Розділ іі. Атестація керівників загальноосвітніх навчальних закладів

2.1. Менеджмент освіти

Сьогодення змінює концепцію професійної належності керівника ЗНЗ. На  думку Л.  Карамушки, керівник школи має бути не  кращим учителем, а  професіоналом з  управління закладом освіти, тобто менеджером, який пройшов спеціальну підготовку й  усвідомлює, що він є  представником окремої професії, а  не просто інженером, економістом, педагогом, який здійснює управлінську діяльність [14].

Деякі керівники шкіл висловили думку, що управління загальноосвітнім навчальним закладом не  можна розглядати як професійну діяльність, тобто керівниками шкіл стають люди, які не  одержують спеціальної підготовки, бо директор школи  — це не  професія, а посада, тому він має володіти не професійною, а управлінською компетентністю. Одночасно чимало керівників висловлювали й  інші думки: що найважливішою характеристикою управлінської діяльності сучасного керівника є  саме професіоналізм, компетентність; що керівник високого рівня — це передусім ефективний менеджер освіти.

Дійсно, у вітчизняній педагогічній практиці спеціальну підготовку професіональних менеджерів освіти тільки розпочато, тому поки що ми не  ототожнюємо поняття «керівник закладу освіти» і  «менеджер освіти», хоча реально ці поняття відображають поліфункціональну діяльність керівника школи. Саме підготовка професійних менеджерів — керівників загальноосвітніх навчальних закладів — є  однією з  суттєвих умов реформування освітянської галузі.

Аналіз специфіки роботи керівників навчальних закладів свідчить, що внаслідок складності управлінської діяльності до  них висунуто чимало вимог. Зміни в  освітньому середовищі сьогодні спонукають керівника шукати та впроваджувати нові механізми ефективного управління, що зможуть перевести роботу навчального закладу в  якісно новий стан. Ефективність управління, на  думку авторів колективної монографії «Професіоналізм і  лідерство», — це здатність керівника забезпечити виконання поставлених стратегічних цілей відповідно до  заданої якості. Але автори вживають ще поняття «надійність», для характеристики особистісних властивостей керівника. Під надійністю вони розуміють здатність до  своєчасного, точного та  безпомилкового вирішення поставлених тактичних завдань [4].

Керівник передусім приймає управлінське рішення, створює модель організації праці підлеглих, організовує співпрацю в  колективі, налагоджує комунікації. На  думку Є.  Хрикова, «управління навчальним закладом — це управління насамперед людьми і  відносинами між ними» [13]. Сьогодні в  управлінні замість філософії впливу утверджено філософію взаємодії, співробітництва, рефлексивного управління.

Управління стає особистісно зорієнтованою діяльністю. Тому керівникові необхідні особливі знання та  вміння для ефективного управління.

Сучасний менеджмент, за  словами П.  Друкера, — це «специфічний вид управлінської діяльності, що обертається навколо людей, з метою зробити їх здатними до спільних дій і надати їхнім зусиллям ефективності». У  наш час «людьми не  потрібно управляти, завдання менеджменту  —спрямовувати людей, а  мета — зробити максимально ефективними специфічні навички та  знання кожного окремого працівника» [3].

Сучасне управління школою, за  ствердженням Ю.  Конаржевського, є  проблемно-функціональним управлінням, системоутворювальним стрижнем якого є  ідея розвитку особистості учня, особистості вчителя, взаємин між ними, професійної та  життєвої компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу [6]. Якість реалізації цієї ідеї залежить від глибини педагогічного й  управлінського мислення керівника закладу освіти, рівня його професійно-управлінської підготовленості, управлінського досвіду, уміння бачити майбутню модель розвитку закладу та  процес управління ним.

За  результатами опитування серед керівників загальноосвітніх навчальних закладів під час проходження курсів підвищення кваліфікації за  напрямом «Директори загальноосвітніх навчальних закладів» та  «Заступники директорів з  НВР» слухачі назвали професійні якості, що мають бути притаманні директору школи та  його заступнику як компетентному спеціалісту і  професіоналу-управлінцю. Це:

• готовність до  інноваційної діяльності;

• здатність до  самовдосконалення;

• здатність працювати за  нових умов;

• психологічна готовність бути керівником;

• уміння визначати стратегічні завдання та  вирішувати їх;

• здатність відчувати сучасність;

• уміння створювати розвивальне шкільне середовище;

• уміння налагоджувати індивідуальну роботу з  педагогами, бути

• комунікабельність.

