Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
532.99 Кб
Скачать

56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві

Цивільно-правова відповідальність не настає за відсутності складу правопорушення, крім випадків, коли боржник не звільняється від відповідальності за відсутності вини. Загальними підставами звільнення від цивільно-правовох відповідальності є випадок і непереборна сила.

Випадок – це те, чого заздалегідь не можна передбачити і відвернути настання. Він характеризується суб’єктивною невідворотністю. Тому, якщо буде доведено, що шкода заподіяна випадково, то тим самим буде спростовано наявність вини заподіювача шкоди.

Непереборна сила – характеризується об’єктивною невідворотністю. Інколи дії непереборної сили можна передбачити, але відвернути їх за допомогою відомих засобів неможливо. До дії непереборної сили належать як природні явища (землетруси, повені, урагани), так і явища суспільного характеру (військові дії, забастовки, заколоти, революції).При цьому необхідно мати на увазі, що ці явища повинні відповідати ознакам надзвичайності й непереборності. Відсутність хоча б однієї з цих ознак буде доказом відсутності явища непереборної сили.

57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.

Відповідно до ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Укладення договору проходить принаймні дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, на­зивається оферентом, а сторона, яка прийняла її, - акцептантом.

Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів визначено в ст. 638-650 ЦК України.

Офертоювизнається пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором у разі її прийняття.

Оферта може бути зроблена із зазначенням або без зазначення строку для відповіді. Пропозицію укласти договір можна змінити або взагалі відкликати (скасувати), але не пізніше як до моменту або в момент її одержання адресатом.

Відповідь особи, якій адресовано оферту, про прийняття нею пропозиції ви­знається акцептом. Акцепт має бути повним і безумовним.

Якщо пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що особа, яка зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст.643ЦК).

Якщо письмова оферта не містить строку для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінчення строку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом, а якщо такий строк не встановлений - протягом не­обхідного для цього часу. (644 ЦК)

Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Якщо ж для укладення договору, крім згоди сторін, потрібна пере­дача майна або вчинення іншої дії (реальний договір), то він вважається укладе­ним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії (п. 1 і 2 ст. 640 ЦК)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]