44. Міфопоетика г.Лорки «про сон під зорями”“Про царівну Місяцівну”, “Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида

Іспанський поет Гарсіа Лорка, його міфопоетика це синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій. Испанский драматург, поэт, театральный деятель Федерико Гарсиа Лорка написал драматические пьесы, которые вошли в золотой фонд мировой литературы: "Кровавая свадьба", "Иерма", и одно из замечательных явлений современного искусства – "Дом Бернарды Альбы", где он обращается к исследованию истоков трагической судьбы испанской женщины. Слід зазначити, що Лорка належав до течії «чистих поетів», які пропагували ідеї національної культури через звернення до міфологічної традиції. Лорка вводить в поезію забуті Літ.форми: романсеро ( з музики), де є яскраво вираженим діалог між словом ти звуком, канте хондо-( нар.андалузька пісня), що переповнює слухача емоціями, бо саме народна пісня може перелати сукупність найвищих ліричних переживань, красу пейзажів і усвідомлення смертності живого. Пантеїзм і патетика (персоніфікація живого) є характ.рисами його поезії. У «поемі глибокого співу» є такі риси УНТ як наявність приспівок, одухотворення вітру, річок, тощо. У вірші «Гітара» зі зб.»Циганський баладник», яскравими є метафори «заридала гітара», «плаче пісок», «вечір кличе світання».

47 Хуан Рамон Хіменес

Хуан Рамон Хіменес відомий всьому світу володар Нобелівської премії за свої вірші, які поєднували класичні традиції та модерністські новації. Його ранні поезії («Душі фіалок», «Водяні лілії») – такі сентиментальні, проникнуті підлітковою меланхолією. Образи природи зустрічаються надалі у всіх його поезіях. Тут і зустрічаємо традиційність. Смерть батька дуже вплинула на митця. Він піддався впливу французьких символістів - Верлена, Рембо, Малларме. І такі поезії як « Дальні сади», «Пасторалі» та ін. вже просякнуті характерними для модерністської поезії відчуттями поетичної приреченості. Але і в них відчутний оригінальний голос поета – такий музичний, з відтінком таємничості.

Його вірші «Чисті елегії», «Весінні баллади» та ін. мають причудливі образи і складний розмір (олександрійський вірш), що змушує читача згадати стиль барокко.

Х. займає в іспанській літературі особливе місце через прагнення до оголеності, універсальності і безмежності. Він сповідує релігію, в якій поезія – єдиний обряд, а творчість – едина форма поклоніння. 41. Глибинна психологія Г.Гессе.

ця характеристика його творчості викликана рядом чинників: неспокійною атмосферою повоєнних років, розгул блуду і спекуляції, джазова лихоманка, туга індивіда, що випав із системи бюргерський моральних норм, прагнення іншої духовної опори, захоплення музикою Моцарта, психоаналізом Юнга, а також глибинна самотність незалежного розуму в світі освічених міщан, що стали опорою гітлерівського режиму. Психологія пов’язана з переживанням справжнього страждання, пеклом людського життя, що виникає, коли перетинаються 2 епохи, культури та релігії. Галлер, степовий вовк, відчував всю сумнівність людського життя як особисту муку. Символи твору: «магічний театр» - духовний простір свободи, що лікує дух, степовий вовк – нескорена чужа хижацька істота, прагнуча крові коханої, частина душі Гаррі Галлера, що страждає від роздвоєння особистості. Герміна-дівчина, що на перший погляд здається уособленням розпусти, а насправді є дороговказом душі Галлера і його музою.Гессе стверджкє, що історія степового вовка змальовує хворобу, яка веде не до смерті, а до одужання. Варто зрозуміти власну суть – багатогранність і багатоголосся та чинити, як підказує совість: йти за вітром суспільних норм чи обрати власний шлях істини і приреченості на самотність.