Міністерство освіти та науки України

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

Кафедра гуманітарних дисциплін

Лекції з навчального курсу

ПСИХОЛОГІЯ

для курсантів і студентів

денної та заочної форми навчання

Херсон - 2014

В С Т У П

Навчальний курс «Психологія» в процесі професійної підготовки працівника морського та річкового транспорту є обов’язковим. Він спрямовується на забезпечення високого рівня емоційно-вольової стійкості професійних моряків з врахуванням специфіки їх роботи в екстремальних умовах природного морського та замкненого соціального середовища. Вивчення теоретичного матеріалу допоможе курсантам та студентам вищих морських навчальних закладів удосконалити індивідуальну психічну культуру та її окремі елементи, тобто особисті психічні пізнавальні процеси, - сприйняття, пам’ять, уяву, мислення, забезпечити розвиток комунікативних здібностей, які є необхідними в умовах колективної роботи членів суднового екіпажу, сформувати уміння підтримувати високий рівень особистої загальної психофізичної та професійної працездатності тощо.

Навчальний курс «Психологія» належить до розділу навчального плану «Гуманітарні та соціально-економічні дисципліни», що є призначеним забезпечити високий рівень загальної та професійної культури майбутнього дипломованого моряка, широту його ерудиції, наукових поглядів на різні аспекти людського життя, - соціально-культурні, політичні, економічні тощо, що відбуваються в суспільстві та країнах світу.

Реалізація цієї мети забезпечується завдяки зверненню до компетентностного підходу до організації процесу професійної підготовки сучасного моряка. Компетентностний підхід передбачає визначення результатів навчання, що базуються на їх описі в термінах компетентностей. Він виступатиме ключовим методологічним інструментом реалізації цілей Болонського процесу та за своєю сутністю дозволяє ставити в центрі навчального процесу студента. Копетентностний підхід дозволяє формувати у майбутніх фахівців систему конкретних компетентностей. Під компетентностями розуміється динамічна комбінація знань, розуміння, умінь, цінностей та інших особистісних якостей, що формуються у відповідності запрограмованих результатів навчання за навчальною програмою. Компетентності покладено в основу кваліфікації випускника, вони формуються в процесі його професійної підготовки і виступають як реалізаційні здатності особи до ефективної професійної діяльності.

Знайомство з закономірностями функціонування психіки особистості

сприятиме формуванню у курсантів позитивного образу професійного

самосприйняття, тобто сприйняття самого себе як моряка-професіонала

грамотного, мужнього, надійного, який є спроможнім швидко і адекватно реагувати в звичайних та екстремальних умовах морського середовища та якісно виконувати професійні завдання.

Зміст навчального курсу «Психологія», його теоретичний матеріал

та практичні завдання спрямовуються на забезпечення процесу формування у майбутніх фахівців компетенції, наявність яких вимагають Кодекс ПДНВ та відповідні модельні курси ІМО, відповідні розділи Конвенції STCW- 75/95. Рівень знань та умінь, що передбачаються бути сформованими у курсантів на підставі вивчення курсу «Психологія», відповідає стандартам Міжнародної Конвенції STCW-78/95 щодо забезпечення рівня психічної та психологічної підготовки фахівців морського та річного флоту.

Зміст та логіка надання теоретичного матеріалу та практичних завдань в межах навчального курсу «Психологія» враховує педагогічні принципи систематичності та послідовності. Так, теми лекцій №1,2, 3, 4 першого змістовного модулю спрямовані на забезпечення загальної психологічної підготовки курсантів та студентів заочної форми навчання. Інформаційний матеріал другого змістовного модулю є присвяченим психологічної підготовки курсантів ВМНЗ до безпосередньої професійної діяльності, формуванню та удосконаленню їх індивідуальної психічної культури, формуванню у них умінь свідомого психічного самовпливу з метою оптимізації психофізичного стану. Організація процесу навчання в межах курсу відповідає також педагогічним принципам зв’язку теорії з практикою, наочності, міцності.

Логіка звернення о форм педагогічної роботи враховує специфіку та закономірності навчально-пізнавальної діяльності майбутніх моряків, тому спочатку надаються лекційні заняття, далі – семінари, потім пропонується самостійна та індивідуальна робота.

