3.4. Діяльність директорів шкіл. Критеріальний підхід до оцінювання.

XXI століття змінило підходи до управлінського оцінювання: з категоричних суб'єктивних бінарних оцінок (добре — погано), що оприлюднювалися і підтверджувалися посадовим статусом інспектора, — до м'яких, об'єктивних, що продукуються експертами-освітянами, які отримали цей статус завдяки знанням та досвіду. Потреба адекватної оцінки діяльності суб'єктів обумовлена не лише підвищеною увагою суспільства до якості освіти, а й до управління процесами її забезпечення. Незважаючи на важливість якості вищої освіти, не викликає сумнівів, що її фундамент закладається в загальноосвітніх навчальних закладах. І тут ефективність навчального процесу безпосередньо залежить від головного диригента школи — директора. Тому останнім часом науковці особливу увагу приділяють дослідженню складових компетентності керівника та розробці засобів її оцінювання.

Нині проблема об'єктивного оцінювання ефективності управлінської діяльності керівників активно досліджується вченими В. В. Григораш, Г.В.Єльниковою, В. І. Масловим, Л. М. Калініною, М. І. Сметанським, Н.М.Островерховою, Л. К. Пархоменко, А. А. Петренком та іншими. Теорія атестації достатньо розроблена, тому експерти регіонального рівня мають змогу самостійно освоїти ази атестаційних процедур.

Дотепер оцінка директора проводилась у режимі атестації школи. Вона була переважно формальною і пов'язувалася винятково з результативністю діяльності закладу. Порядок атестації керівників, їхніх заступників визначає Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН України від 06.10.2010 р. № 930 (зі змінами — наказ МОНУ від 08.08.2013 р. № 1135-21). Відповідно до цього розпорядження органи управління освіти повинні забезпечити організацію та проведення до 01 вересня 2017 року атестації керівників навчальних закладів та їхніх заступників, призначених на посади до зо вересня 2013 року.

Запровадження атестації керівних кадрів дещо змінює ставлення до оцінювання управлінської діяльності керівників.

По-перше, це виокремлює спеціальну процедуру атестації, яка містить відповідний інструментарій оцінювання, що відрізняється від атестації вчителів.

По-друге, на рівні держави ще не розроблений стандарт управлінської роботи керівника, що зумовлює різні підходи до оцінювання якості керівництва. навчальним закладом, які переважно базуються на суб'єктивних симпатіях до керівника як до людини.

По-третє, інструментарій, що пропонується науковцями та практиками-управлінцями, достатньо різновекторний, часто не містить системної проекції на управлінську діяльність та не .адаптований до різних категорій керівників. Адже одна справа, коли оцінюємо керівника з двадцятилітнім стажем роботи, а інша — директора, який має стаж керівної роботи 3 - 5 років.

АтестацІйна робота в рамках професійної спільноти педагогів є одноразовою, самостійною процедурою, і водночас систематичною діяльністю всього колективу, хоча оцінка стосується лише керівника.

Атестація управлінських кадрів є одним з найважливіших чинників професійного зростання директорів шкіл, що позитивно впливає на вдосконалення не лише конкретного педагогічного колективу, а й системи освіти загалом. Головні цілі сучасної атестаціиної політики полягають у забезпеченні високого професіоналізму та культури управлінської праці у сфері освіти; здійсненні максимально ефективного використання інтелектуального потенціалу педагогічних кадрів, орієнтування його на розвиток управлінців; створення спри­ятливих умов для прояву кожним працівником освітнього закладу наявних здібностей, реалі­зації інтересів з метою стимулювання їх професійного зростання та розвитку навчального закладу.

Зрозуміло, що розробканормативно-правової бази атестації керівних кадрів перебуває в компетенції держави, проте відповідальність за кваліфіковану адекватну оцінку професійної діяльності директора прийнято покладати на регіо­нальні органи управління та методичні служби.

Атестація керівних кадрів буде позитивно впливати на розвиток загальноосвітньої установи, якщо:

• метою атестації буде професійний розвиток кожного з директорів та адекватна оцінка ефективності їхньої роботи;

• атестація сприйматиметься директором як керований процес і як педагогічна система;

• самооцінка керівника буде пріоритетною;

• процедура атестації розглядатиметься як один із способів підвищення якості навчально-виховного процесу;

• атестація забезпечуватиме перенесення виявленого позитивного педагогічного досвіду в повсякденну педагогічну практику школи;

• кваліфікаційні вимоги до керівників шкіл, зразки атестаційної документації будуть доступними для педагогів; у процесі атестації формуватиметься установка на самоосвіту керівника як взірець професійного зростання вчителя;

• атестація управлінських кадрів буде проводитись на засадах критеріального підходу;

• для оцінювання результатів роботи керівника, його професійної компетентності будуть застосовуватись сучасні технології отримання об'єктивної інформації про. стан об'єкта: діагностика, педагогічний аналіз, моніторинг, екс­пертиза;

• оцінювання компетентності керівників буде здійснюватись на основі кластеризації (критерії оцінювання розроблятимуться для окремих кластерів — всі керівники будуть поді­лені на групи за певними ознаками: стажем роботи, статусом школи, матеріально-технічним забезпеченням, рівнем комп'ютеризації закладу тощо);

• до оцінювання управлінської компетентності директорів будуть залучені суб'єкти, які вміють розробляти критерії оцінювання та адаптувати їх до відповідного кластера керівників.

