- •1. Поняття, предмет і система цивільного права.
- •2. Цивільне законодавство: поняття, система, аналогія закону, аналогія права.
- •3.Цивільні правовідносини.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи. Обмеження правоздатності.
- •Поняття та види цивільної дієздатності фіз. Особи.
- •6.Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
- •8.Визнання фізичної особи недієздатною
- •9.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •10.Оголошення фізичної особипомерлою
- •11.Опіка та піклування
- •12.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •13.Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •14. Поняття та види господарських товариств
- •15. Припинення існування юридичної особи
- •18. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти
- •19.Підстави набуття права власності
- •22.Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •23. Представництво: поняття та види
- •24. Довіреність: поняття, види, форма, строк дії, підстави припинення.
- •25. Позовна давність: поняття, види, початок перебігу
- •26. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •29. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
- •30. Підстави набуття права власності.
- •31. Підстави припинення права власності.
- •32. Поняття та види права спільної власності.
- •33. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •34. Сервітут: поняття, підстави встановлення та припинення.
- •35. Суперфіцій та емфітевзис як види речових прав на чуже майно.
- •37. Негаторний позов як засіб захисту права власності.
- •38. Поняття та види права інтелектуальної власності.
- •40. Особисті немайнові та майнові права автора.
- •42. Усунення від права на спадкування.
- •43. Спадкування за заповітом. Форма заповіту.
- •44. Право на обов’язкову часткуу спадщині та підстави її зменшення.
- •45. Підстави спадкування за законом
- •46. Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості при спадкуванні за законом.
- •47. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія
- •48. Оформлення права на спадщину
- •49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
- •50.Сторони у зобов'язанні. Відступлення права вимоги та заміна боржника у зобов’язаннях.
- •52. Поняття та види неустойки
- •53. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •54. Поняття та види застави
- •55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
- •56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
- •58. Договір купівлі-продажу: поняття та юридична характеристика
- •59. Права покупця у разі придбання товару неналежної якості.
- •60. Права покупця щодо обміну товару належної якості.
- •61. Договір поставки: поняття та юридична характеристика
- •62. Договір дарування. Пожертва.
- •63. Договір довічного утримання (догляду)
- •64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
- •67. Договір підряду: поняття та юридична характеристика. (г. 61 ст.837 цк)
- •70. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
- •71. Договір зберігання: поняття, види та юридична характеристика.
- •72. Договір страхування: поняття та юридична характеристика. (г. 67 Ст. 979 цк)
- •73. Підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати (ст. 991 цк)
- •75. Договір комісії. (г. 69 Ст. 1011.)
- •76. Договір позики. (Глава 71 Стаття 1046 цк)
- •77. Кредитний договір. (Стаття 1054 цк)
- •78. Поняття та види недоговірних зобов’язань.
- •79. Моральна шкода та обставини, які впливають на її розмір. Глава 82
- •81. Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди.
- •2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •82. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •83. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами.( Ст. 1178- 1179)
- •85. Умови та підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •86. Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)
- •88. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої смертю. Стаття 1200.
- •90. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. (Глава 83 цк)
15. Припинення існування юридичної особи
відбувається шляхом реорганізації або ліквідації.
При реорганізаціївідбувається припинення існування юридичної особи, за винятком реорганізації шляхом виділу, з переходом її прав і обов'язків до іншої юридичної особи у порядку загального правонаступництва.
Реорганізація може здійснюватися в різних, формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу.
При злиттіюридичних осіб майно і немайнові права й обов'язки кожної з них переходять до новоствореної юридичної особи.
При приєднанніодна юридична особа включається до складу іншої, при цьому до останньої переходить майно приєднаної особи. Таким чином, одна юридична особа припиняє свою діяльність, а інша продовжує існувати, але вже в розширеному складі.
При поділіюридичної особи її майно переходить до нововиниклих на її базі юридичних осіб у відповідних частинах. Поділ призводить до виникнення двох або більше нових юридичних осіб.
При перетворенніюридичної особи з одного виду в інший до нововиниклої юридичної особи переходить майно попередньої юридичної особи.
При виділіюридична особа не припиняє своєї діяльності, але з її складу виділяється нова юридична особа. Якщо при приєднанні існуюча юридична особа збільшується, то при виділі реорганізована юридична особа зменшується. Ця форма не пов'язується з припиненням юридичної особи.
Майно переходить до свого правонаступника в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.
Засновники юридичної особи або орган, який прийняв рішення про її реорганізацію, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів тієї юридичної особи, що реорганізується.
При ліквідаціїюридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва. Майно ліквідованої юридичної особи не переходить до інших суб'єктів як цілісний майновий комплекс.
Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.
Підставами добровільної ліквідаціїюридичної особи можуть бути:
рішення вищих або уповноважених ними органів (на цій підставі ліквідуються корпорації, об'єднання громадян, профспілкові, релігійні та інші громадські організації);
рішення органів або осіб, які створили юридичну особу (на цій підставі ліквідуються установи);
закінченій строку, на який створено юридичну особу, або досягнення цілей, заради яких вона створена (на цій підставі ліквідуються споживчі кооперативи).
Підставами примусової ліквідації можуть бути: рішення господарського суду про визнання юридичної особи банкрутом; рішення суду про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи як такої, що систематично порушує умови, передбачені законодавчими актами, або діяльність якої заборонена законом.
Банкрутствоє однією з найбільш поширених підстав примусової ліквідації юридичної особи. Порядок його проведення визначений у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 1992 року. Важливим механізмом запобігання банкрутства є санація, під якою слід розуміти систему заходів, що здійснюються з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації.
16.Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
Цивільне право регулює два види суспільних відносин — майнові та немайнові. Якщо майнові пов'язані із власністю, то немайнові позбавлені економічного змісту. Характерними ознаками особистих немайнових прав є такі:
- вони мають нематеріальний характер;
- за своїм характером вони є абсолютними правами;
- ці права належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток;
- їх виникнення та припинення пов'язане, як правило, із народженням та смертю фізичної особи і більшості з них вона не може бути позбавлена.
Необхідність класифікації особистих немайнових благ зумовлена необхідністю з'ясувати їх спільні риси та особливості, для того, щоб можна було не лише належним чином реалізовувати ці права, а й гарантувати та захищати їх.
В ЦК особисті немайнові права поділено на два види:
- особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;
- особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (статті 281—293 ЦК), законодавець відносить: право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; право на охорону здоров'я; право на медичну допомогу та на інформацію про стан свого здоров'я; право на таємницю про стан здоров'я; права особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні; право на свободу та особисту недоторканність; право на донорство; право на сім'ю, опіку або піклування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
17.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
Особистими немайновими правами, що забезпечують буття фізичної особи (статті 294—315 ЦК) є такі: право на ім'я; право на повагу до гідності, честі та ділової репутації; право на індивідуальність; право на особисте життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери та таємницю кореспонденції; право на недоторканність житла; право на місце проживання; право на свободу пересування; право на свободу літературної, художньої і технічної творчості та ін.