Завданнями навчального курсу «Психологія» є наступні:

- ознайомити курсантів з предметом дослідження наукової психології, донести значення особистої професійної психологічної підготовки;

- поясніти сутність, закономірності та механізми функціонування психіки моряка та психіки інших людей;

- ознайомити з сутністю основних психічних пізнавальних процесів, зокрема відчуттів, сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, а також з сутністю основних психологічних властивостей особистості, - темпераменту, здібностей, характеру;

- усвідомити суть явища «особистість» та специфіку емоційно-вольового стану особистості;

- ознайомити з закономірностями свідомої психічної саморегуляції та технологією користування методами психічного самовпливу;

- сформувати уміння користуватися теоретичним матеріалом з курсу «Психологія» в професійної діяльності;

- сформувати уміння свідомо контрольованого психічного самовпливу на підставі активізації резервних механізмів психіки курсантів та студенів з метою підвищення рівня індивідуальної психофізичної стійкості.

Навчальний курс «Психологія» є спрямованим на знайомство з наступної інформацією:

- предмет психології та методи наукового дослідження; структура

психіки особистості;

- основні етапи розвитку психіки живих істот; нейрофізіологічні основи психіки; функції нервової системи; принципи та закони вищої нервової діяльності людини; психічні стани людини;

• місце і роль психічних процесів у професійної діяльності моряка; зміст

та структура психічних пізнавальних процесів;

- відчуття, їх класифікація та закономірності їх функціонування, взаємодія відчуттів;

- сприйняття, класифікація та закономірності сприйняття; сприйняття людини людиною; використання закономірностей сприйняття в практиці професійної діяльності моряка;

- пам’ять як психічний пізнавальний процес; теорії пам’яті; закономірності пам’яті, її види та класифікація за тривалістю та утриманням; доцільність використання різних видів пам’яті в професійної діяльності моряка;

- уява та її види; зв’язок уяви з іншими психічними пізнавальними процесами; уявлення дійсності; роль уяви в професійної роботі моряка;

• мислення та його сутність; зв’язок мислення та мови; загальні

• закономірності мислення; розумова діяльність та її значення в професійної діяльності моряка;

• - емоції, їх сутність та функції; види емоційних станів; почуття як вищи емоції; види почуттів та їх характеристика; соціально-історична природа почуттів; емоції та почуття у професійної діяльності моряка;

• - воля, її сутність та зміст; характеристика вольової регуляції; вольовий стан особистості; прості та складні вольові дії;

• - поняття «особистість», «людина», «індивідуальність»; особистість та діяльність; процесі пізнання та спілкуванні; біологічне та психологічне в структурі особистості моряка; індивідуально-психологічні особливості особистості моряка; професійна спрямованість особистості моряка як передумова його активної професійної діяльності;

• - темперамент як сукупність типологічних особливостей людини, закономірності темпераменту; характер та його значення в роботі моряка; професійно значущі здібності;

• - психічна культура працівника водного транспорту; психічна свідома саморегуляція;

• - методи свідомого психічного самовпливу та технологія користування аутотренінгом.

Теоретична грамотність в галузі загальної психології є підставою забезпечення наступних професійно значущих компетентностей майбутніх моряків:

Компетентність:

1)Здатність уявляти значення основ психології, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості морського фахівця, його схильності до етичних цінностей й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.

Зміст компетентності:

1)Уміння користуватися особистими психічними пізнавальними процесами, професійно доцільними здібностями, враховувати специфіку свого темпераменту , удосконалювати риси характеру, індивідуальні особливості особистості.

Компетентність:

2)Здатність осіб рядового складу до виконання звичайних обов’язків стосовно несення вахти в машинному відділенні, розуміння сутності команд, що пов’язані з цими обов’язками.

Зміст компетентності:

2)Уміння керувати своїми психічними пізнавальними процесами, емоційно-вольовими станами, здійснювати контроль за особистими професійними діями на підставі відповідальності та цілеспрямованості.

Компетентність:

3)Здатність до аналізу та синтезу

Зміст компетентності:

3)Уміння самостійно находити принципово нову інформацію на підставі активізації розумових дій, а саме аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, моделювання, інше.

