МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра філософії та соціальних наук

ФІЛОСОФІЯ

Методичні вказівки для студентів II-го курсу

лікувального факультету

Луганськ - 2009

УДК 1(076)

Методичні вказівки до семінарських занять з філософії (для студентів лікувального факультету) / Укладачі: доц. В’ячеславова О.А., доц. Кириченко О.В., - Луганськ: Вид-во ЛДМУ, 2009, 32 с.

У методичних вказівках запропоновані плани семінарських занять, головні питання теми, завдання, тематика рефератів, перелік питань для модульного контролю.

Рецензенти:

Чекер В.М. к.ф.н., доц., зав. кафедри філософії ЛНАУ, Філатова І.І. к.ф.н., доц., зав. кафедри українознавства та гуманітарних наук ЛДМУ.

Затверджено:

Вченою Радою ЛДМУ

протокол №_____ від ___________ 2009р.

Відповідальний за випуск:

ст. викладач кафедри філософіі і соціальних наук ЛДМУ Нікітенко Н.А.

ПЕРЕДМОВА

Філософія, як навчальна дисципліна, належить до циклу фундаментальних предметів, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді; базується на вивченні студентами інших наук, курсів і предметно інтегрується з ними; закладає основи філософського розуміння стосунків людини та світу, місця майбутньої лікарської діяльності, направленої на забезпечення здоров'я людини; формує філософські та професійні навички застосування філософсько-наукової методології в професійній діяльності.

Теми лекційного курсу розкривають головні проблемні питання філософії.

На семінарських заняттях студенти оволодівають навиками аналізу важливих філософських проблем, зв'язку їх із предметом медичної науки та майбутньої практичної діяльності.

Мета вивчення навчальної дисципліни

Мета вивчення філософії — кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістовних модулів, і є основою побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань. На підставі кінцевих цілей до кожного модулю сформульовано конкретні цілі у вигляді певних умов цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

модуль 2 - Філософська онтологія та антропологія

Контрольні цілі модуля 2. "Філософська онтологія та антропологія"

• Аналізувати специфіку філософського осмислення світу та людини.

• Трактувати специфіку філософських понять, інтерпретувати основні функції філософії.

• Аналізувати зв'язок розвитку філософії на тлі світової культури, науки.

• Аналізувати філософський зміст поняття "буття" в його історичному розвитку. Пояснювати специфіку людського буття.

• Інтерпретувати філософське поняття "матерії" для розуміння об'єктивних характеристик та станів організму людини.

• Аргументувати поняття "простору" та "часу" даними їх наукового пізнання.

• Пояснювати проблему свідомості в філософії.

• Аналізувати різноманітні концепції свідомості.

• Пояснювати специфіку сучасного інфорормаційного суспільства.

• Аналізувати зв'язок суспільства з природою.

• Пояснювати діалектичний взаємозв'язок людини та суспільства, "суспільне буття" та "суспільна свідомість".

ТЕМА № 1: Філософія як світогляд . Специфіка філософського знання

ПЛАН

1. Світогляд: історичні типи, структура, функції.

2. Філософія і її предмет.

3. Основні проблеми філософії та зв'язок зі світоглядом, медициною.

4. Місце філософії в системі наукових знань. Функції філософії.

Головні поняття теми

Світогляд, філософія, метод, матеріалізм, ідеалізм, гносеологія, онтологія.

Світогляд як система знань, цінностей, переконань людини і її ставлення до світу. Міфологічний світогляд, релігійний, філософський світогляд. Філософія як наука про загальні закони розвитку природи, суспільства, логіки. Соціальні та духовні джерела філософії. Предмет філософії – вивчення найбільш загальних засад сущого, з яких «конструюється» світ (буття - небуття, простір - час, істина тощо).

Специфіка філософського знання. Основні проблеми філософії. Матеріалізм та ідеалізм - основні напрямки розвитку філософії. Проблеми ефективного пізнання світу та людини.

Основні функції філософії - світоглядна, гносеологічна, методологічна.

Запитання. Завдання

1. Чим би ви аргументували, що філософія вивчає загальні закони розвитку?

1. В чому полягає головне питання філософії?

2. Розкрийте необхідність філософії для спеціаліста-медика.

3. Охарактеризуйте сучасні проблеми філософії.

ТЕМА № 2: Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації

ПЛАН

1. Давньоіндійська, китайська філософія.

2. Філософія Давньої Греції.

3. Філософія Середньовіччя. Схоластика.

4. Філософія епохи Відродження.

Головні поняття теми

Веди, брахмани, буддизм, конфуціанство, даосизм, натурфілософія, антропоцентризм, софізм, стоїцизм, скептицизм, патристика, схоластика, пантеїзм.

