3.3 Осака — японська Венеція

Осака займає в Японії третє місце за чисельністю населення і за значимістю поступається лише Токіо (Додаток Б). Цей промисловий гігант розташований на півдні Хонсю в гирлі річки Едо і виходить на затоку Осака, будучи столицею префектури з тією ж назвою. Здавна Осака вважалася великим економічним центром, не втративши свого значення і понині. Тепер це один з найбільш значущих промислових і транспортних вузлів в Японії. Осака – не тільки величезний порт, але і залізничний центр, звідки на поїзді можна потрапити в Кіото або Кобе.

Колись Осаці довелося побувати у статусі столиці. Правда, тоді це місто носив назву Наніва, і було це ще в ті часи, коли столиця держави Осака, переміщалась слідом за правлячим монархом з одного населеного пункту в інший. Проте пізніше Осаці був наданий другий шанс стати столицею, коли в XVI столітті тут був побудований замок клану Тойотомі. На жаль, боротьба за владу закінчилася перемогою іншого клану – Токугава, тому вдруге побувати столичним містом Осаці не вдалося. Замість неї цей статус отримав Едо – нинішній Токіо [17].

Осака завжди була значущим портом, і навіть за часів ізоляції Японії від зовнішнього впливу через це місто велася міжнародна торгівля. Правда, великі судна не могли ходити по мілководдю, тому рідко з’являлися в порту. В Осаці безліч каналів і річок, за що місто отримало славу японської Венеції.

В даний час Осака перетворилася на великий промисловий центр і виглядає вкрай сучасним мегаполісом. Однак тут є і чисто японські пам’ятки. В Осаці вистачає і храмів, як синтоїстських, так і буддистських, і старовинних самурайських замків. У місті є чудовий театр, де вистави в традиційному для Японії жанрі Бунраку, музеї і чудові парки.

Сучасність проявляється тут в наявності великої кількості промислових підприємств, урбаністичної архітектури хмарочосів і прискореному ритмі життя. В Осаці цілих два аеропорти міжнародного значення – Кансай та Ітамі. Тут є власний університет, заснований в 1931 році – один з провідних навчальних закладів Японії на сьогоднішній день [5].

3.4 Нара, як головний буддистський центр Японії

Нара – туристична Мекка Японії. Це невелике, тихе, спокійне місто нестримно притягує до себе всіх, хто відчув необхідність поринути в глибоку старовину (Додаток Б).

Нара є давнім туристичним ценром. Кількість відвідувачів особливо зросла після занесення історичної частини міста до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Біля монастирів і храмів постійно багато оленів, які вважаються «посланцями богів». Понад тисячу оленів спокійно розгулюють дорогами. Олені тут зовсім ручні, і із задоволенням спілкуються з відвідувачами.

Нара – головний буддистський центр Японії [17].

Нара – одна з декількох стародавніх столиць Японії (710-794 рр.), але єдина, в цілому зберегла свій первісний вигляд. Чи не всі стародавні монастирі з їх незліченними безцінними художніми скарбами знаходяться в Нарі або її околицях. Тільки тут можна повністю зрозуміти і відчути дух раннього буддизму, бо в Китаї і Кореї від цього часу збереглися лише розрізнені пам’ятники, і саме японські твори дають ключ від їх початку. Звичайно, місцеві споруди теж горіли і перебудовувалися, але при ремонтах їх, як стародавні святині, завжди відтворювали в стародавньому вигляді.

Нара розташована на рівнині і досить велика, хоча, звичайно, невелика в порівнянні з Кіото і Осакою. Центр Нари – великий парк з музеєм, що розтягнувся між двома великими монастирями, Тодайдзи і Кофукудзі.

До середини 730-х рр. Японію охопила низка неврожаїв, епідемій і повстань, які змусили навіть кілька разів переносити столицю. Імператор Сему, благочестивий буддист, видав у едикт про будівництво храмів буддистів в центрах всіх провінцій, а також ініціював спорудження грандіозної бронзової статуї Будди в Нарі. Навколо неї був споруджений храмовий комплекс Тодайдзи (Великий східний монастир); в 749 р імператор оголосив себе рабом Будди і незабаром став ченцем, зберігши, однак, вплив на управління країною. Виготовлення Великого Будди (Дайбуцу) – висота статуї 15 м, вага 500 тонн – тривало з 743 по 752 р. Над статуєю був побудований величезний дерев’яний храм-релікварій (Дайбуцуден), площею 73 х 50 м і висотою 48 м. Незважаючи на те, що пізніше – сучасний вигляд будівля набула в 1705-1709 рр. Храм був зменшений майже на 30%, він залишається найбільшим дерев’яною спорудою в світі. Перед ним були поставлені дві 100-метрові пагоди, що не дійшли до наших днів. Вважається, що над відливанням Будди і будівництвом монастиря працювало не менше 10% населення Японії і що запаси скарбниці були майже повністю виснажені. Великий Будда і його храм часто ремонтувалися, але і зараз справляє приголомшуюче враження .

У Національному музеї Нари, заснованому в 1870 році, знаходиться дуже велика колекція предметів буддійського мистецтва, це статуї, книги, картини. Щороку в музеї проводиться виставка, на якій відвідувачам представлені коштовності зі сховища Сьосоїн (знаходиться в Монастир Тодай), що належали імператору Сему [18] .

Отже, майже кожне місто Японії багате на історико-культурні ресурси і має чим привабити туристів.