виходить з області голови позаду щелепної ямки

проходить по зовнішній поверхні грудинно-ключично-соскоподібного м'яза

впадає в підключичну вену

у неї впадають потилична і задня вушна вени

Всі відповіді правильні*

Які симптоми, що виникають при блокаді зірчастого ганглія, відносяться до синдрому Горнера?

ангідроз

птоз і міоз*

екзофтальм

сльозотеча

підвищення температури

Орієнтиром для пункції підключичної вени надключичним доступом є:

ключиця і грудинна головка кивального м'яза

ключиця і латеральний край грудинної головки кивального м'яза*

ключиця і під'язиково-щитовидний м'яз

ключиця і великий грудний м'яз

Всі відповіді правильні

Ускладненнями при пункції лівої підключичної вени можуть бути:

повітряна емболія

гемоторакс і пневмоторакс

пункція підключичної артерії

пункція грудної лімфатичної протоки

Всі відповіді правильні*

Шийне сплетення

забезпечує шкірною чутливістю передню частину грудної клітки до 10 ребра

містить моторні волокна до m. levator scapulae, sternomastoid і trapezius*

забезпечує чутливість лоба

забезпечує чутливість потиличної області

забезпечує чутливість шкіри голови

Яке з тверджень не вірне щодо гортані і пов'язаних з нею структур

голосові зв'язки приєднуються ззаду через голосовий відросток до arytenoid хряща

перснеподібний хрящ з'єднується з щитовидним внизу і з arytenoid вгорі

перснещитовидна зв'язка це переднє потоншення перснеголосової мембрани

під'язикова кістка знаходиться на рівні 3 шийного хребця

перешийок щитовидної залози відразу нижче за нижню межу щитовидного хряща *

Яку поверхню щитовидної залози виділяють як «зону хірургічного ризику»?

нижній відділ перешийка в зоні можливого підходу а. thyroidea ima;

верхні полюси доль в зоні підходу верхніх щитовидних артерій;

нижній відділ задніх поверхонь доль в зоні перехрещення нижніх щитовидний артерій з нижніми горловими нервами;*

задню поверхню перешийка через близькість трахеї;

медіальні поверхні доль, що примикають до трахеї.

Як виконують перев'язку гілок щитовидних артерій при струмектомії?

підфасціально і внутрішньокапсулярно для виключення пошкодження n. laryngeus inferior*

на протязі;

на рівні відходження від основних стовбурів;

на рівні входження в тканину залози;

на відстані 2-3 мм від поверхні залози.

Які зони найбільшої небезпеки пошкодження поворотного нерва існують при операціях на щитовидній залозі?

біля нижнього полюса щитовидної залози, оскільки в деяких випадках нерв розташовується не в трахеостравохідній борозні, а латеральніше від неї;

поворотний нерв, що не «повертається», виникає з шийної частини блукаючого нерва на рівні гортані або щитовидної борозни, прямує безпосередньо до гортані, не роблячи петлі навколо підключичної артерії справа або дуги аорти зліва;

розташування нерва в «вилці» між гілками нижньої щитовидної артерії з приляганням безпосередньо до задньої поверхні щитовидної залози;

проходження в 25 % випадків поворотного нерва крізь товщу підтримуючої зв'язки щитовидної залози на рівні 2-го або 3-го кілець трахеї;

всі перераховані рівні відносяться до «зон хірургічного ризику»*

Які ускладнення може викликати пошкодження зовнішньої гілки верхнього гортанного нерва, що проходить в безпосередній близькості від верхньої щитовидної артерії?

осиплість;

дисфагію;

аспірацію;

ослаблення і підвищену «стомлюваність» голосу*

всі перераховані ускладнення.

Чим виявляється двостороннє пошкодження поворотного гортанного нерва при струмектомії?

розвитком «симптому Горнера»;

дисфагією;

осиплість і порушенням дихання;*

гіперсалівацією;

гіпокаліємією в післяопераційному періоді;

На якому рівні розташовується верхня пара паращитовидних залоз?

на задній поверхні верхнього полюса щитовидної залози на межі верхньої і середньої третин*

біля верхнього краю перешийка щитовидної залози;

на задній поверхні щитовидної залози на рівні середньої третини;

топографія відрізняється надзвичайною індивідуальною мінливістю;

на рівні межі між середньою і нижньою третинами задньої поверхні щитовидної залози.

