II. Контактний:

- через пошкоджену шкіру обличчя і рук;

- через інструменти, якими працюють в ротовій порожнині;

- через предмети і поверхні навколишнього середовища (стільці, авторучки, телефон, перевимикач світла, ручки освітлювальних приладів, комп'ютер, документація в кабінеті і інш.).

II. Імплантаційний:

- через неякісно стерилізовані шовний та інші матеріали, які залишаються в рані.

Умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми найчастіше колонізують такі об'єкти епідризику стоматологічних кабінетів, як водопровідні крани, наконечники бормашин, рушники і одяг медперсоналу, робочі столики, стоматологічні установки, дверні ручки.

Найбільший рівень мікробної контамінації відмічається в кабінетах терапевтичної і ортопедичної стоматології, найменший - в хірургічних. Це пояснюється тим, що в роботі хірургів не використовуються швидкісні бормашини і турбіни, які сприяють забрудненню приміщень мікрофлорою ротової порожнини пацієнта. Однак, патогенних мікроорганізмів більше виявляється в повітрі хірургічних кабінетів, тому що тут лікують хворих з гнійно-запальними процесами. Найменш контаміноване повітря в ортопедичних кабінетах, так як пацієнти звертаються з санованою ротовою порожниною.

Розподіл приміщень стоматологічного кабінету на гігієнічні зони.

Зона лікування:Необхідність найбільш високого рівня гігієни, в якій находяться стерильний лоток із стерильними інструментами, стерильні серветки, ватні валики, руки і рукавички стоматолога.

Межа лікувальної зони (чи зона розбризкування): в ній знаходяться лише напівкритичні чи критичні предмети стоматологічного кабінету.

Всі інші приміщення: в них знаходяться тільки некритичні предмети. Їх обробка проводиться під час поточного та генерального прибирання. Забруднення в цій зоні можна зменшити за допомогою штучної вентиляції кабінету, яка значно зменшує кількість мікроорганізмів в повітрі.

Розподіл предметів, які находяться в стоматологічному кабінеті по групах ризику.

1. Критичні предмети. До них відносяться інструменти, поверхні яких звичайно проникають в пошкоджену шкіру чи слизову, в пульпу (голки, скальпелі, зонди, бори, ендодонтичні інструменти і інші. Перед початком роботи з пацієнтом мають бути стерильними.

2. Напівкритичні предмети. До них відносяться предмети, поверхні яких під час звичайного лікування не проникають в слизові оболонки ротової порожнини (стоматологічні дзеркала, наконечники бормашин, відсмоктуючи пристрої і інш.). Після кожного пацієнта підлягають дезінфекції та стерилізації.

3. Некритичні предмети. До них відносяться предмети, поверхні яких не контактують із слизовими оболонками пацієнта (поверхні стоматологічного крісла, ручки і _____________ стоматологічних освітлювальних приладів, кнопки управління лікувально-діагностичної апаратури, медичні шафи, двері, підлога, стіни і т. інш).

Під час проведення дезінфекції цих предметів необхідно дотримуватися необхідного порядку:

1. Дезінфекція кнопок управління апаратури, ручок освітлювальних приладів спрощує використання захисних пластикових пакетів. Клейка плівка, наклеєна на ручки, дуже часто використовується, дозволяє зекономити час на їх дезінфекцію чи зроблений ще більш якісною.

2. Нагрудник для пацієнта збирає значну кількість бризк, які в іншому випадку потрапили б на крісло та оточуючі предмети. Необхідно використовувати або нагрудники разового використання, або дезінфікувати їх після кожного використання.

Для попередження передачі інфекції в стоматологічних закладах необхідні:

- виконання санітарно-технічних і санітарно-гігієнічних вимог по організації роботи;

- ретельне дотримання протиепідемічного дезінфекційного, стерилізаційного режимів в стоматологічних кабінетах незалежно від стерилізації з використанням сучасних дезінфектантів.

- своєчасне проходження медичного доглядів, ефективне _____________.

- вакцинація персоналу;

- використання засобів індивідуального захисту (масок, ______________ гумових рукавичок, окулярів, спецодягу)

- висока санітарна культура медичного персоналу та суворе дотримання правил особистої гігієни;