- •1.Формування нових структур художнього мислення під впливом філософії Ніцше.
- •2. Інтуїтивізм а.Бергсона та його вплив на розвиток літер. Модерн. Доби.
- •3. Психоаналіз з.Фройда та к.-г.Юнга як стратегія сюрреалізму.
- •4. Модернізм у мистецтві : авангардистська спрямованість та традиційні зв»язки.
- •5. Італійський і російський футуризм. Характеристика, представники.
- •6. Французький дадаїзм і сюрреалізм. Характеристика. Представники.
- •7.Німецький експресіонізм. Характеристика. Представники.
- •8. Модернізм і реалізм: взаємозв»язок.
- •9.Концепція абсурдного героя в есе Камю „міф про Сізіфа”
- •9.Абсурдний герой в Камю
- •11.Кубізм Пікассо і Аполлінера
- •13.Умовний автобіографізм в романі „у пошуках...”
- •14.Архітектоніка роману Пруста
- •14. Концепція свідомості у «надморському цвинтарі» п.Валері.
- •16 Експресіонізм в поезіях Тракля «Туга» і «Гродек»
- •17.Фрагментація дійсності в поезії г.Аполінера
- •18.Авторська концепція свідомості у «надморському цвинтарі» п.Валері.
- •26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
- •26.Мотив дзеркала в оповіданні «Жінка в дзеркалі» в.Вульф
- •27. Лоуренс « Пруський офіцер»
- •28. Внутр психологізм та засоби його вираження в «Прусський офіцер» Лоуренса.
- •28.Література втраченої генерації.Е.Хемінгуей.
- •29.«Галас і шаленство» - модерністський експеримент Фолкнера
- •30.Концепція нового модерністського роману за х. Ортегою-і-Гассетом.
- •31. Естетичні погляди м.Пруста в есе «Проти Сент-Бева».
- •32. «Інтуїтивістська пам'ять» як засіб організації тексту «у пошуках втраченого часу».
- •33. Неоімпресіоністський стиль Пруста.
- •34. Принцип інтенційного аналізу та індивідуальна свідомість за Сартром.
- •35.Принцип відчуження та свобода особистості у Камю
- •38.Ф.Кафка, г.Мейрінк, ф.Верфель-представники «празької літературної школи».
- •39. Епічний театр б.Брехта.
- •41. Філософська лірика Рільке.
- •44. Міфопоетика г.Лорки «про сон під зорями”“Про царівну Місяцівну”, “Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида
- •47 Хуан Рамон Хіменес
- •46. Особливості драматургії оНілла.
- •23. Література "потоку свідомості". Гертруда Стайн и Джемс Джойс.
- •24. Техніка потоку свідомості, як стильовий прийом у романі Джеймса Джойса "Улисс"
26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
Вирджиния Вулф (1882—1941) стремительно и уверенно вошла в литературу модернизма как признанный ее глава и теоретик, совершивший два важных открытия: использовала понятие «модерн» для обозначения нового характера литературы, занималась шифровкой этого понятия в своей эссеистике и романном творчестве, а также провозгласила «русскую точку зрения» и русскую литературу органичной частью мирового духа и интеллектуальной деятельности
человечества. Она принесла в английский модернизм особый интеллектуальный аромат, связанный с группой Блумсбери..
Её первые напечатанные рассказы вызвали взрыв недовольства критики, недоумение читателя и неуверенность автора. «Дом с привидениями», «Понедельник ли, вторник…», «Пятно на стене», «Струнный квартет» трудно даже было назвать рассказами за полным отсутствием сюжета, временной и географической определённости. Герои, как тени, скользили на периферии словесной конструкции. Это походило на стихотворения в прозе, заготовки для будущих произведений, лирическое эссе, и скорее описывало психологическое состояние автора, раскрывало анатомию мышления, чем представляло собой рассказ в классическом понимании слова. Вирджиния Вулф стояла у истоков той прозы XX века, которая сегодня получила претенциозное название: «поток сознания».
Она писала рассказы всё время. Если какое-нибудь событие или впечатление привлекали её внимание, она тотчас же записывала их. Визуализация в художественном произведении может быть рассмотрена на трех уровнях - описательном, визуализирующем картины пейзажа и интерьера, повествовательном, рассказывающем об основных и второстепенных событиях всего произведения, и когнитивном, имеющем непосредственное отношение к подтексту всего произведения, а значит, к его символу. Все три уровня тесно переплетены друг с другом, обуславливают функционирование друг друга и скрепляются, на первый взгляд внешне, сюжетом произведения.
26.Мотив дзеркала в оповіданні «Жінка в дзеркалі» в.Вульф
В оповіданні Вірджинія Вульф використовує семіотику дзеркала як спосіб організації новели в єдину кільцеву композицію. Предмети зображуються не як існуючі самі по собі, а як пропущені через творче сприйняття свідомості , яка як дзеркало відображає враження. Завдяки цьому створюється подвійна художня умовність. Свідомість оповідача наділяє життя господині дому любовними пристрастями і історіями. Припущення оповідача про сердечні пригоди Ізабелли представлені у вигляді «романної матриці»(за термінологією Є. С. Купріянової) : в тексті використовуються традиційні кліше любовного роману, визначені літературні коди, які мають бути розшифровані читачем. Це значно заглиблює простір новели. Читач спостерігає процес самоідентифікації Ізабелли через тройну художню умовність (героїня, її відображення в дзеркалі, відображене в свідомості дзеркальне відображення).Особистість героїні загублена у світі, тому у кінцевому результаті зеркало нічого н відображає.