Таким є  погляд на  управлінську компетентність керівника ЗНЗ директорів-практиків.

Людиноцентристська позиція керівника, розуміння того, що результативна робота школи сприяє успішному партнерству, стає пріоритетом його управлінського впливу.

Більш детальне діагностування професійних потреб директорів загальноосвітніх навчальних закладів засвідчило, що найактуальнішими для них є: питання правової й  управлінської підготовки; знання основ законодавства про права дітей; прагнення до  удосконалення умінь планувати роботу навчального закладу; використовувати ІКТ в  управлінській діяльності; уміння керувати своїм психологічним станом (рис. 2).

	0	5	10	15	20
Уміння поставити себе на  місце іншого
Уміння керувати власними ресурсами
Уміння керувати своїми емоціями
Уміння мотивувати співпрацівників
Творчий розвиток педагогів
, Уміння будувати відносини з  колегами
Наявність відповідних особистісних якостей
Уміння бачити головне
Об’єктивність оцінювання результативності роботи
Любов до  людей
Уміння планувати свою роботу
Уміння передбачати результати своєї роботи
Моральне обличчя керівника
Уміння спілкуватися з  людьми
Уміння створювати сприятливий клімат у  колективі
Уміння вчити та  вчитися
Знання теоретичних засад управління
Знання сучасних технологій управління
Знання психолого-педагогічних засад управління

Аналіз мотиваційно-професійних характеристик дозволив зробити такі висновки.

1. Причини, що мотивують керівників загальноосвітніх навчальних закладів проходити навчання на  курсах підвищення кваліфікації, зумовлені потребою здійснювати управління школою професійно, відповідно до  сучасних соціально-економічних вимог, саме тому прагнення нових знань, бажання самовдосконалюватися переважають серед факторів, які сприяють підвищенню кваліфікації.

2. Управлінська компетентність керівника потребує від нього:

• чіткої орієнтації в  нормативно-правовій базі, уміння грамотно інтерпретувати основні документи та  реалізувати їх  у практичній діяльності;

• додаткових знань про управління колективом дорослих людей;

• правильного розподілу часу й управління власними ресурсами;

• уміння використовувати ІКТ в  управлінській діяльності

• уміння планувати роботу закладу

• знання інноваційних технологій навчання

• уміння керувати своїм психологічним станом

• володіння системою оцінювання навчальних досягнень учнів

• підтримка власного загальнокультурного рівня

• уміння мотивувати педагогів на  результативну роботу

• уміння залучати додаткові кошти у  діяльність школи

• знання законодавства про права дітей

• знання основ законодавства у  сфері освіти

3. Професійні потреби керівників навчальних закладів вимагають практичного спрямування процесу навчання на  формування та  розвиток управлінської компетентності слухачів, тих особистісно значущих якостей (уміння поставити себе на  місце іншого, уміння керувати своїми емоціями, мотивувати співпрацівників на  результативну роботу, будувати взаємини з  колегами тощо), які спрямовують управлінські зусилля керівника навчального закладу на  організацію плідної спільної діяльності в  колективі задля досягнення поставлених цілей.

4. Відчуття особистої відповідальності, висока мотивація на результат, креативність, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення однозначно впливають на рівень професійної компетентності керівника. Вхідне діагностування також показало, що за  особистісно-професійними характеристиками (ставлення до  змін у  роботі школи (обережне, помірне, позитивне, рішуче), впровадження інновацій, потреба професійного самовдосконалення й  особистого розвитку, визначення більш прийнятного для керівника режиму роботи школи (сталого функціонування, поступової модернізації, радикальних змін)) керівний склад шкіл Харківського регіону теж є  неоднорідним. Умовно за  особистісно-професійними характеристиками керівників ЗНЗ можна розподілити на  певні групи, які:

• розглядають управління навчальним закладом як нормативне управління, стандартизовану діяльність, укладену в  певний алгоритм дій а  умов функціонування школи; такі керівники, як правило, не  шукають ефективних шляхів розв’язання управлінських проблем;

• усвідомлюють, що для виконання завдань, які постають перед сучасною школою, потрібні ініціатива та свобода дій, але в певних межах, тому погоджуються з необхідністю підвищувати свою кваліфікацію шляхом адаптації нових знань до умов функціонування школи та  розв’язання типових професійних ситуацій;

• шукають нових способів розуміння та розв’язання часто непередбачуваних проблем, тому постійно потребують додаткових знань, які необхідні їм для здійснення ефективного управління, виконання завдань стратегічного розвитку навчального закладу.