Виникнення філософії в стародавніх Китаї, Індії, Греції; соціально-економічні передумови виникнення філософії. Даосизм, конфуціанство. Філософія стародавньої Індії – ортодоксальні, неортодоксальні, некласичні філософські школи (буддизм, джайнізм). Конфуціанство - як філософське вчення, яке проголошує верховенство добра, непорушність установлених небом суспільних норм. Даосизм - вчення, де природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові ДАО.

Антична філософія: матеріалізм та ідеалізм, становлення діалектики.

Особливості філософії Середньовіччя: геоцентризм, схоластика. Філософія Ф.Аквінського.

Філософія епохи Відродження: натурфілософський та гуманістичний напрямки.

Запитання. Завдання

1. Які відмінності між течіями давньокитайської філософії: конфуціанством і даосизмом?

2. Які особливості філософії Платона?

3. Проаналізуйте характерні риси вчення Аристотеля?

4. Розкрийте філософське вчення геоцентризму.

ТЕМА № 3: Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

ПЛАН

1. Основні проблеми філософії Нового часу.

2. Емпіризм та раціоналізм. Дуалізм Декарта. Сенсуалізм Локка. Просвітництво.

3. Особливості німецької класичної філософії.

4. Вчення Канта, Гегеля. Матеріалізм Фейєрбаха.

5. Філософія Маркса та Енгельса.

Головні поняття теми

Гносеологія, метафізика, емпіризм, раціоналізм, натуралізм, суб'єктивізм, ірраціоналізм, сенсуалізм, романтизм, об'єктивний та суб'єктивний ідеалізм, трансцендентальний, антиномії, діалектика, абсолютна ідея, антропологізм марксизма.

Епоха наукових революцій та їх вплив на розвиток філософії. Емпіризм і раціоналізм - основні тенденції філософії XVII-XVIIIст..

Ф.Бекон – засновник емпіричного природознавства. Раціоналізм Декарта. Основні правила його наукового методу.

Філософія французького Просвітництва. Вольтер і Руссо. Філософська система Канта, Гегеля. Гегелівська діалектика. Гегелівське розуміння історії.

Філософія Маркса і Енгельса. Марксистська концепція практики.

Запитання. Завдання

1. Який вплив наукової революції XVII-XVIIIст. на розвиток філософії?

2. Проаналізуйте протистояння матеріалізму та ідеалізму, раціоналізму та ірраціоналізму, моменти їх дотику.

3. Проаналізуйте особливості німецької класичної філософії.

4. У чому полягає унікальність філософської системи Гегеля?

5. Прокоментуйте головні ідеї марксизму і сучасне їх бачення.

ТЕМА № 4: Світова філософія XX ст.. Українська філософська думка

ПЛАН

1. Ідеї позитивізму і неопозитивізму. Емпіріокритицизм.

2. Проблема людини, моралі та історії в філософії життя.

3. Екзистенційна філософія.

4. Українська філософія (виникнення, періодизація, особливості).

Головні поняття теми

Позитивізм, сцієнтизм (наука), механіцизм, емпіріо-критицизм, неопозитивізм, аналітична філософія, критичний раціоналізм, ірраціоналізм, волюнтаризм, «філософія життя», екзистенціалізм, філософія української національної ідеї.

Позитивізм: умови виникнення, предмет дослідження, головні ідеї. Характеристика неопозитивізму. «Філософія життя» (Ф.Ницше, 3.Фрейд). Головні ідеї екзистенціалізму (К.Ясперс, А.Камю).

Витоки української філософії: епоха Київської Русі, українське Відродження, просвітницька філософія Г.Сковороди, М.Драгоманова, І.Франка. Історіософська концепція В.Липинського.

Запитання. Завдання

1. Окресліть основні етапи становлення позитивістської філософії.

1. Доведіть спільне і відмінне у поглядах представників аналітичної філософії та неопозитивізму.

2. Як розуміють гуманізм філософи-екзистенціалісти та, що таке «екзистенція»?

4. З якого часу і чому слід починати відлік української філософії?

5. Охарактеризуйте особливості філософії Г.Сковороди.

ТЕМА №5: Буття як філософська проблема

ПЛАН

1. Історичний розвиток уявлень про світ та буття.

2. Структура буття: об'єктивна та суб'єктивна реальність.

3. Буття людини.

4. Життя та смерть, здоров'я та хвороба людини (філософський та медичний аспекти).

Головні поняття теми

Проблема буття, онтологія, суб'єктивізм, об'єктивізм буття, буття світу, категорія буття, субстанція.

Поняття «буття». Специфічна особливість змісту категорії буття.

Концепція буття в історії філософії. Буття як незмінне, нерухоме (Парменід) і буття як мінливе (Геракліт). Аристотель про різні форми буття. Кант, Гегель про буття.

