- •1.Формування нових структур художнього мислення під впливом філософії Ніцше.
- •2. Інтуїтивізм а.Бергсона та його вплив на розвиток літер. Модерн. Доби.
- •3. Психоаналіз з.Фройда та к.-г.Юнга як стратегія сюрреалізму.
- •4. Модернізм у мистецтві : авангардистська спрямованість та традиційні зв»язки.
- •5. Італійський і російський футуризм. Характеристика, представники.
- •6. Французький дадаїзм і сюрреалізм. Характеристика. Представники.
- •7.Німецький експресіонізм. Характеристика. Представники.
- •8. Модернізм і реалізм: взаємозв»язок.
- •9.Концепція абсурдного героя в есе Камю „міф про Сізіфа”
- •9.Абсурдний герой в Камю
- •11.Кубізм Пікассо і Аполлінера
- •13.Умовний автобіографізм в романі „у пошуках...”
- •14.Архітектоніка роману Пруста
- •14. Концепція свідомості у «надморському цвинтарі» п.Валері.
- •16 Експресіонізм в поезіях Тракля «Туга» і «Гродек»
- •17.Фрагментація дійсності в поезії г.Аполінера
- •18.Авторська концепція свідомості у «надморському цвинтарі» п.Валері.
- •26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
- •26.Мотив дзеркала в оповіданні «Жінка в дзеркалі» в.Вульф
- •27. Лоуренс « Пруський офіцер»
- •28. Внутр психологізм та засоби його вираження в «Прусський офіцер» Лоуренса.
- •28.Література втраченої генерації.Е.Хемінгуей.
- •29.«Галас і шаленство» - модерністський експеримент Фолкнера
- •30.Концепція нового модерністського роману за х. Ортегою-і-Гассетом.
- •31. Естетичні погляди м.Пруста в есе «Проти Сент-Бева».
- •32. «Інтуїтивістська пам'ять» як засіб організації тексту «у пошуках втраченого часу».
- •33. Неоімпресіоністський стиль Пруста.
- •34. Принцип інтенційного аналізу та індивідуальна свідомість за Сартром.
- •35.Принцип відчуження та свобода особистості у Камю
- •38.Ф.Кафка, г.Мейрінк, ф.Верфель-представники «празької літературної школи».
- •39. Епічний театр б.Брехта.
- •41. Філософська лірика Рільке.
- •44. Міфопоетика г.Лорки «про сон під зорями”“Про царівну Місяцівну”, “Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида
- •47 Хуан Рамон Хіменес
- •46. Особливості драматургії оНілла.
- •23. Література "потоку свідомості". Гертруда Стайн и Джемс Джойс.
- •24. Техніка потоку свідомості, як стильовий прийом у романі Джеймса Джойса "Улисс"
1.Формування нових структур художнього мислення під впливом філософії Ніцше.
На нове худ.мислення впливало багато речей: війни, соц.-дем. революції, соціалістичний табір. Але найбільшим був вплив філософів кін 19-поч 20 ст. Однією з провідних концепцій того часу була концепція надлюдини Ф.Ніцше. Вона об’єднувала романтизм і позитивізм, а саме міркування про расу, середовище, історію і т.д. Життя людини відбувається в двох сферах: духов. і матер., де остання є провідною. Всі явища дух. сфери є проявами матер. світу. Духу властива воля до життя. Життя – це прояв волі до влади. Інстинкт керує поведінкою людини, він існував ще до моралі. Все, що возвеличує людину, є благом, в т.ч. все зле, хижацьке, жахливе, тиранічне і зміїне. В людині тварина і творець злиті в єдине ціле. В людині є хаос, але є і творець. Природа людини двоїста. Ця думка стала основою мистецтва 20 ст. Прояви цього ми бачимо у Кафки і його абсурдної людини, у Гессе в його складнощах уживання людини і тварини. Ця теза Ніцще cтала основою театру абсурду та заклало підвалини мистецтва чорного гумору.
2. Інтуїтивізм а.Бергсона та його вплив на розвиток літер. Модерн. Доби.
Засновником інтуїтивізму є Анрі Бергсон. На його думку, визначальним в житті є не об»єкт. Свідомість, і підсвідомість, яку можна пізнати лише інтуїтивно. Однак він не виключав значення інтелекту і інстинкту у процесі пізнання, але інтуїція залишалась провідною. Цікавою є його категорії часопростору та пам»яті. Кожну мить ми згадуємо себе в минулому, ми замінюємо сучасне минулим. Щоб віднайти спокій у теперішньому, треба поринути у спогади про минуле. Прояв цього ми спостерігаємо у Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу». У героя не залишилось нічого, крім спогадів. Для самого автора пам»ять стає основою творчості. У нього також ми бачимо таке явище як інтуїт. пам»ять. Саме вона дозволяє замінити теперішнє минулим. Вона є способом зображення та сприйняття дійсності. У героя немає думок про майбутнє, є лише ретроспекція у минуле.
3. Психоаналіз з.Фройда та к.-г.Юнга як стратегія сюрреалізму.
Психоаналіз З.Фройда розкривав особливості формування особистості. Основою люд.вчинків є темні сили інстинкту – секс.потяги, жах перед смертю, жадання руйнування. Свідомість не є господарем у власному будинку, вона відсутня, а людське «я» прагне уникнути незадоволення і отримати насолоду. Мистецтво виконує психотерапевтичну функцію, компенсує в дух. і худ. Діяльності те, що є недосяжним у матеріальній сфері. Літературний текст стає компромісною формацією. За допомогою мистецтва можна позбавитись страхів, жахливих спогадів, відбувається сублімація митця.
Ще однією стратегією сюрреалізму є теорія архетипів К.-Г.Юнга. Архетип виявляється на підсвідомому рівні, де зберігається архаїка давніх міфів, залишки первісних магічних обрядів, худ. Образів і атавістичних страхів. Колективне несвідоме існує у вигляді символіки і архетипів – це універсальна мова, шифр і код всієї історії люд. Культури. Ідея маски припускає розгляд свідомості нормальної людини як множинності особистості. «Я» в декількох ролях – це не патологія, це нормальне явище. Усі ці ідеї плідно спрацьовані в ранньому модернізмі.