Дійсно, сьогодні в  управлінській діяльності відбуваються значні та  швидкі зміни. Багатьом керівникам навчальних закладів під час роботи доводиться ніби знову опановувати професію, оскільки в  закладі, який вони очолюють, поступово зникає жорстка ієрархія, розмито різницю в  правах, завданнях, підвищено рівень складності та  взаємозалежності в  роботі колективу, змінено засоби мотивації співпрацівників. Попри те, що навчальні заклади переважно перебувають на  державній формі власності, їх  включено до  нових економічних відносин, тому керівники шкіл змушені переходити на  інші, більш гнучкі управлінські стратегії, розробляти моделі свого подальших засад здійснення управлінської діяльності

1) психолого-педагогічних засад управлінської діяльності

2) ступеня володіння додатковими знаннями.

Уміння:

1) розв’язувати проблеми стратегічного рівня:

• визначати цілі діяльності навчального закладу з  огляду на  реальні умови;

• передбачати результати розвитку навчального закладу;

• бачити альтернативні шляхи розвитку;

2) здійснювати самоаналіз та  самооцінювання досвіду:

• порівнювати власний досвід із досвідом колег;

• бачити свої переваги у  професійній діяльності;

• виділяти якості, які заважають ефективно здійснювати управління;

3) формувати новий стиль управління:

• виділяти особисті якості, що сприяють розвитку навчального закладу;

• визначати оптимальний стиль управління, прийнятний для педагогічного колективу навчального закладу;

• здійснювати моніторинг ефективності нового стилю управління;

4) сприймати та  використовувати доступні освітні ресурси:

• ефективне використання нових знань;

• сприйняття нових освітніх технологій;

• використання ІКТ в  управлінській діяльності та  навчально-виховному процесі

Сформовані цінності

1) ціннісне ставлення до  професійної діяльності;

2) ціннісне ставлення до  себе, до  людей;

3) готовність до  вияву особистої ініціативи;

4) готовність до  подальшого професійного зростання, розвитку: створення позитивного іміджу навчального закладу, використання інноваційних освітніх технологій, нові підходи до  мотивації педагогів, орієнтація на  потреби всіх учасників навчально-виховного процесу, бачення перспективи розвитку навчального закладу.

Класичне мистецтво управління проявлене в  тому, щоб забезпечити підпорядкування підлеглих у  межах системи, а  також виконання встановлених процедур і правил. Тобто менеджмент був частиною процесу стандартизації діяльності будь-якої організації. Однак у  сучасних організаціях просте підпорядкування не  вважають великою доброчесністю. Відповідальність керівника зосереджено тепер не  на підпорядкуванні та  суворому дотриманні стандарту праці, а  на результатах і  якості роботи колективу.

Сучасний керівник-освітянин повинен уміти кваліфіковано здійснювати аналіз і  самоаналіз управлінської діяльності, визначати перспективи розвитку закладу, передбачати стратегію подальшого розвитку відповідно до  його місії. Він має цілеспрямовано впливати на  свою команду менеджерів і  вміти об’єднати спільні зусилля колективу для досягнення поставленої мети. Досягти результату зможе тільки вмотивований керівник, який готовий узяти на  себе відповідальність за  роботу, ставить перед собою та  колективом реальні цілі та  докладає максимальних зусиль для їх  досягнення. Це не  просто ускладнення того функціоналу, який був завжди покладено на  керівника навчального закладу. Це вже обов’язкові вимоги до  професіоналізму сучасного директора, ті особливі вміння, знання моральні та  психологічні якості, що становлять управлінську компетентність керівника закладу і  мають бути притаманні менеджеру освіти, фахівцю-управлінцю.