Зміст

Вступ

Розділ 1. Організаційні основи облікового процесу на підприємстві

1. Роль і значення організації обліку в системі управління підприємством

2. Об’єкти і суб’єкти організації обліку

3. Завдання обліку і користувачів облікової інформації

4. Нормативне регулювання організації обліку на підприємстві

5. Інформаційне і технічне забезпечення облікового процесу

6. Види відповідальності бухгалтерів за організацію обліку на підприємстві

Розділ 2. Організація обліку основних засобів на СТОВ «Світанок»

2.1. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану і розвитку підприємства

2.2. Особливості облікової політики підприємства

2.3. Організація документування господарських процесів на підприємстві

2.4. Оцінка господарських операцій

2.5. Робочий план рахунків і система регіонів на підприємстві

2.6. Порядок проведення інвентаризації та зразки рахунків на підприємстві

Розділ 3. Формування інформаційної бази обліку в системі звітності

3.1. Порядок складання фінансової звітності підприємства

3.2. Особливості формування фінансової, податкової та статистичної звітності на СТОВ «Світанок»

3.3. Формування внутрішньої (управлінської) звітності на підприємстві

Розділ 4. Удосконалення організації обліку на підприємстві

4.1. Проблеми організації обліку в наукових дослідженнях основних засобів

4.2. Система внутрішнього і зовнішнього контролю на підприємстві

4.3. Організація обліку з використанням зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів обліку

4.4. Напрями поліпшення облікового процесу та розвиток резервів

Висновку та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Україна знаходиться на етапі удосконалення ринкових умов господарювання, що вимагає докорінних змін у функціонуванні господарського механізму та гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін. Від того, наскільки ефективно використовуються наявні засоби праці, від їх відповідності сучасному етапу розвитку НТП, залежать і загальні результати роботи підприємства, створення принципово нових підходів до управління підприємством в цілому та основними засобами зокрема.

Ринкова економіка стимулює підприємства до впровадження нової техніки та технологій, розширює можливості щодо використання нових фінансових інструментів та механізмів, проте на практиці виникає проблема щодо реальності їх застосування. Перш за все це обумовлено повною відсутністю або нестачею власних обігових коштів, низькою ліквідністю активів, застарілою матеріально-технічною базою, на утримання якої витрати перевищують наявні прибутки, та, звичайно, недосконалою законодавчою базою, що в тій чи іншій мірі регламентує діяльність підприємств. Саме тому особливо актуальними є дослідження проблемних питань обліку основних засобів підприємств і напрямків його удосконалення.

Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку. На сьогодні одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами підприємств належить процесу відтворення та вдосконалення основних засобів. Своєчасне відтворення основних засобів є необхідною умовою забезпечення технічного розвитку підприємства у відповідності до вимог сучасного ринку. Однією з найвагоміших складових регулювання процесу відтворення основних засобів на підприємстві, його фінансовим підґрунтям є амортизаційна політика. Саме амортизаційна політика як складова частина інвестиційної та загальної фінансово-економічної політики повинна створювати сприятливі умови для стимулювання процесу оновлення основних засобів, сприяти зміцненню фінансової бази підприємства, його інноваційній орієнтації, бути інструментом поєднання підприємницьких і загальнодержавних економічних інтересів.

Питання вдосконалення обліку основних засобів розглядалось багатьма відомими вченими та практиками в галузі бухгалтерського обліку. Особливо слід виділити роботи таких провідних економістів, як Г.В. Власюка, О.І. Зиміної, В.А. Замлинського, Т.С. Муріної, А.П. Панасенка, І.В. Петрової, Ю.О. Шуліки , О.Г. Лищенко та інших. Незважаючи на дослідження даного питання, кожне підприємство має свої особливості і потребує конкретних заходів щодо вдосконалення обліку основних засобів.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених свідчить, що теоретичні й практичні розробки з обліку, аудиту та аналізу амортизації основних засобів відображують ґрунтовне розуміння проблем, пов’язаних із трансформацією вітчизняної системи обліку. Проте низка питань щодо обліку, аудиту та аналізу амортизації основних засобів на сільськогосподарських підприємствах недостатньо досліджені й залишаються невирішеними. Отже, актуальність наведених вище питань, недостатній рівень опрацювання методичних і практичних аспектів обліку, аудиту та аналізу основних засобів на підприємствах зумовили вибір теми та основні напрями дослідження.

Мета і завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики й організації обліку і аудиту основних засобів та аналізу їх використання як важливої передумови підвищення ефективності процесу управління на сільськогосподарських підприємствах.

Для досягнення визначеної мети в курсової роботі було поставлено й вирішено такі завдання:

– дати оцінку економічного стану розвитку підприємств України та визначити вплив особливостей їх діяльності на побудову обліку, аудиту й аналізу основних засобів;

– уточнити класифікацію основних засобів для потреб обліку, контролю та управління ними;

– удосконалити форми первинних документів і облікових регістрів та процес документообороту щодо операцій із основними засобами для підприємств;

– проаналізувати чинну методику фінансового обліку основних засобів і визначити можливі шляхи її вдосконалення;

– розробити пропозиції, спрямовані на розвиток підсистеми управлінського обліку основних засобів на сільськогосподарських підприємствах,;

– дослідити теоретичні, методичні й організаційні основи зовнішнього та внутрішнього аудиту основних засобів і обґрунтувати напрями їх розвитку та вдосконалення;

– визначити підходи до організації обліку й аудиту основних засобів в підприємств в умовах автоматизації;

– критично оцінити існуючу методику економічного аналізу та сформувати сукупність показників, що характеризують ефективність використання основних засобів підприємств.

