3.2 Кіото — місто миру і спокою

Кіото – душа Японії (Додаток Б).

Кіото – це неймовірно витончена архітектура, пелюстки сакури і чарівні жінки, одягнені в кімоно. Це місто недарма опинилося в списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: воно буквально просякнуте духом стародавньої Японії, який відчувається тут на кожному кроці. Безліч синтоїстських святилищ і буддійських храмів, що вражають своєю пишністю, палаци і квітучі сади, канали і річки, чайні павільйони і привітні гейші, що зустрічають гостей – все це робить Кіото живим музеєм національної історії, безсмертною душею Японії [21].

Кіото знаходиться на острові Хонсю і на сьогоднішній день є всього лише столицею префектури. Але колись тут була столиця стародавньої імперії, і цей статус зберігався за Кіото більше тисячі років. На відміну від багатьох старовинних міст, які нині втратили колишню велич, Кіото не тільки прекрасно зберігся до наших днів, але й примножив свою велич, незважаючи на те, що сучасною столицею Японії є вже інше місто – Токіо. У період Другої світової війни бомбардування не торкнулися древньої столиці, тому Кіото залишився таким же гарним, як і в часи свого розквіту.

Кіото – душа Японіі, місто миру і спокою. Розквіт його припав на період з 794 по 1868 рік, коли місто Хейан був проголошений столицею Японії, а потім перейменований в Кіото. Саме з тих часів тут збереглися імператорські палаци і величні храми. Зараз тут два величезних імператорських комплекси, а також тисячі храмів, як буддистських, так і синтоїстських. Всього ж в Кіото зосереджена п’ята частина національних японських скарбів, серед яких і пам’ятники архітектури, і музеї, і театри, і навчальні заклади [5].

Кіото в даний час вважається центром відродження гейш. Традиційно це місто підтримує незвичайне мистецтво, що зародилося в стародавній Японії і дійшло до наших днів. Тут існує цілий квартал, який називається Гион – там можна побачити справжнісіньких гейш в будь-який час, неначе опинившись у далекому минулому. У сучасному Кіото відкриті школи для навчання національного мистецтва, куди дівчата охоче вступають, щоб стати гейшами.

Історія Японії тут всюди, але є у сучасного Кіото і інша сторона. Історичні пам’ятки приваблюють в місто безліч туристів, що обумовлює розвиток туристичної інфраструктури. Відпочивати в Кіото приємно і комфортно, хоча й недешево [8].

Єдиний недолік Кіото – клімат. Тут дуже холодно в зимовий час, коли храмові комплекси і палаци ховаються під снігом, а влітку стоїть спека. Втім, є ще й міжсезоння, коли потрапити в Кіото – одне задоволення. Навесні тут можна разом з японцями віддаватися медитації під квітучою вишнею, відчувши свою причетність до незвичайної культурі «Країни висхідного сонця». Восени ж Кіото пожвавлюється в полум’ї червоніючого кленового листя, милування якими є ще однією національною традицією – менш відомої європейцям, ніж пов’язана з квітучою сакурою, але чи не більш популярною у самих японців.

 Найцікавіші пам’ятки Кіото – храми Кіемідзу, Золотий і Срібний павільйони, сад каменів при храмі Реандзі, сьогунського замок Нидзе, старий імператорський палац Госе. Взагалі тут знаходиться близько 2000 храмів і церков (з них 17 знаходяться під захистом ЮНЕСКО), сотні парків і десятки старовинних палаців [18].