
- •1. Поняття, предмет і система цивільного права.
- •2. Цивільне законодавство: поняття, система, аналогія закону, аналогія права.
- •3.Цивільні правовідносини.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи. Обмеження правоздатності.
- •Поняття та види цивільної дієздатності фіз. Особи.
- •6.Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
- •8.Визнання фізичної особи недієздатною
- •9.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •10.Оголошення фізичної особипомерлою
- •11.Опіка та піклування
- •12.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •13.Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •14. Поняття та види господарських товариств
- •15. Припинення існування юридичної особи
- •18. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти
- •19.Підстави набуття права власності
- •22.Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •23. Представництво: поняття та види
- •24. Довіреність: поняття, види, форма, строк дії, підстави припинення.
- •25. Позовна давність: поняття, види, початок перебігу
- •26. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •29. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
- •30. Підстави набуття права власності.
- •31. Підстави припинення права власності.
- •32. Поняття та види права спільної власності.
- •33. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •34. Сервітут: поняття, підстави встановлення та припинення.
- •35. Суперфіцій та емфітевзис як види речових прав на чуже майно.
- •37. Негаторний позов як засіб захисту права власності.
- •38. Поняття та види права інтелектуальної власності.
- •40. Особисті немайнові та майнові права автора.
- •42. Усунення від права на спадкування.
- •43. Спадкування за заповітом. Форма заповіту.
- •44. Право на обов’язкову часткуу спадщині та підстави її зменшення.
- •45. Підстави спадкування за законом
- •46. Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості при спадкуванні за законом.
- •47. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія
- •48. Оформлення права на спадщину
- •49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
- •50.Сторони у зобов'язанні. Відступлення права вимоги та заміна боржника у зобов’язаннях.
- •52. Поняття та види неустойки
- •53. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •54. Поняття та види застави
- •55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
- •56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
- •58. Договір купівлі-продажу: поняття та юридична характеристика
- •59. Права покупця у разі придбання товару неналежної якості.
- •60. Права покупця щодо обміну товару належної якості.
- •61. Договір поставки: поняття та юридична характеристика
- •62. Договір дарування. Пожертва.
- •63. Договір довічного утримання (догляду)
- •64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
- •67. Договір підряду: поняття та юридична характеристика. (г. 61 ст.837 цк)
- •70. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
- •71. Договір зберігання: поняття, види та юридична характеристика.
- •72. Договір страхування: поняття та юридична характеристика. (г. 67 Ст. 979 цк)
- •73. Підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати (ст. 991 цк)
- •75. Договір комісії. (г. 69 Ст. 1011.)
- •76. Договір позики. (Глава 71 Стаття 1046 цк)
- •77. Кредитний договір. (Стаття 1054 цк)
- •78. Поняття та види недоговірних зобов’язань.
- •79. Моральна шкода та обставини, які впливають на її розмір. Глава 82
- •81. Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди.
- •2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •82. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •83. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами.( Ст. 1178- 1179)
- •85. Умови та підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •86. Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)
- •88. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої смертю. Стаття 1200.
- •90. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. (Глава 83 цк)
56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
Цивільно-правова відповідальність не настає за відсутності складу правопорушення, крім випадків, коли боржник не звільняється від відповідальності за відсутності вини. Загальними підставами звільнення від цивільно-правовох відповідальності є випадок і непереборна сила.
Випадок – це те, чого заздалегідь не можна передбачити і відвернути настання. Він характеризується суб’єктивною невідворотністю. Тому, якщо буде доведено, що шкода заподіяна випадково, то тим самим буде спростовано наявність вини заподіювача шкоди.
Непереборна сила – характеризується об’єктивною невідворотністю. Інколи дії непереборної сили можна передбачити, але відвернути їх за допомогою відомих засобів неможливо. До дії непереборної сили належать як природні явища (землетруси, повені, урагани), так і явища суспільного характеру (військові дії, забастовки, заколоти, революції).При цьому необхідно мати на увазі, що ці явища повинні відповідати ознакам надзвичайності й непереборності. Відсутність хоча б однієї з цих ознак буде доказом відсутності явища непереборної сили.
57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
Відповідно до ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Укладення договору проходить принаймні дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, яка прийняла її, - акцептантом.
Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів визначено в ст. 638-650 ЦК України.
Офертоювизнається пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором у разі її прийняття.
Оферта може бути зроблена із зазначенням або без зазначення строку для відповіді. Пропозицію укласти договір можна змінити або взагалі відкликати (скасувати), але не пізніше як до моменту або в момент її одержання адресатом.
Відповідь особи, якій адресовано оферту, про прийняття нею пропозиції визнається акцептом. Акцепт має бути повним і безумовним.
Якщо пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що особа, яка зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст.643ЦК).
Якщо письмова оферта не містить строку для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінчення строку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом, а якщо такий строк не встановлений - протягом необхідного для цього часу. (644 ЦК)
Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Якщо ж для укладення договору, крім згоди сторін, потрібна передача майна або вчинення іншої дії (реальний договір), то він вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії (п. 1 і 2 ст. 640 ЦК)