Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Рівненського міськвиконкому
Рівненське міське територіальне відділення МАН України
Відділення хімії та біології
Секція селекції та генетики
Морфологічна характеристика лисиці звичайної
Роботу виконав
Миронюк Вадим Миколайович,
учень 11 класу біолого-хімічного профілю Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар»
Науковий керівник
Заболотна В.В.
2015
ЗМІСТ
ВСТУП
1.ЛИСИЦЯ ЗВИЧАЙНА
1.1 МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИСИЦІ
1.2 БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ЛИСИЦІ
1.3 ЖИВЛЕННЯ ЛИСИЦІ
1.4 ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ
1.5 ЗНАЧЕННЯ ЛИСИЦІ В ЕКОСИСТЕМАХ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Лисиця звичайна (Vulpes vulpes) має велику екологічну пластичність, завдяки чому пристосувалася до мешкання в різноманітних ландшафтах – її ареал включає всі типи біотопів від тундри до пустелі, враховуючи високогір’я. Зараз вона є майже єдиним великим масовим хижаком степової фауни, останньою ланкою ланцюгу живлення, що й зумовлює її велике значення у біоценозах Нижнього Подніпров’я. Виключна роль лисиці багато в чому пов’язана з її еврифагією. Критерієм оцінки екологічного значення цього хижака може виступати видовий склад кормів у певні сезони року й циклічна динаміка останнього та його жертв у різних біотопах, що має практичне значення в сільському, лісовому та мисливському господарствах.
Попередня вивченість лисиці не знімає питання, чому цей вид став одним з небагатьох представників сучасної фауни, еволюція якого пішла шляхом синантропізації. Навіть зараз не приділяється досить уваги питанням практичного використання цього виду. Значна географічна мінливість лисиці викликає необхідність дослідження місцевих популяцій, з подальшим спрямуванням їх використання. Вирішення наявних проблем потребує вивчення біотопічного розподілу, особливостей розмноження (зокрема норіння) даного виду тощо.
Особливо подібних досліджень вимагає територія Нижнього Подніпров’я, в межах якої дослідження лисиці були спрямовані переважно на встановлення систематичного стану та деяких біологічних особливостей цього виду. Досі відсутні роботи щодо з’ясування біоценотичної ролі, практичного значення хижака та інших питань, без вирішення яких неможливе раціональне використання природних ресурсів.
Загальний стан популяції багато в чому залежить від фізіологічного стану окремих особин, що пояснює необхідність досліджень морфологічних і краніологічних особливостей тварин, динаміки чисельності та факторів, що її зумовлюють.
Цей вид забезпечує циркуляцію збудників багатьох хвороб різноманітної етіології, які є загрозливими для людини й свійських тварин. Не зважаючи на достатню вивченість захворювань лисиці, у літературі мало уваги приділяється аналізу її ролі в циркуляції найзагрозливіших хвороб у природних екосистемах окремих реґіонів. Велике епідеміологічне значення цього виду зумовлює необхідність постійного реґіонального моніторингу його популяцій.
Таким чином, суттєве біоценотичне й практичне значення лисиці, недостатня вивченість місцевих популяцій визначають актуальність дослідження її стану в Нижньому Подніпров’ї, а також факторів, що його зумовлюють. Результати подібних робіт можуть стати підґрунтям для подальшого моніторингу.
Метою роботи було вивчення особливостей морфології, екології та практичного значення лисиці звичайної.
Завдання:
1. Дослідити морфологічні та краніологічні ознаки лисиці.
2. Виявити особливості біотопічного розподілу хижака та провести порівняльний аналіз його екології.
3. Проаналізувати екологічні фактори, які зумовлюють динаміку чисельності лисиці.
4. Визначити роль цього виду в екосистемах.
5. З’ясувати санітарно-епідеміологічне значення лисиці.