Використання кисню та його сполук

Кисень використовують для інтенсифікації технологічних процесів у металургії та в хімічній промисловості (доменний процес, виробництво азотної та сірчаної кислот). Рідкий кисень використовують як окиснювач ракетного палива.

Пероксид водню застосовують реставратори для відновлення старовинних картин. Художники тих часів використовували свинцеві білила як білу фарбу. З часом ці білила потемніли, бо під дією сірководню, який завжди є в повітрі промислових міст, карбонат свинцю перетворився на чорний сульфід:

РЬСО₃ + H₂S  PbS + СО₂ + Н₂О

Після обробки картин пероксидом водню білі кольори відновлюються внаслідок окиснення сульфід-іона до сульфат-іона:

PbS + 4Н₂О₂ = PbSO₄ + 4Н₂О.

Реакція якісного виявлення н2о2

Для встановлення тотожності пероксиду водню використовують реакцію утворення оксиду-дипероксиду хрому(VІ), який забарвлює ефірний шар у синій колір. До розчину пероксиду водню, підкисленого сірчаною кислотою, додають діетиловий ефір та декілька крапель розчину дихромату калію:

4Н₂О₂ + К₂Сг₂О₇ + H₂SO₄  2CrO₅ + K₂SO₄ + 5Н₂О.

Синє забарвлення обумовлене оксидом-дипероксидом хрому:

Він легко розкладається, але може екстрагуватися ефіром, в якому він більш стійкий завдяки утворенню комплексної частинки біспероксокомплексу, в якому лігандом виступає молекула ефіру.

Біологічна роль та використання кисню в медицині

Кисень — обов'язкова складова частина тваринних та рослинних органі змін. Так, масова частка кисню в організмі людини складає більше 63 %. Організм дорослої людини в стані спокою споживає 265 см³ кисню за хвилину. Кисень має виключно важливе біологічне значення: за Його участю перебігають життєво важливі процеси в організмі, в тому числі дихання. Кисень — будівельний матеріал для білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів та ферментів.

Кисень використовують у медицині при лікуванні захворювань, які супроводжуються кисневою недостатністю (гіпоксія), при захворюванні дихальних шляхів (набряк легень, пневмонія), при отруєні сірководнем, оксидом вуглецю (II), синильною кислотою.

Пероксид водню. Розчин з масовою часткою 3 % використовують при запальних захворюваннях слизових оболонок (стоматит, ангіна), як кровозупиняючий та обеззаражуючий засіб при кровотечах. Під дією ферменту каталази, який міститься в крові, пероксид водню розкладається:

2Н₂О₂2Н₂О + О₂Т.

Численні бульбашки кисню, що виділяються при цьому, вбивають хвороботворні бактерії та виносять на поверхню рани забруднення.

Спиртовий розчин з масовою часткою Н2О2 1,5 % використовують при гнійному отиті (вушні краплі)

Сірка

Поширення в природі та одержання сірки

Вміст сірки в земній корі складає 0,05 %. Вона може знаходитися як у самородному стані, так і у вигляді сполук: сульфідів [ (FeS₂ — пірит, PbS — галеніт тощо), сульфатів (CaSO₄ — ангідрит, Na₂SO₄ ▪ 10Н₂О — мірабіліт).

3 підземних родовищ самородну сірку вилучають гарячою водою. При підвищеному тиску перегріту воду закачують у сірконосний шар, і розплавлена сірка (t_пл=119,8 °С) під тиском гарячого повітря піднімається на поверхню. В країнах, які не мають самородної сірки, її одержують із H₂S і SO₂ (природний газ, гази випалювання сульфідних руд). Сірку високого ступеня чистоти одержують перекристалізацією з сірковуглецю CS₂.

Рис 55. Форма кристалів ромбічної та моноклінної сірки