Бібліографія:

Виконавець повинен самостійно скласти бібліографію майбутньої курсової роботи. Бібліографія – це систематизований тематичний список нормативного матеріалу, інших джерел та літератури.

Не потрібно економити час на цю частину роботи, оскільки грамотно складена бібліографія в поєднанні з планом – це основа майбутньої курсової роботи. Для початкового ознайомлення з рівнем розробки проблеми потрібно звернутися до найбільш поширених вузівських підручників, рекомендованих викладачами в загальних та спеціальних курсах.

Потім потрібно продовжити бібліографічний пошук в бібліотеках. Студенти можуть скористатися фондами бібліотеки університету, Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького (вул. Пастера, 13) та Одеської обласної наукової бібліотеки ім. МС. Грушевського (вул. Троїцька, 49-51). Починати роботу в бібліотеці слід зі систематичного каталогу, в якому інформація про книги підібрана відповідно до галузей знань. Слід також користуватись бібліографічними (довідковими) та енциклопедичними виданнями. Вони зберігаються у довідково-інформаційних відділах бібліотек.

Для бібліографічного пошуку необхідних в роботі статей слід переглянути останні в році номери соціологічних часописів: «Социология: теория, методы, маркетинг», «Социологические исследования», «Социологический журнал», «Современное общество», «Харьковские социологические чтения» – вісник соціологічного факультету Харківського національного університету, «Віче». В останніх річних номерах є відомості про всі надруковані в даному році статті. Крім цього, слід ознайомитись з систематичним каталогом журнальних статей.

Відомості про джерела знаходяться в систематичних каталогах. Крім цього, в довідково-інформаційному відділі бібліотеки ім. М. Горького без попереднього замовлення можна отримати офіційне видання Міністерства юстиції України – багатотомник «Закони України», конституції зарубіжних держав. Чинне законодавство України публікується у «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України», які можна отримати в залах поточної (останні три роки) та ретроспективної (з 1996 і попередні роки) періодики.

Рекомендується виписати назву кожного документа (книги, статті) на окрему картку (їх можна зробити з звичайного цупкого паперу). На картці слід точно зафіксувати відомості про документ та шифр, під яким він зберігається в бібліотеці. Це дає можливість в подальшому оформляти замовлення на документ без повторного звернення до каталогу.

Бібліографічні пошуки повинні тривати протягом усієї підготовки курсового твору. Зокрема, слід уважно переглянути всі посилання на джерела та літературу в тих книжках та статтях, які ви будете читати. Це дає можливість знайти те, що пройшло повз вашої уваги під час роботи з систематичним каталогом, або взагалі не було в ньому відображене.

Усі необхідні документи треба правильно оформити. Цей вид роботи називається бібліографічним описом документу. Під документом розуміють всі види літератури та джерел (книги, брошури, збірки, статті, газети, закони, підзаконні акти). Слід точно дотримуватись державного стандарту бібліографічного опису документів (Держстандарт 7.2-84 «Бібліографічний опис документу» від 01.01.1986). Правильний бібліографічний опис – це «паспорт», за яким ви без зайвих зусиль знайдете потрібну вам книгу або статтю у майбутньому.