Основна проблема неефективності управлінського оцінювання полягає у відсутності критеріїв для різних типів педагогічних об'єктів. Критерії, що застосовуються в атестації навчальних закладів, теж не можна вважати повною мірою стандартизованими, оскільки за останні ю років вони тричі змінювались (2004, 2005, 2013) і при цьому не адаптовані до різних типів навчальних закладів. Саме проблеми адаптації цих критеріїв покладені на регіональні органи управління освітою, але через недостатню кількість професіоналів у сфері критеріального оцінювання. у регіонах часто запропоновані критерії засто­совуються формально, а регіональна експертна рада, що приймає атестаційні матеріали, не завжди адекватно реагує на недостатньо професійні акти атестаційної експертизи.

Та варто розуміти, що атестація керівників безпосередньо пов'язана з атестацією навчальних закладів. Тому критерії варто моделювати саме на їх основі. Загалом розробка критеріїв є складною наукомісткою процедурою. Оскільки йдеться про формування вимірювального продукту, то, безумовно, найважливішим чинником об'єктивності вимірювальних засобів є усунення впливу суб'єкта, що є абсолютно неможливим. Дуже шкода, що на рівні держави ще не створена експертна група, яка б займалася створенням інструментарію оцінювання та вимірювання для всіх об'єктів педагогічної системи школи. Хоча педагогічна професія пов'язана з творчістю, але певні еталонні моделі необхідні, особливо, коли ми оцінюємо майстерність учителя та керівника.

Пропонуємо модель критеріїв оцінювання управлінської діяльності керівників шкіл (додаток 1). Безумовно, вони не є ідеальними, однак охошшють майже всі аспекти діяльності директора та пов'язані з критеріями атестації закладу. У стовпці 5 максимальна оцінка не визначена для зручності користування. Такою оцінкою може бути 3, 5. 10, 20, 100 балів. На нашу думку, найкращою є п'яти- або шестибальна шкала оцінювання, оскільки шкала з бали має дуже малий розхил (1 — відсутній показник, 2 — частково присутній, 3 — повністю відображений), а шкали більше 10 балів потребують дуже тонкого розподілу характеристик об'єкта. Тобто, що менша шкала оцінювання, то розмитішою, поверхневою буде оцінка, а для застосуван­ня великих шкал (100-бальної, 200-бальної) складною є процедура вимірювання, бо постає потреба у використанні дуже великої кількості вимірників для отримання відносно точної оцінки.

У другому стовпці виділено показники, які мають комплексний характер, тобто їх можна розкладати на показники другого та третього порядків. Наприклад, показник 1.1. Законодавство про освіту. Показниками першого порядку будуть конкретні закони, постанови, листи. їх кіль­кість буде залежати від управлінського стажу керівника. Показниками другого порядку можуть бути окремі статті чи положення.

У третьому стовпці позначено орієнтовний інструментарій: А — анкетування, ЕО — експертна оцінка, Б — бесіда, С — спостереження, Д — вивчення документації. Крім цього, можна застосовувати ФІ — фокус-інтерв'ю, Т — тестування тощо.

У четвертому стовпці подано вагомість показника. Відповідно до правил кваліметрії вона визначається експертним методом через усереднення або визначення моди. Вагомість подана у межах 4. хоча для більш точного вимірювання можна застосувати ранжування групи показників. Наприклад, якщо у другому блоці є 6 показників, то найбільш вагомому показнику буде присвоєно вагомість 6, наступному — 5. далі - 4 і т.д.

П'ятий стовпець є сигналом про максимально можливу оцінку. Вона залежатиме від вибору шкали. У нашому випадку — 5-

У шостому стовпці експерти проставляють реальні оцінки й інтервали обраної шкали.

Інтегральна оцінка, яка міститься у сьомому стовпці, отримується шляхом множення реальної оцінки на вагомість.

Крім цього, до окремих показників можна дібрати анкети, опитувальники, тести. У додатках 2 і 3 подано приклади анкет. На сьогодні у педагогічній пресі публікується досить цікавий інструментарій для оцінювання управлінської компетентності.

