3. Розрахунок діаметру штуцерів

Діаметри штуцерів розраховуються за формулою:

де V – об’ємні витрати теплоносія, м³/с;

m – масі витрати теплоносія, кг/с;

ω – швидкість руху теплоносія, м/с;

ρ – густина теплоносія, кг/м³.

Приймаємо штуцера для введення и виведення води однаковими, а швидкість руху води в штуцері 2 м/с [1, с.187], тоді

м

Приймаємо стандартний штуцер 25  2 мм, та розрахуємо дійсну швидкість води у штуцері

м/с

Приймаємо швидкість руху парів аміаку 35 м/с і розраховуємо густину парів аміаку:

кг/м³

Тоді штуцер для їх виведення:

м

Приймаємо стандартний штуцер 70  3 мм, та розрахуємо дійсну швидкість пари аміаку в штуцері

м/с

Приймаємо швидкість руху конденсату 0,3 м/с і розраховуємо штуцер для виведення конденсату

м

Приймаємо стандартний штуцер 25  2 мм, та розрахуємо дійсну швидкість пари аміаку в штуцері

м/с

3.2.4 Розрахунок гідравлічного опору апарату

Гідравлічний опір апарату по трубному простору визначаємо за формулою:

ΔР = ΔР_тр + ΔР_м.с

де ΔР_тр – втрати тиску на тертя, Па;

ΔР_м.с – втрати тиску на місцевий опір, Па.

Втрати тиску на тертя розраховуємо за формулою:

де  - швидкість руху води в трубах, м/с

м/с

С урахуванням експлуатації труб приймаємо труби з незначної корозією, для котрих середня шорсткість стінки складає е = 0,2мм. При d/е = 21/0,2 = 105 и Re = 14734 λ = 0,039 [2, с.19]

Па

Втрати тиску на місцевий опор розраховуємо за формулою:

де - сума коефіцієнтів місцевого опору.

Для визначення місцевого опору котрий виникає в місцях раптового розширення або звуження необхідно знати площу перетину вузьких и широких міст.

Розрахуємо площу перетину штуцера входу и виходу води:

м²

Розрахуємо площу перетину приймальної й витратної камер:

м²

По даним [2, с.505] визначаємо коефіцієнти місцевого опору:

вихід із штуцера в коробку, що розподіляє (раптове розширення)

S₁/S₂ = 0,0005/0,018 = 0,03 ξ₁ = 0,95;

- Вхід в трубу с гострими краями ξ₂ = 0,5;

- Вихід із труби ξ₃ = 1,0;

- Вхід в трубу с гострими краями ξ₄ = 0,5;

- Вихід із труби ξ₅ = 1,0;

Вихід із коробки, що розподіляє, в штуцер (раптове звуження)

S₁/S₂ = 0,0005/0,08 = 0,03 ξ₁ = 0,48

Швидкість руху води в штуцері  =18 м/с:

Па

Гідравлічний опір конденсатору:

ΔР = 17224 + 11677 = 28901 Па

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической

технологии. - М.: Химия, 1973 – 752 с.

2. Чечель П.С., Гагаринова Е.П. Процессы и аппараты химической

технологии – Киев.: УМК, ВО 1992, – 279 с.

3. Основные процессы и аппараты химической технологии / Под ред.

Ю.И.Дытнерского. М.: Химия, 1991 – 496 с.

4. Червяков С.С. Кулаковский А.И, Основы холодильного дела – М.: Высшая школа, 1988. – 144 с.

5. Справочник химика, т ІІІ /Под ред Б.Н.Никольского. – М., Химия, 1964. – 1008 с.

6. Справочник азотчика І том / Под ред. Е.Я. Мельникова – М.: Химия, 1986. – 512 с.

7. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии . – Л.: Химия, 1981. – 624 с.

8. Плановский А. Н., Рамм В.М., Каган С.З Процессы и аппараты химической технологии. – М.: Химия, 1968. – 848 с.

9. Холодильные машины и аппараты. Каталог, ч 3 – М.: Центихимнефтемаш, 1988, – 80 с.

10. Справочник физико-химических величин /Под ред. А.А. Равделя и А.М.Пономаревой – Л.: Химия, 1983. – 232 с.

11. Кондрашова Н.Г., Лашутина Н.Г. Холодильно - компрессорные

машины и установки. – М.: Высшая школа, 1973. – 384 с. 12. Покровский Н.К. Холодильные машины и установки. – М.:

«Пищевая промышленность», 1969. – 324 с.

13. Комаров Н.С. Справочник холодильщика. – М.: Машгиз, 1962. – 419 с.