Інші форми організації навчання

Індивідуальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підви­щення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Такі заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індиві­дуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї чи декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках— повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфіка­ційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи прове­дення, форми та методи поточного та підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування, йому незрозумілих.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи сту­дентів, залежно від того, консультує викладач студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачеві для проведення консультації з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Колоквіум (від лат. "соїіосуіит" — розмова) — одна з форм навчальних занять, розмова викладача зі студентами для вияснення рівня їхніх знань. Колоквіум виконує контрольно-навчальну функцію. Він особливо корисний, коли предмет читається 2-3 семестри, а підсумковий контроль — один. Його можна призначати замість семінару на підсумковому практичному занятті. Колоквіум дає можливість діагностувати засвоєння знань, виконує організа­ційну функцію, активізує студентів і може бути рекомендований у викладацькій практиці як одна з найбільш дієвих форм зворотного зв'язку.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові, дипломні роботи) пропонуються студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

2. Методика організації навчального часу студента на лекції

Результативність роботи на лекції залежить з одного боку від професійної майстерності викладача, з іншого – від рівня самостійної діяльності студента (пізнавальної активності).

Пізнавальна активність – це здатність, яка полягає в досконалому володінні студентом загально навчальними уміннями і навичками, необхідними для пізнання реальної дійсності, здобуття знань. (вміння слухати, конспектувати)

Пізнавальну активність характеризують такі якості:

• Ініціативність;

• Захоплення виконанням завдання;

• Пошук нових знань;

• Висока само самоорганізованість та працездатність;

• Наполегливість.

Діяльність студента на лекції характеризується:

Зовнішньою активністю (студент діяльний, зосереджений, його увага зосереджена на одне явище або об’єкт)

Внутрішня активність – здатність активно мислити (напруження розумових сил, розумові операції, виявлення стійкого внутрішнього інтересу; може проходити на рівні репродуктивної чи творчої активності)

Правила поведінки на лекції

1. Займіть активну позу (зосереджена).

2. Погляд спрямований на промовця.

3. Необхідно вчитися розподіляти свою увагу: слухати, розуміти, записувати.

4. Не можна займатися сторонніми справами.

5. Лекцію доцільно конспектувати, при цьому роблячи скорочення.

Що заважає працювати на лекції:

1. Сторонній шум.

2. Стан занепокоєння, напруження.

3. Послаблений інтерес.

4. Упереджене ставлення щодо лектора.

5. Інтерес до зовнішності лектора.

6. Поспішна відмова від зусиль слухати, особливо коли матеріал складний.

7. Показна увага.