На якому рівні розташовується нижня пара паращитовидних залоз?

на задній поверхні верхнього полюса щитовидної залози на межі верхньої і середньої третин;

біля верхнього краю перешийка щитовидної залози;

на задній поверхні щитовидної залози на рівні середньої третини;

топографія відрізняється надзвичайною індивідуальною мінливістю;

на рівні межі між середньою і нижньою третинами задньої поверхні щитовидної залози*

Які поряд розташовані анатомічні елементи утрудняють ідентифікацію білящитовидних залоз?

додаткові щитовидні залози;

лімфатичні вузли;

жирові грудки;

сполучнотканинні вузли;

всі перераховані елементи*

Чим небезпечне проведення розрізу для розтину флегмони шиї поблизу краю нижньої щелепи?

можливістю пошкодження блукаючого нерва;

можливістю пошкодження зовнішньої яремної вени;

можливістю пошкодження краєвої гілки нижньої щелепи лицьового нерва*

можливістю пошкодження під'язикового нерва;

можливістю пошкодження язичної артерії;

Який доступ слід використовувати для розтину і дренування піднижньощелепного абсцесу?

по краю нижньої щелепи;

на 1,0-1,5 см нижче і паралельно краю нижньої щелепи*

перпендикулярно середній третині нижньої щелепи;

на 1 см вище за нижній край нижньої щелепи;

з переддвір’я рота по перехідній складці слизової оболонки.

Які особливості методики розтину флегмон шиї зумовлює вірогідність виключення пошкодження кровоносних судин і краєвої гілки нижньої щелепи лицьового нерва?

необхідність проведення розрізів тільки в поперечному напрямі;

необхідність проведення розрізів тільки в повздовжньому напрямі;

необхідність розтину скальпелем тільки шкіри і поверхневої фасції з подальшим просуванням в глибину тупим способом*

виключення застосування загострених гачків Фолькмана і кровоспинних затискачів Кохера;

проникнення до зони запалення тупим способом відразу ж після розтину шкіри.

У чому полягають особливості хірургічної техніки при розтині паравазальної флегмони переднього відділу шиї?

у необхідності дбайливого поводження з тканинами із-за підвищеної «ламкості» судин*

у проведенні повздовжньо орієнтованого доступу;

у широкому розтині фасціального футляра судинно-нервового пучка;

у застосуванні методу «гідравлічного препарування»;

у застосуванні для роз'єднання тканин або зонда Кохера, або лопатки для роз'єднання тканин.

У чому найбільша небезпека грубих хірургічних маніпуляцій в глибині рани при розтині ретротрахеальної або ретроезофагеальної флегмони?

у можливості перфорації стінки трахеї або стравоходу;

у можливості пошкодження нижньогортанного нерва, що проходить в трахеостравохідній борозні*

у можливості пошкодження елементів судинно-нервового пучка медіального трикутника шиї;

у можливості пошкодження хребетної артерії;

у можливості пошкодження симпатичного стовбура.

Ворота гортані утворені:

Надгортанником, верхівками черпаловидних хрящів і черпалонадгортанними складками*

Щитоподібним і черпаловидними хрящами

перснеподібним і черпаловидними хрящами

Щитоподібним і перснеподібним хрящами

Перснеподібним хрящем і першим трахеальним кільцем

Поворотні нерви іннервують:

Гортань і трахею

Глотку, гортань, трахею і стравохід (верхній відділ)*

Гортань і глотку

Глотку і стравохід

Щитовидну залозу, гортань і глотку

В області глотково-стравохідного переходу розташовані:

Один трикутник

Два трикутники*

Три трикутники

Чотири трикутники

Міжм'язові трикутники відсутні

Глотка інервується:

IХ-язиково-глотковим і Х-блукаючим*

V-трійчастим, IХ-язиково-глотковим, ХI-додатковим

IХ, Х, ХII-під’язиковим

IХ, ХI і ХII парами

V, IХ, Х-парами

Іннервація гортані здійснюється:

X-блукаючим і ХI-додатковим

IX-язиково-глотковим і Х-блукаючим

X-блукаючим і ХII-під’язиковим

X-блукаючим *

IX, Х і ХI

У стравоході виявляється фізіологічних звужень: