8. Ключові проблеми ранньої зрілості та дорослості

Віхи кар’єрного зростання, обрання партнерів для життя, народження та етапів виховання дітей настають у різний для різних людей період життя. У дорослому віці зміни поведінки, спілкування, інші трансформації відбуваються через різноманітні особисті, соціальні, культурні зрушення.

Психолог має допомогти дорослому

• Навчитися враховувати реальні обмеження, пристосовувати мрії до обставин життя;

• Знайти орієнтири, успішних та позитивно мислячих людей у свої приятелі;

• Забезпечити задоволення кар’єрою;

• Налагодити тривалі й довірчі інтимні стосунки;

• Розвинути здатність саморегулюватися, утримувати емоції у припустимих межах;

• Гнучко адаптуватися до нових вимог, самостійно долати життєві негаразди.

З віком, у кризу середини життя, людина може відчути, що якість життя помітно падає, а страждання з приводу втрачених можливостей реалізувати себе набирає сили. Відчутно може зрости кількість депресій, суїцидів, залежних форм поведінки. 40-річні дуже часто окрім невдалих стосунків починають жалітися на погане самопочуття, прояви хронічних захворювань, нестабільний сон. Важливо повернути такому клієнтові відповідальність за те, який спосіб життя він обирає, нагадати про психогігієну. Психолог має наголосити на тому, що клієнт вже володіє життєвою мудрістю, але тепер йому необхідно стати відкритим і позитивному, і негативному своєму досвіду, поглиблено його інтерпретувати та включати в історію життя.

Втрата партнера, роботи у зрілому віці призводять до відчаю, відчуття поразки. Психолог у такій ситуації окрім індивідуальної роботи може запропонувати групи підтримки, аби людина, слухаючи інших, почала поволі бачити власні ресурси.

Смерть близьких людей для дорослих стає вже більш наближеною. Працюючи із траурними переживаннями, психолог неодноразово має вислухати слова нестерпного болю, попрацювати над збереженням пам’яті про покійну людину.

Прояви туги за втраченим, минулим може проявлятися у регресуванні дорослого, відмові від відповідальності, витраті ресурсів на власні задоволення. Психолог має зазначити, що кожен вік має свої привілеї, і не слід ховатися від нового досвіду, а бути гнучким до змін.

9. Психологічний супровід осіб похилого віку

Звуження кола спілкування, кола значущих близьких, зростання відчуття самотності.

Психолог має зорієнтувати клієнта на прийняття його минулого з усіма його помилками і невдачами, дозвіл звільнитися від звичних обов’язків, зайнятість певною важливою справою, нової соціально значущої діяльності.

Далі психологічна робота спрямовується на пошук сенсу прожитого життя, пошук шляхів його активного продовження, подолання соціальних стереотипів щодо старості. Пригадати разом із клієнтом, як він у свої молоді роки сприймав перспективу старіння, аби продемонструвати силу конструювання реальності. Варто наголосити немолодому клієнтові на тому, що відсутність мрій, бажань, планів негативно впливає на здоров’я та стосунки із близькими. Наводити приклади відомих людей, які створили свої шедеври у похилому віці, обговорюючи чому і як цим людям вдалося ще й до цього ж і довго прожити (Гете написав «Фауста» у 80 років, Галілео був 71 рік, коли той довів, що Земля обертається навколо Сонця, Дарвіну було за 60, коли створив своє «Походження людини і природний відбір»).

Загалом, під час переживання людиною кризи пізньої зрілості змістом індивідуальної та групової роботи психолога стає прийняття пройденого життєвого шляху та побудова нових життєвих перспектив.

6