3.2 Захист від ураження електричним струмом

У промисловості електротравматизм у працівників в півтора рази вище, ніж у інших фахівців. Проте частота електротравматизму у працівників, не пов’язанних з обслуговуванням електроустаткування дуже висока.

Проблема безпеки і охорона праці при роботі на крані з використанням електричного струму має особливе значення. Електричні установки для людини небезпечні, оскільки у процесі експлуатації не включені випадки дотику до частин,що знаходяться під напругою.

При експлуатації електричного обладнання кранів слід керуватися :

• правилами технічної експлуатації електроустановок споживачами (ПТЕ);

• правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачами (ПТБ).

Заземлення корпусів кранової електроапаратури і двигунів здійснюють надійним електричним з’єднанням (контактом) з металоконструкцією крана.

Металоконструкції крана заземлюють через крановий шлях, стики рейок якого надійно з’єднують між собою за допомогою зварювання.

Заземлення кранових шляхів, розташування в промислових будівлях, виконують з’єднанням їх з основним контуром заземлення деталей будівельної конструкції.

Кранові колії, які розташовані на відкритому повітрі, заземлюють з’єднанням їх зі спеціальними заземлювачами. Крани, що мають чотирижильний кабель, заземлюють через нульовий провід лінії, що значно простіше і надійніше.

Контроль стану ланцюга заземлення проводять одночасно з виконанням робіт з ремонту кранового електроустаткування, але не рідше одного разу на рік.

На крані для робочого освітлення допускається напруга не більше 220 Вт. Ширина проходів в кабіні між захисною панеллю і робочим кріслом кранівника, а також між робочим кріслом і контролером повинна бути 600 мм.

Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується :

• конструкцією електроустановок ;

• технічними способами та засобами захисту ;

• організаційними та технічними заходами.

Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам її експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин, а устаткувань – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.

Для запобігання ураження електричним струмом необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту. Найбільш ефективним засобом захисту обслуговуючого персоналу є високовольтні установки змінного струму промислової частоти, від дії електричного поля є захисний одяг: гумові килимки, рукавиці, взуття та ін.

3.3 Протипожежна безпека.

Пожежа на крані може виникнути через самоспалахування матеріалів для обтирання під дією електричного струму, необережне поводження з відкритим вогнем, а також від великої кількості пилу, що осів у приміщеннях на колбах світильників.

Обтираючі ганчірки, що просякли мастилом, можуть самі спалахнути, якщо вони зберігаються більше восьми годин. Тому створювати на крані запаси змащувального мастила, гасу та матеріалу для обтирання не рекомендується.

Основними причинами пожеж на кранах, за даними щорічних аналізів, є: порушення пожежних норм і правил технологічних процесів виробництва;неправильне облаштування систем опалення. вентиляції, електроустаткування;порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних, несумісних матеріалів; порушення правил користування електрообладнанням; невиконання проти пожежних заходів щодо обладнання протипожежного водо забезпечення, неправильної експлуатації пожежного облаштування, погане забезпечення первинними засобами пожежогасіння;використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;погане знання персоналом основ пожежної безпеки;порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Також пожежі на кранах інколи виникають через несправність електрообладнання, частіше за все горять обмотки гальмівних електромагнітів змінного струму, а рідше - обмотки електродвигунів.

Для машиніста пожежа на крані особливо небезпечна: немає шляху до виходу, при розгортанні пожежі, а допомогу йому надати дуже важко, тому що машиніст знаходиться на великій висоті.

Заходи щодо попередження виникнення пожежі на крані. Основні вимоги протипожежного режиму на підприємстві: робочі місця, проходи проїзди необхідно утримувати у чистоті; промащений матеріал необхідно збирати в залізні ящики, що зачиняються, і щоденно прибирати з цеху; у цехах забороняється зберігати бензин, гас, нітрофарби і горючі рідини; для зберігання спецодягу використовувати залізні ящики. У кишенях забороняється зберігати промащені ганчірки; засоби пожежогасіння зберігати у спеціально відведеному місці; у кожному цеху на випадок виникнення пожежі забезпечити можливість швидкої евакуації людей; для гасіння пожежі на крані повинен бути пісок і вуглекислий вогнегасник.

Дії машиніста при виникненні пожежі на крані.

При будь-якому спалахуванні на крані машиніст повинен негайно вимкнути головний рубильник і приступити до пожежогасіння, одночасно сповістивши про пожежу відповідальній особі. Необхідно своєчасно організувати служби нагляду, ремонту і обслуговування.

На підприємствах призначають відповідальних осіб по нагляду за безпечною експлуатацією кранів, забезпечення справного стану кранів підприємства, цеху або дільниці, безпечне проведення робіт у цеху або на дільниці по переміщенню вантажів кранами.

Крім цього, повинна бути організована ремонтна служба і встановлений порядок профілактичних оглядів та ремонтів для забезпечення вантажопідйомних машин і вантажозахватних пристроїв, збереження їх в належному стані. Повинні бути організовані вивчення та періодична перевірки знань правил Держгірпромнагляду персоналом, що обслуговує вантажопідйомні машини. Машиністи та їх помічники перед призначенням на роботу повинні пройти медичне обстеження для визначення придатності до посади, яку вони займають. При переході із одного типу крана на інший кранівник та його помічник повинні пройти навчання і атестуватися у встановленому порядку. Навчання у цьому випадку може проводитися за скороченою програмою.