- •1. Поняття, предмет і система цивільного права.
- •2. Цивільне законодавство: поняття, система, аналогія закону, аналогія права.
- •3.Цивільні правовідносини.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи. Обмеження правоздатності.
- •Поняття та види цивільної дієздатності фіз. Особи.
- •6.Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
- •8.Визнання фізичної особи недієздатною
- •9.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •10.Оголошення фізичної особипомерлою
- •11.Опіка та піклування
- •12.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •13.Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •14. Поняття та види господарських товариств
- •15. Припинення існування юридичної особи
- •18. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти
- •19.Підстави набуття права власності
- •22.Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •23. Представництво: поняття та види
- •24. Довіреність: поняття, види, форма, строк дії, підстави припинення.
- •25. Позовна давність: поняття, види, початок перебігу
- •26. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •29. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
- •30. Підстави набуття права власності.
- •31. Підстави припинення права власності.
- •32. Поняття та види права спільної власності.
- •33. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •34. Сервітут: поняття, підстави встановлення та припинення.
- •35. Суперфіцій та емфітевзис як види речових прав на чуже майно.
- •37. Негаторний позов як засіб захисту права власності.
- •38. Поняття та види права інтелектуальної власності.
- •40. Особисті немайнові та майнові права автора.
- •42. Усунення від права на спадкування.
- •43. Спадкування за заповітом. Форма заповіту.
- •44. Право на обов’язкову часткуу спадщині та підстави її зменшення.
- •45. Підстави спадкування за законом
- •46. Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості при спадкуванні за законом.
- •47. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія
- •48. Оформлення права на спадщину
- •49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
- •50.Сторони у зобов'язанні. Відступлення права вимоги та заміна боржника у зобов’язаннях.
- •52. Поняття та види неустойки
- •53. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •54. Поняття та види застави
- •55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
- •56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
- •58. Договір купівлі-продажу: поняття та юридична характеристика
- •59. Права покупця у разі придбання товару неналежної якості.
- •60. Права покупця щодо обміну товару належної якості.
- •61. Договір поставки: поняття та юридична характеристика
- •62. Договір дарування. Пожертва.
- •63. Договір довічного утримання (догляду)
- •64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
- •67. Договір підряду: поняття та юридична характеристика. (г. 61 ст.837 цк)
- •70. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
- •71. Договір зберігання: поняття, види та юридична характеристика.
- •72. Договір страхування: поняття та юридична характеристика. (г. 67 Ст. 979 цк)
- •73. Підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати (ст. 991 цк)
- •75. Договір комісії. (г. 69 Ст. 1011.)
- •76. Договір позики. (Глава 71 Стаття 1046 цк)
- •77. Кредитний договір. (Стаття 1054 цк)
- •78. Поняття та види недоговірних зобов’язань.
- •79. Моральна шкода та обставини, які впливають на її розмір. Глава 82
- •81. Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди.
- •2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •82. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •83. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами.( Ст. 1178- 1179)
- •85. Умови та підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •86. Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)
- •88. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої смертю. Стаття 1200.
- •90. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. (Глава 83 цк)
54. Поняття та види застави
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 575 ЦК розрізняють такі види застав:
1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
3. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Предметом застави не можуть бути:
- культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Договір застави укладається в письмовій формі. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню (якщо предметом застави є нерухоме майно), - з моменту його нотаріального посвідчення.
Право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив
предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет
застави.
55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
Цивільно-правова відповідальність — це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.
Цивільно-правову відповідальність можна класифікувати за різними критеріями.
1. Залежно від підстави виникнення цивільно-правова відповідальність буває:- Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за порушення договору однією із сторін.
- Позадоговірна відповідальність має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоров'ю, а також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобов'язання, застосовують:
- Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки.
- Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників.
- Субсидіарна (додаткова) відповідальність застосовується тоді, коли у зобовязанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий – додатковим. Суть полягає в тому, що перед тим, як звернутися з вимогою до додаткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідальності основного боржника.
3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють:
- повну (розмір відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків)
- обмежену
- підвищену (кратну) відповідальність (застосуванні до правопорушника додаткових санкцій у порядку та розмірах, визначених законом).
Умови цивільно-правової відповідальності: наявність шкоди (зменшення або знищення суб’єктивного цивільно-правового блага, що охороняється законодавством); протиправність поведінки боржника (порушує норму права); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (це об’єктивно існуючий зв'язок між виникненням обов’язку боржника щодо сплати боргу з наявністю конкретно встановлених підстав такого притягнення ); вина боржника (це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків).