11. Взаємозв’язок графіка рівноваги ринку праці з виробничою функцією.

Макроекономічний оптимум грунтується передусім на рівновазі ринку праці і виробничої функції. Остання визначає пропозицію на ринку товарів. За класичною моделлю, відповідь на питання "скільки товарів має бути запропоновано на ринку?"слід шукати у взаємодії ринку праці і виробничої функції(система графіків).

1. На графіку А зображено рівновагу

на ринку ресурсів. Точці Е відпові-

дає рівноважний обсяг зайнятих L.

2. На горизонтальній осі графіку Б

так само, як і на графіку А, відкла-

дається кількість зайнятих. Це ство-

рює формальну основу для поєднання

графіків саме в такий спосіб, як це

зроблено тут.

3. Та кількість зайнятих, яка через

механізм взаємодії попиту і пропо-

зиції визначилася на ринку праці, у

свою чергу, дає можливість визначи-

ти рівноважний обсяг реального про-

дукту на графіку виробничої ф-ції.

11. Взаємозв’язок двох макроекономічних явищ: безробіття та інфляції. Крива Філліпса.

На початку ХХ століття американський економіст І.Фішер розкрив взаємозв’язок між зростанням цін і безробіттям. Статистичні дані показували, що у фазі піднесення рівень безробіття знижувався, а темп інфляції зростав. Протилежний хід подій простежувався у фазі спаду - рівень безробіття збільшувався, а інфляція зменшувалась. Цю залежність більш детально було досліджено англійським економістом О.Філіпсом. Ним було встановлено, що коли рівень безробіття зростає, то темпи приросту зарплати уповільнюються і навпаки. На підставі статистичних спостережень взаємозв’язку між рівнем зарплати та рівнем безробіття було побудовано графічну модель, яка фіксувала обернено пропорційну залежність між безробіттям і зарплатою. Ця модель отримала назву кривої Філіпса. Крива не перетинає осі ординат, оскільки досягнути абсолютного рівня зайнятості неможливо. В точці перетину кривої з віссю абсцис рівень цін є незмінним і йому відповідає значення природної норми безробіття в 5%.

Модель кривої Філіпса можна записати у вигляді математичної формули:

де π – фактичний рівень інфляції, π^e – очікуваний рівень інфляції, β – параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття (β > 0), (u – u^*) – рівень циклічного безробіття, έ – збурення (шоки) пропозиції.

Проте модель кривої Філіпса з її оберненим взаємозв’язком інфляції та безробіття є справедливою лише в короткостроковому періоді. Економічна політика, отже, “балансує” між двома альтернативними цілями:

1. політикою, спрямованою на економічне пожвавлення з високими темпами приросту ВВП, що швидко мінімізує рівень безробіття;

2. політикою пожвавлення з повільним приростом ВВП, що дає змогу уповільнити інфляцію, проте за рахунок тривалого безробіття.