За підсумками атестації керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів атестаціині комісії ухвалюють такі рішення на основі критеріїв:

• 425—350 — керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді;

• 349—250 — керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

• менше 250 — керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді;

• 425—250 — рекомендувати для призначення на посаду керівника;

• менше 250 — рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.

Таку модель критеріїв можна модифікувати: додавати показники, оптимізувати їх, змінювати п'ятибальну шкалу на іншу, змінювати вагомість для показників, які є найбільш значущими для окремих шкіл.

Загалом атестація керівників шкіл лише набирає обертів і є позитивним явищем у сфері освіти. Вона сприятиме підвищенню якості професійного відбору керівників освіти та стимулюватиме директорів навчаль­них закладів до продуктивного освоєння освітнього менеджменту.

Додаток 1

Критерії оцінки управлінської діяльності керівника школи (директора, заступника)

№ З№	Показники	Інструментарій	Вагомість	Максимальна оцінка		Реальна оцінка		Інтегральна оцінка
1. Знання
1.1	Законодавство про освіту	Б	3	15
1.2	Вікова психологія	Б	2	ю
1.3	Санітарні вимоги до навчально-виховного процесу	А, С	2	ю
1.4	Навчальні програми	Б	3	15
1.5	Інноваційні технології ,		2	10
2. Керівництво навчально-виховним процесом
2.1	Розвиток контингенту учнів, поглиблене вивчення на­вчальних предметів, рівень профілізації	С	1	5
2.2	Результати моніторингу якості оволодіння учнями знаннями	ЕО	2	ю
2.3	Організація оздоровлення учнів. Екскурсії для учнів. Орга­нізація харчування учнів	Д	3	15
2.4	Запровадження інновацій у навчально-виховний процес	Б	3	15
2.5	Система заходів з техніки безпеки	Д	3	15
2.6	Результативність участі педагогічних працівників у кон­курсах фахової майстерності у сфері освіти	Д	2	Ю
3. Педагогічна діяльність
3.1	Якість викладання навчального предмета керівником (відсоток якості навченості)	Д	3	15
3.2	Особистий вклад у роботу з обдарованими учнями	Д,С	2	10
3.3	Задоволеність учнів якістю викладання предмета керівником	Б	2	10
3.4	Якість педагогічної діяльності керівника (ведення уроків)	Д	1	5
4. Роль керівника у становленні іміджу школи
4.1	Керівництво самоосвітою педагогів, організація навчання педагогів	Д,Б	2	10
4.2	Соціальний захист педагогів	Б	2	10
4.3	Робота з громадськістю та батьками	Б	1	5
4.4	Рівень співпраці з органами місцевого самоврядування	Д.Б	1	5
4.5	Самоосвітня діяльність. Дослідницька діяльність керівни­ка. Публікації у фахових журналах та'місцевій пресі	Б,Д	3	15
4.6	Розробка і підтримка власного сайту школи	С	1	5
5. Ефективність управління навчальним закладом
5.1	Координація роботи всіх органів колективного самоуправління (рада школи, педрада, піклувальна рада, методоб'єднання)	Д	2	10
5.2	Керівництво педагогічною радою та якість протоколів засідань	Д	3	15
5.3	Демократизація контролю за ефективністю навчально-виховної діяльності. Зворотний зв'язок. Задоволеність та комфортність педагогів під час контрольно-оцінювальної діяльності	Б, А	3	15
5.4	Якість атестації кадрів, а також позитивна динаміка зростання кваліфікації педагогів	Д.С.Б	3	15
5.5	Якість планування	ЕО	2	то
5.6	Оперативність та адекватність управлінських рішень	ЕО	3	15
5.7	Шкільна документація	ЕО	2	ТО
6. Загальноадміністративна та господарська діяльність
6.1	Поповнення та оновлення бібліотечних фондів, відсоток забезпечення учнів підручниками, якість бібліотечних заходів	Д.С	3	15
6.2	Матеріальна оснащеність навчальних кабінетів та вико­ристання навчальних кабінетів у навчально-виховному процесі	С	2	то
6.3	Якість та доцільність поточного ремонту	С,ЕО	1	5
6.4	Облаштування території, майданчиків, рекреаційних зон відпочинку учнів	С	2	то
6.5	Обладнання окремих туалетів для дівчаток та хлопчиків (за наявності в ЗНЗ більше то учнів однієї статі)	С	1	5
7. Самоосвіта та особистісний розвиток
7.1	Робота над управлінською проблемою, створення плану самоосвіти чи проекту	ЕО	2	ТО
7.2	Комунікативні здібності	Б	2	то
7.3	Рівень володіння комп'ютером (високий, достатній, низь­кий, нульовий)	ЕО	3	15
7.4	Організаторські уміння	Б	2	10
7.5	Загальнолюдські моральні якості	Б	1	5
7.6	Конфліктологічна компетентність	А	3	15
Загальна максимальна сума балів					425

А — анкетування Д — документація

Б — бесіда ЕО — експертна оцінка

С — спостереження

Додаток 2

Анкета

1. У якому міжнародному акті визначено таке положення: «Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність»?