Об’єктом дослідження є господарська діяльність СТОВ «Світанок» в частині наявності та використання основних засобів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та практичні аспекти обліку, аудиту й аналізу основних засобів підприємств.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, міжнародні стандарти аудиту, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених з питань обліку, аудиту та аналізу, матеріали науково-практичних конференцій, а також облікові й звітні дані підприємства.

Розділ 1. Організаційні основи облікового процесу на підприємстві

1. Роль і значення організації обліку в системі управління підприємством

Організація бухгалтерського обліку - це система умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання вірогідної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції.

Її призначення - удосконалення та раціоналізація опрацювання інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.

Організація бухгалтерського обліку складається з трьох взаємопов'язаних етапів:

I етап - методичний;

II етап - технічний;

III етап - організаційний.

На першому етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність.

Другий етап організації бухгалтерського обліку - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає у:

1) виборі способу опрацювання облікових даних - безкомп'ютерного та комп'ютеризованого;

2) розробці переліку і форм облікових регістрів;

3) встановленні порядку здійснення записів в регістрах і перенесенні даних в регістри.

Третій етап в організації роботи облікового апарату - це організація управління бухгалтерії. Він включає:

1) встановлення найбільш економної і зручної загальної системи обліку (облік централізований або децентралізований);

2) визначення оптимальної структури облікового апарату (розподіл облікової роботи за ділянками обліку);

3) встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і визначення оптимальної кількості бухгалтерів;

4) набір кадрів та їх навчання;

5) організація робочих місць бухгалтерів;

6) раціональне розміщення облікового апарату (розташування поряд з оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють);

7) встановлення належних інформаційних зв'язків між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією й оперативними підрозділами, а також із зовнішнім середовищем;

8) організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення облікових працівників;

9) мотивація працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулювання);

10) встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними функцій;

11) організація архіву бухгалтерських документів;

12) організація безпеки та захисту облікової інформації.

Організація бухгалтерського обліку складається з таких елементів:

- положення про бухгалтерську службу;

- положення про головного бухгалтера;

- посадові інструкції виконавцям;

- схеми документообігу;

- організаційне, правове, методологічне забезпечення бухгалтерської служби;

- технічне забезпечення обліку;

- наукова організація праці;

- інші види робіт з організації обліку.

У відповідності з п. 2 статті 8 Закону Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи). Таке законодавче закріплення відповідальності за першими особами визначає обов’язкова наявність у них знань з бухгалтерського обліку.

Структура та штатна чисельність підприємства, в тому числі бухгалтерії, затверджується відповідно до статуту підприємства власником або уповноваженим органом управління.

Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ), який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов'язана зі всіма службами, відділами і виробничими підрозділами, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну інформацію.

Бухгалтер (головний бухгалтер) - це особа, яка пов'язана з підприємством трудовими відносинами. Він уповноважений діяти від імені підприємства, в тому числі підписувати фінансову звітність, складену від імені підприємства.

Організація бухгалтерської служби передбачає визначення прав та обов’язків головного бухгалтера, побудову бухгалтерської служби на підприємстві, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства. Організація бухгалтерської служби залежить від структури управління, обсягів діяльності підприємства. У Законі Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (п. 4, ст. 8) запропоновано чотири форми організації ведення бухгалтерського обліку:

а) введення до штату підприємства спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

б) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

в) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

г) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.

На вибір форми організації обліку впливає ціла низка факторів: вид діяльності підприємства, обсяг виробництва, чисельність працюючих та ряд інших умов.

Залежно від розподілу облікових робіт між головною бухгалтерією і оперативно відокремленими структурними підрозділами підприємства організаційна форма бухгалтерського обліку може бути централізованою або децентралізованою.

При централізованій організації облікового процесу всі облікові процедури виконуються в одному бухгалтерському відділі і всі облікові працівники (касир, бухгалтер з обліку матеріальних цінностей, бухгалтер з обліку операцій з коштами і розрахунками та ін.) підпорядковуються тільки головному бухгалтерові.

При децентралізованій формі організації бухгалтерської служби кожний з підрозділів підприємства веде оперативний облік, дані якого узагальнюються потім у головній бухгалтерії. При цій формі з питань методики ведення обліку працівники підпорядковуються головному бухгалтерові, а адміністративно перебувають у підпорядкуванні функціональних керівників (виробництв, цехів).

Організація бухгалтерського обліку характеризується і низкою складових частин, зокрема вибором форми обліку (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, комп'ютерна та ін.), застосуванням первинної облікової документації, графіком руху первинної облікової документації (документообігом), застосуванням обчислювальної техніки та ін.

Важливими факторами організації бухгалтерського обліку є: розмір і обсяг господарської діяльності підприємства; форма власності - державне підприємство, мале підприємство, колективне підприємство, орендне підприємство, спільне підприємство, акціонерне товариство чи товариство з обмеженою відповідальністю та ін.; вид діяльності - промислове підприємство, будівельне підприємство, сільськогосподарське підприємство та ін.; характер діяльності - виробнича, посередницька, торговельна та ін.

Для правильної організації бухгалтерського обліку необхідно, щоб апарат бухгалтерії мав відповідну структуру, яка передбачає групування облікових робіт за однорідними предметними ознаками.