1. Аналіз відкритої моделі економіки України.

За методологією західних рейтингів участь України у системі світового поділу праці визначається як недостатня навіть порівняно з результатами колишніх постсоціалістичних країн. Така негативна оцінка пов’язана з тим, що рівень розвитку глобальних технологій, комунікаційних систем, включення України в глобальні політичні процеси залишаються на досить низькому рівні, але саме розвиток цих систем відповідає за умови розширення і можливості економічної системи у розвитку міжнародного співробітництва.

Складається ситуація, коли Україна, з одного боку, дійсно є країною з високою відкритістю економіки і світогосподарські зв'язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи і пропорції економічного зростання. Але така відкритість внаслідок високої лібералізації торгівлі робить країну залежною від світової кон’юнктури вразливою до фінансових криз.

Т ому при ідентифікації рівня відкритості важливо розраховувати не тільки ці показники, які характеризують здебільшого зовнішньоторговельну складову відкритості країни, а також треба враховувати інші складові відкритості економіки, що сприятиме більш комплексному розкриттю сутності відкритості економіки і допоможе ідентифікувати як слабкі сторони внутрішнього і зовнішнього ринків, так і їх сильні сторони та потенціал подальшого розвитку. Таким чином, для всебічної оцінки відкритості економіки і її наслідків важливо враховувати наступні складові: зовнішньоторговельну, фінансову та інвестиційну, технологічну, комунікаційну та політичну складові

2.Аналіз встановлення та порушення макрорівноваги у можелі «Кейнсіанський хрест»

Класична економічна теорія виходить із двох основних положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, за якої рівень сукупних витрат Y=C+I+G буде недостатнім для закупки продукції, виробле­ної за умов повної зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи можлива ситуація, коли По-друге, навіть якщо така ситуація виникне, то негайно зміняться заробітна плата, ціни і ринкова процентна ставка, і відразу за скороченням сукупного попиту відбудеться спад виробництва, що й стабілі­зує ситуацію. Розбіжність планів інвестицій та заощаджень зумовлює коливання фак­тичного обсягу виробництва навколо потенційного. Для того щоб уникнути значних втрат від спаду виробництва, необхідно проводити активну державну політику по стабілізації сукупного попиту, яку кейнсіанці пропонують здійснювати за допомогою змін величин державних витрат, податків та гро­шової пропозиції. Сукупний попит (AD) у моделі представлено плановими витратами — сумою, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та оплату послуг (позначається літерою Е): E=C+I+G.

С укупна пропозиція (AS) представлена фактичними витратами, Y.Фактичні (реальні) витрати відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) в умовах неочікуваних змін у рівні продажів, тобто: Окрім цього, в моделі пропущено амортизаційні витрати та непрямі податки на бізнес, а тому будемо вважати, що ВВП=ЧВП=НД.Функція планових витрат, E=C+I+G, графічно зображується як функція споживання, C=a+b-(Y-T), "зміщена" вгору на величину I+G. Очевидно, що лінія планових витрат перетне лінію фактичних витрат у якійсь точці А, де реальні та планові витрати дорів­нюють одне одному (Y=E). Наве­дений графік отримав назву кейнсіанського хреста.