А «Рекомендації щодо освіти як міжнародне взаєморозуміння, співпраця, мир та освіта у галузі прав людини та основних свобод особистості» (Париж, 1974)

Б «Всесвітня програма дій у галузі освіти з прав людини та демократії» (Монреаль, 1993)

В «Конвенції про права дитини» (1990 р.)

2. «Виявлення педагогічної ініціативи» згідно із Законом України «Про освіту» — це для педагогічних працівників:

А право

Б обов'язок

В гарантія

З. У якому нормативно-правовому акті закладено право педагогічних працівників на індивідуальну педагогічну діяльність?

А У Конституції України

Б у законі «Про освіту»

В у законі «Про загальну середню освіту»

4. Яке трактування статті іу «Виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах» Закону України «Про загальну середню освіту» є правильним?

А У загальноосвітніх навчальних закладах можливим є утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань

Б У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань

В У загальноосвітніх навчальних закладах при бажанні батьків можливим є утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, крім релігійних організацій і воєнізованих формувань

5- Педагогічне навантаження менше тарифної ставки встановлюється:

А лише за згодою органу профспілки

Б лише за згодою працівника

В наказом директора навчального закладу

6. Обов'язок керівника освітньої установи «доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпусток) педагогічне навантаження в наступному навчальному році» прописаний у такому документі як:

А Державна програма «Учитель»

Б Типові правила внутрішнього розпорядку

В Конституція України

7- За, яке дисциплінарне порушення застосовуються адміністративні стягнення?

А відсутність працівника на своєму робочому місці без поважних причин більше 3 годин

Б відмова працівника від проходження в робочий час спеціального огляду з техніки безпеки

В недостатня кваліфікація

8. У разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення згідно з Кодексом законів про працю, ст. 40 передбачено:

А переведення на іншу роботу

Б попередження

В звільнення з роботи

9. Встановіть відповідність між датою та назвою документа:

1 Національна доктрина розвитку освіти

2. Концепція гуманітарного розвитку України до 2020 р.

3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

А 25.06.2013

Б 17.04.2002

В Це проект, документ не затверджений

Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — А.

10 Відповідно до «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.5.2.008-01) ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинна бути не меншою:

А 50 м

Б 100 м

В 200 м

11. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше:

А 0,5 м, аз боку вулиць не треба

Б 1,5 м, а з боку вулиць не менше 3-х м.

В 4 м, а з боку вулиць не менше 1 м.

12. Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою ___________робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних: закладах II—III ступенів __________ робочих днів.

Додаток 3

Анкета для педагогів щодо оцінювання діяльності керівника

1. Як часто Ваш керівник збирає наради?

А 1-2 рази у місяць

Б не більше 1 - 2 разів на тиждень

В щодня

2. Чи довіряєте Ви Вашому керівнику? Чи вважаєте, що його дії є завжди правомірними?

А Так

Б ні

В інколи

3. Чи були порушення етики у контрольно-оцінювальній діяльності? Наприклад, керівник відвідує урок у вчителя без попередження, причому ще й застосовує шантаж чи залякування?

А Так

Б ні

В інколи

4. Як Ви вважаєте, чи достатньо часто хвалить Вас керівник, наприклад за проведений урок чи позакласний захід?

А Так

Б ні

В інколи

5. Чи відчуваєте Ви страх, коли керівник йде до Вас на урок?

А Так

Б ні

В інколи

6. Чи створює керівник умови для впровадження інновацій?

А Так

Б ні

7. Як, на Вашу думку, чи користується керівник школи авторитетом у батьків?

А Так

Б ні

В інколи

8. Чи перейшли б Ви в іншу школу, якби була можливість?

А Так

Б ні

В інколи

9. Оцініть свого керівника, обвівши кружечком оцінки.

Показники.	Дуже погано	Погано	Задовільно	Добре	Відмінно
Якість ведення керівником власних уроків'	1	2	3	4	5
Якість аналізу відвідуваних уроків вчителів	2	3	4	5	і
Якість виступів на засіданнях педради	1	2	3	4	5
Якість проведення оперативних нарад	1	2	3	4	5
Рівень трудової дисципліни керівника	1	2	3	4	5
Рівень турботи про кожного вчителя	1	2	3	4	5
Роль керівника у підтримці обдарованих учнів	1	2	3	4	5
Роль керівника у підвищенні іміджу школи	1	2	3	4	5

–