови підвищення рівня інвестиційної безпеки економіки України вступ
- •1. Сутність інвестиційної безпеки держави
- •2. Критерії та індикатори оцінки рівня інвестиційної безпеки україни
- •3. Основні загрози інвестиційної безпеки україни
- •4. Інвестиційний клімат та інвестиційний рейтин: вплив на інвестиційну безпеку держави
- •5. Основні умови підвищення рівня інвестиційної безпеки економіки україни
- •Висновок
- •Список використаних джерел
4. Інвестиційний клімат та інвестиційний рейтин: вплив на інвестиційну безпеку держави
За даними Держстату, за 9 місяців 2013 року в економіку україни іноземними інвесторами вкладено 3722,0млн.дол.сша прямих іноземних інвестицій.
Обсяг унесених з початку інвестування в економіку україни прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 жовтня 2013 р. Становив 56565,2 млн.дол. США, що на 2,3 відсотка більше обсягів інвестицій на початок 2013 р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1245,6 дол. Сша.
До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 18712,0 млн.дол.США, Німеччина – 6194,8 млн.дол.США, Нідерланди – 5504,0 млн.дол.США, Російська Федерація – 3842,1 млн.дол.сша, австрія – 3216,4 млн.дол.сша, велика британія – 2724,4 млн.дол.сша, віргінські острови (брит.) – 2452,4 млн.дол.сша, франція – 1843,0 млн.дол.сша, швейцарія – 1277,5 млн.дол.сша та італія – 1259,0 млн.дол.сша.
Інвестування здійснюється в специфічних умовах макросередовища, що оцінюється суб'єктами інвестиційної діяльності за допомогою сукупності характеристик інвестиційного клімату. Процес формування інвестиційного клімату необхідно розглядати як важливий елемент відтворення фінансової безпеки держави. Є різні підходи до розуміння суті інвестиційного клімату.
Так, інвестиційний клімат характеризують як особливу підсистему в інституціональній економіці, що створює передумови для поліпшення використання суспільно-економічних відносин у процесі розвитку і науково-технологічного оновлення продуктивних сил суспільства під час активної інвестиційної діяльності, як з боку вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. При цьому прихильники такого підходу вказують на високу міру динамічності параметрів інвестиційного клімату в будь-якій господарській системі.
Інший підхід розглядає формування інвестиційного клімату як багаторівневий процес, виділяючи систему чинників на різних рівнях його формування. У контексті такої логіки виокремлюють вісім рівнів, що впливають на формування інвестиційного клімату чинників: рівень розвитку інвестиційної сфери, рівень розвитку продуктивних сил, стан фінансово-кредитної системи, статус іноземного інвестора, стан інвестиційного ринку, інвестиційна активність населення, правове поле, політична свобода адміністрації.
Інвестиційний клімат розглядають також як сукупність політичних, економічних, юридичних, соціальних та інших чинників, які визначають у кінцевому рахунку ступінь ризику капіталовкладень і можливість їх ефективного використання. Поняття інвестиційного клімату характеризується складністю й комплексністю та розглядається як на макро-, так і на мікро-економічному рівні. На макроекономічному рівні воно містить показники політичного (включаючи законодавство), економічного й соціального середовища для інвестицій.
Для потенційних інвесторів під час аналізу політичної ситуації вирішальну роль відіграють політика держави відносно іноземних інвестицій, можливість націоналізації іноземного майна, участь держави в системах міжнародних договорів з різних питань, стабільність державних інститутів, спадкоємність політичної влади, ступінь державного втручання в економіку та ін.
У цілому інвестиційний клімат - це сукупність політичних, соціально-економічних, соціальних, культурних, організаційно-правових і географічних факторів, що притаманні тій чи іншій країні, які приваблюють або відштовхують інвесторів вкладати свої засоби в ту чи іншу господарську систему (економіку країни, регіону, підприємство).
Характер інвестиційного клімату обумовлюється стабільністю чинного законодавства, ефективністю існуючої інвестиційної політики держави, окремих секторів і галузей економіки, регіонів та суб'єктів господарювання, наявністю дієвої системи управління інвестиціями, розвитком страхування інвестиційних ризиків, характером інвестиційного співробітництва, наявністю спеціалізованих банківських установ, фондів і трастів, інвестиційних компаній і дилерів, ступенем вирішення питання про приватну власність на земельні ділянки, стабільністю і конвертованістю національної валюти, а також ступенем привабливості інвестиційних проектів. Структура інвестиційного клімату визначається якісним рівнем розвитку багатьох чинників, наведених на рис. 7.
|
|
|
|
Рис. 7. Структура інвестиційного клімату
Найвідомішими авторитетними системами оцінок інвестиційного клімату є рейтинги institutional invest, euromoney та beri.
Рейтинг institutional invest – це насамперед рейтинг (оцінка) кредитоспроможності країн. Він складається за участю експертів ста провідних міжнародних банків. Такі оцінки робляться кожних півроку за комплексним показником, що враховує різні аспекти і параметри платіжної спроможності та інвестиційної привабливості 135 країн.
Рейтинг euromoney базується на дослідженні трьох груп індикаторів: ринкових – 40%; кредитних – 20%; політико-економічних, які включають політичний ризик, економічне становище та прогноз економічного розвитку – 40%.
При формуванні рейтингу в інформаційній системі beri (business environment risk index) оцінюються політична стабільність, ставлення до зарубіжних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, бюрократичні питання, темпи економічного зростання, можливість реалізації угод, витрати на заробітну плату, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- та довгострокового кредитування .
