
- •1. Поняття, предмет і система цивільного права.
- •2. Цивільне законодавство: поняття, система, аналогія закону, аналогія права.
- •3.Цивільні правовідносини.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи. Обмеження правоздатності.
- •Поняття та види цивільної дієздатності фіз. Особи.
- •6.Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
- •8.Визнання фізичної особи недієздатною
- •9.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •10.Оголошення фізичної особипомерлою
- •11.Опіка та піклування
- •12.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •13.Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •14. Поняття та види господарських товариств
- •15. Припинення існування юридичної особи
- •18. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти
- •19.Підстави набуття права власності
- •22.Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •23. Представництво: поняття та види
- •24. Довіреність: поняття, види, форма, строк дії, підстави припинення.
- •25. Позовна давність: поняття, види, початок перебігу
- •26. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •29. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
- •30. Підстави набуття права власності.
- •31. Підстави припинення права власності.
- •32. Поняття та види права спільної власності.
- •33. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •34. Сервітут: поняття, підстави встановлення та припинення.
- •35. Суперфіцій та емфітевзис як види речових прав на чуже майно.
- •37. Негаторний позов як засіб захисту права власності.
- •38. Поняття та види права інтелектуальної власності.
- •40. Особисті немайнові та майнові права автора.
- •42. Усунення від права на спадкування.
- •43. Спадкування за заповітом. Форма заповіту.
- •44. Право на обов’язкову часткуу спадщині та підстави її зменшення.
- •45. Підстави спадкування за законом
- •46. Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості при спадкуванні за законом.
- •47. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія
- •48. Оформлення права на спадщину
- •49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
- •50.Сторони у зобов'язанні. Відступлення права вимоги та заміна боржника у зобов’язаннях.
- •52. Поняття та види неустойки
- •53. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •54. Поняття та види застави
- •55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
- •56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
- •58. Договір купівлі-продажу: поняття та юридична характеристика
- •59. Права покупця у разі придбання товару неналежної якості.
- •60. Права покупця щодо обміну товару належної якості.
- •61. Договір поставки: поняття та юридична характеристика
- •62. Договір дарування. Пожертва.
- •63. Договір довічного утримання (догляду)
- •64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
- •67. Договір підряду: поняття та юридична характеристика. (г. 61 ст.837 цк)
- •70. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
- •71. Договір зберігання: поняття, види та юридична характеристика.
- •72. Договір страхування: поняття та юридична характеристика. (г. 67 Ст. 979 цк)
- •73. Підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати (ст. 991 цк)
- •75. Договір комісії. (г. 69 Ст. 1011.)
- •76. Договір позики. (Глава 71 Стаття 1046 цк)
- •77. Кредитний договір. (Стаття 1054 цк)
- •78. Поняття та види недоговірних зобов’язань.
- •79. Моральна шкода та обставини, які впливають на її розмір. Глава 82
- •81. Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди.
- •2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •82. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •83. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами.( Ст. 1178- 1179)
- •85. Умови та підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •86. Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)
- •88. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої смертю. Стаття 1200.
- •90. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. (Глава 83 цк)
48. Оформлення права на спадщину
(ст.1296-1301 ЦК)
Право спадкоємців на певне майно підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину(за законом чи за заповітом). В кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається Свідоцтво про право на спадщину.
Отримання Свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом є правом, а не обов'язком спадкоємця. Але в певних випадках спадкоємець без Свідоцтва про право на спадщину не зможе здійснити свої спадкові права. Так, без Свідоцтва неможливо отримати грошовий вклад, цінності, які належали спадкодавцю і були передані на збереження, майно, яке знаходиться у третіх осіб, перереєструвати домоволодіння, транспортний засіб тощо.
Спадкоємець, який прийняв спадщину у склад якої є нерухоме майно, зобов'язанийзвернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину, як правило, видається державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на належну їм спадщину, видається кожному із них з визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Якщо спадкоємцем за заповітом чи за законом є дитина, зачата за життя спадкодавця, але ще не народжена, видача Свідоцтва про право спадщину і розподіл спадщини між спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб’єктами в зобов’язанні виступають його учасники: кредитор і боржник. Кредитора називають активною стороною в зобов’язанні,а боржника – пасивною. У зобов’язанні можуть брати участь і ті особи, які не є сторонами. Їх називають треті особи.У зобов’язальних правовідносинах може брати участь один кредитор і один боржник. Але можливі випадки, коли на стороні кредитора чи на стороні боржника виступають декілька осіб. Йдеться про множинність у зобов’язанні.
Об’єкт зобов’язань – це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів, тобто уце певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть передбачати: а) передачі речей у власність чи користування; б) виконання певної роботи; в) сплату грошей (відшкодування збитків).
Зміст зобовязання – це сукупність суб’єктивних прав та обовязків його учасників.
Види цивільно-правових зобовязаннь:
Односторонні (в яких одній стороні належить право, а іншій – обов’язок) та взаємні (двохсторонні) (якщо кожна із сторін поруч із правами набуває ще й певних обов’язків)
Однооб’єктні (кредитор має право вимагати від боржника виконання певної визначеної дії), альтернативні(змістом яких є право вимоги та відповідний йому обов’язок здійснити одну з кількох дій на вибір) і факультативні(це такі, в силу яких боржник повинен виконати певну дію, але йому надається можливість замість цієї дії виконати іншу)
Зобов’язання з позитивним змістом (за яким боржник повинен виконати певну дію, а кредиторові належить право вимагати вчинення такої дії) та зобов’язання з негативним змістом (якщо кредитор вимагає від боржника, щоб той утримався від вчинення якої-небудь дії, а останні зобов’язаний її не вчиняти)
Головні і додаткові (акцесорні) зобов’язання
Договірні (виникають на підставі укладеного договору між сторонами), недоговірні (виникають не з договору, а в силу юридичного факту, що стався, та норми закону) та односторонньо-вольові (виникають із односторонніх правочинів).