Пояснити структуру буття, закономірності взаємозв'язку його основних форм (буття тіл, процесів, буття духовного, соціального).

Буття людини як «мікро» і «макросвіт». Суперечливість буття людини як буття можливості. Буття і небуття. Проблеми життя та смерті, здоров'я та хвороби людини.

Запитання. Завдання

1. Який зміст філософського розуміння буття на різних етапах розвитку людини?

2. Які є форми (сфери) буття та в чому полягають їх особливості?

3. Розкрийте специфіку буття людини.

4. Як ви розумієте буття і небуття?

ТЕМА №6: Філософська категорія - «матерія»

ПЛАН

1. Визначення поняття «матерія», історичний аспект.

2. Поняття «рух», його основні форми.

3. Простір та час – форми та атрибути матерії.

Головні поняття теми

Категорія «матерії», поняття «рух», простір і час –атрибути матерії, протяжність і тривалість, черговість подій.

Розкрити поняття категорії «матерія». Значення в матеріалістичній філософії, пізнанні. Історичний аспект розуміння матерії: антична філософія, філософія Середньовіччя, Нового часу, сучасності.

Людський організм як матеріальна, органічна єдність природного, біологічного та соціального - об'єкт лікарської діяльності.

Поняття «рух», різноманітність форм руху і їх класифікація. Сутність біологічної форми руху.

Простір та час як основні форми та атрибути матерії, характеристика через поняття протяжність і тривалість. Матеріальна єдність світу і її значення для розуміння сутності хвороб людини.

Проблеми змінюваності світу та його розвитку.

Запитання. Завдання

1. Яка відмінність категорій «буття» та «матерії»?

2. Охарактеризуйте головний зміст категорії «матерія».

3. В чому полягає зміст матеріалістичного та ідеалістичного тлумачення поняття «матерії»?

4. Охарактеризуйте теорію відмінності про єдність матерії, руху, простору.

ТЕМА № 7: Філософська проблемо свідомості

ПЛАН

1. Поняття «свідомість». Проблеми свідомості в історії філософії.

2. Передумови виникнення свідомості. Соціальна сутність свідомості.

3. Ознаки (властивості) свідомості та її структура.

4. Свідомість як ідеальне відображення дійсності.

Головні поняття теми

Категорія «свідомості», самосвідомість, суспільне буття, суспільна свідомість. Фрейдизм, біхевіоризм, вульгарний матеріалізм, психіка і свідомість людини, суспільна ідеальна свідомість, самопізнання, самооцінка, саморегуляція.

Категорія «свідомості»: її науковий, філософський зміст, індивідуальні та колективні типи свідомості, що існували в історії філософії.

Виникнення і природа свідомості. Наука і релігія про основні підґрунтя свідомості. Генезис свідомості. Свідомість і мова. Свідомість і праця. Структура свідомості. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Функції свідомості (самопізнання, самооцінка, саморегуляція). Свідомість як ідеальне відображення матеріального. Суспільна та індивідуальна свідомість: їх єдність та відмінність. Місце психотерапії у структурі лікувальної діяльності.

Запитання. Завдання

1. Коли в європейській філософії з’являється поняття «свідомість»?

2. Проаналізуйте тлумачення свідомості на різних етапах розвитку філософії.

3. Проаналізуйте свідомість у контексті відношення людини до тіла.

4. Охарактеризуйте компонентну структуру свідомості.

5. Що таке самосвідомість і які її функції?

ТЕМА № 8: Суспільство і його філософський аналіз

ПЛАН

1. Поняття «суспільство» і філософські традиції.

2. Структура суспільства (людина і соціальні відносини).

3. Сфера суспільного життя: соціальна, економічна, політична, духовна.

4. Людина - центральна ланка соціальної системи.

Головні поняття теми

Поняття «суспільство», принцип історизму, природа і суспільство, соціальні інститути; індивідуалізм, колективізм, соціальна, політична, економічна, духовна сфера; людина і суспільство; соціальний прогрес.

Філософія суспільства. Поняття «суспільства» у філософській традиції. Суспільство і основні підходи до його розуміння

Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Природні умови суспільного буття.

Сутність і структура суспільних відносин. Сфери життєдіяльності суспільства і їх характеристика. Матеріальні основи розвитку суспільства. Характеристика соціально-політичного, духовного життя суспільства.

Людина - як визначальна ланка суспільства. Історичні форми взаємовідношень особи і суспільства. Розвиток особи як основний напрям соціального прогресу.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте зміст поняття «суспільство».

2. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

3. Що відрізняє суспільство від інших систем?

4. Доведіть, що людина є головною ланкою суспільства. Ваші аргументи.

модуль 3 - Філософська «гносеологія»