Сполуки срібла

Для одержання більшості сполук срібла використовують нітрат срібла AgNO₃, який добувають розчиненням срібла в азотній кислоті:

3Ag + 4HNO_3(p) = 3AgNO₃ + NO + 2H₂O.

При дії лугів на AgNO₃ випадає бурий осад оксиду срібла Ag₂O

2AgNO₃ + 2NaOH = Ag₂O + 2NaNO₃ + H₂O.

Утворення оксиду срібла Ag₂O, а не гідроксиду AgOH обумовлено тим, що гідроксид срібла нестійкий і існує лише в розведеному розчині. При спробі його виділення він розкладається на Ag₂O та Н₂О. Оксид срібла Ag₂O також можна одержати при додаванні аміаку до розчину AgNO₃:

2AgNO₃ + 2NH₃ • Н₂О = Ag₂O + 2NH₄NO₃ + H₂O.

Суспензія Ag₂O у воді має лужну реакцію середовища:

Ag₂O_(TB) + Н₂О = 2AgOH.

AgOH є основою середньої сили (Кд= 5,0 10^-3), тому солі Ag⁺ не гідролізуються.

Добре розчинними солями срібла є фторид AgF, нітрат AgNO₃, хлорат AgC1О₃ тa перхлорат AgC1О₄. Менш розчинними — сульфат Ag₂SO4, ацетат AgCH₃COO та нітрит AgNO₂. Інші солі срібла малорозчинні у воді. До них належать фосфат Ag₃PO₄, хромат Ag₂CrО₄ тa галогеніди срібла: хлорид AgCl, бромід AgBr та йодид Agl.

Галогеніди срібла утворюються за обмінною реакцією:

Ag⁺ + Hal^- = AgHaІ.

У ряді галогенідів срібла зі зменшенням їх різниці електронегативності зменшується ступінь іонності зв'язку, збільшується поляризованість галогенід-іонів, що приводить до поступового зменшення розчинності та поглиблення забарвлення відповідних сполук:

Властивості	AgF	AgCl	AgBr	Agl
добуток розчинності	добре розчинний	1,78 ▪ 10-10	5,3 ▪ 10-13	8,3 ▪ 10-17
забарвлення	безбарвний	білий	жовтуватий	світло-жовтий

Іони срібла утворюють з соляною кислотою та розчинними хлоридами білий сирнистий осад AgCl:

Ag⁺ + СІ^- = AgCl.

Осад легко розчиняється в розчинах аміаку внаслідок утворення міцної комплексної сполуки хлориду тетраамінсрібла(І):

AgCl + 2NH₃ = [Ag(NH₃)₂]Cl.

Бромід срібла(І) AgBr чутлива до світла речовина, тому її використовують для виготовлення фотоплівок і фотопаперу. Для закріплення зображення дією розчину тіосульфату натрію з плівки вилучають невикористаний бромід срібла:

AgBr + 2Na₂SO₃S = Na₃[Ag(SO₃S)₂] + NaBr.

Добре розчинний дитіосульфатоаргентат(І) натрію Na₃[Ag(SO₃S)₂] вилучають промиванням фотоматеріалів водою.

Сполуки срібла легко відновлюються. При додаванні до аміачного розчину оксиду срібла(І) будь-якого відновника — формальдегіду або глюкози — виділяється металічне срібло (реакція «срібного дзеркала» — якісна реакція на альдегіди):

2[Ag(NH₃)₂]OH +R-CОН  2Ag+R-C-OОNH₄+3NH₃ +H₂О

Сполуки золота

Основними вихідними речовинами для одержання інших сполук золота є AuС1₃ та Н[AuС1₄]. Хлорид золота(Ш) одержують нагріванням порошку Au з надлишком С1₂:

2Au + ЗС1₂ = 2AuС1₃.

Тетрахлороаурат(ІІІ) водню H[AuCl₄] утворюється внаслідок розчинення золота в «царській водці» або взаємодією AuС1₃ з соляною кислотою:

AuCl₃ + HC1 = Н[AuС1₄].

При дії лугів на розчини AuС1₃ та H[AuCl₄] утворюється бурий осад гідроксиду золота(ІІІ):

AuС1₃ + ЗКОН = Au(OH)₃ + 3KC1,

Н[AuС1₄] + 4NaOH = Au(OH)₃ + 4NaCl + H₂O.

Au(OH)₃ — амфотерний гідроксид, розчинний у кислотах і лугах з утворенням відповідних аніонних комплексів:

Au(OH)₃ + NaOH = Na[Au(OH)],

Au(OH)₃ + 4HNO= = H[Au(NO₃)] + 3H₂O.

При обережному нагріванні Au(OH)₃ до 140— 150 °С утворюється оксид Au₂O₃:

2Au(OH)₃ = Au₂O₃ + 3H₂O.

Якщо нагрівати оксид Au₂О₃, то він в свою чергу розкладається:

2Au₂О₃ = 4Au + ЗО₂.

Оксид золота(ІІІ), як і відповідний йому гідроксид, має амфотерні властивості:

Au₂O₃ + 2NaOH + 3H₂O = 2Na[Au(OH)].

Au₂O₃ + 8НС1(к) = 2H[AuCl₄] + ЗН₂О.

Для золота малохарактерні сполуки зі ступенем окиснення +1. При нагріванні AuС1₃ до 185 °С утворюється хлорид золота(І) AuCl:

AuCl₃ = AuCl + Cl₂.

Сполуки золота(І) — нестійкі. Процес комплексоутворення призводить до їх стабілізації:

AuCl + 2KCN = K[Au(CN)₂] + КС1.

Сполуки золота(ІП) — окисники. При взаємодії Au³⁺ та І^- у водному розчині утворюється AuІ:

AuС1₃ + ЗКІ = AuІ + І₂ + ЗКС1.