Компетентність:

4)Здатність до виконання звичайних обов’язків стосовно вахти

Зміст компетентності:

4)Уміння керувати своїми психічними пізнавальними процесами, емоційно-вольовими станами, здійснювати контроль за особистими професійними діями на підставі відповідальності та цілеспрямованості.

Компетентність:

5)Здатність керувати діями під час аварії

Зміст компетентності:

5)Уміння швидко приймати вірні рішення під час аварійних ситуацій та надавати відповідні накази, організовувати роботу підлеглих у напрямку подолання ситуації.

Компетентність:

6)Здатність дотримуватися етичних зобов’язань.

Зміст компетентності:

6)Уміння забезпечувати професійні відносини на підставі вимог професійної етики, зокрема поваги, тактовності, відповідальності, чесності тощо.

Компетентність:

7) Здатність до дотримання якості в роботі

Зміст компетентності:

7) Уміння керувати своїми психічними пізнавальними процесами, емоційно-вольовими станами, здійснювати контроль за особистими професійними діями на підставі відповідальності та цілеспрямованості

Компетентність:

8) Здатність до критики та самокритика

Зміст компетентності:

8) Уміння відноситись до критики з боку іншої особи виважено, аналізувати свої дії, робити висновки стосовно сутності відповідних зауважень.

9)Уміння швидко приймати вірні рішення під час аварійних ситуацій та надавати відповідні накази, організовувати роботу підлеглих у напрямку подолання ситуації.

Компетентність:

9) Здатність виживання в морі у випадку залишення судна.

Зміст компетентності:

9) Уміння забезпечувати високий рівень емоційно-вольової стійкості, приймати професійно доцільні рішення у напрямку подолання екстремальної ситуації.

Компетентність:

10)Здатність до керівництва під час аварії.

Зміст компетентності:

10)Уміння швидко приймати вірні рішення під час аварійних ситуацій та надавати відповідні накази, організовувати роботу підлеглих у напрямку подолання ситуації.

Компетентність:

11) Здатність виживання в морі у випадку залишення судна.

Зміст компетентності:

11) Уміння забезпечувати високий рівень емоційно-вольової стійкості, приймати професійно доцільні рішення у напрямку подолання екстремальної ситуації.

Обсяг навчальних годин дорівнює одному навчальному модулю, що поділяється на два блока: ЗМ1 («Загальна психологічна підготовка моряка») та ЗМ2 («Професійна психологічна підготовка моряка»).

Блоки змістовного модулю охоплюють інформацію з наступних тем:

а) ЗМ1 «Загальна психологічна підготовка моряка»:

1. Предмет психології. Методи дослідження.

2. Психіка та організм.

3. Елементарні психічні пізнавальні процеси в професійної підготовки моряка.

4. Вищи психічні пізнавальні процеси.

5. Емоційно-вольові стани.

б) ЗМ2 «Професійна психологічна підготовка моряка»:

6. Психологічні властивості особистості моряка

7. Психічна культура моряка.

8. Методи свідомого психічного самовпливу.

9. Проблема формування особистості моряка.

10. Психологія конфлікту.

З метою організації самостійної роботи курсантів щодо вивчення теоретичного матеріалу з навчального курсу «Психологія» курсантам та студентам пропонуються наступні види самостійної роботи:

- опрацювання лекційного матеріалу на підставі знайомства з відповідними розділами посібників, монографій, науково-методичних посібників, що є рекомендованими;

- підготовка до семінарських занять на підставі вивчення конкретних питань в межах відповідних тем навчальної програми;

- використання змісту методичних рекомендацій щодо вивчення конкретного питання відповідної теми;

- самостійне вивчення навчального матеріалу в межах індивідуального плану роботи;

- поглиблений аналіз сутності конкретного питання на підставі самостійного знаходження теоретичного матеріалу за допомогою мережі Internet.

Самостійна робота курсантів з навчального курсу «Психологія» може

передбачати також ї додаткові види робіт, зокрема:

- знайомство зі змістом монографій, науково-методичних посібників, інших наукових інформаційних джерел в галузі психології;

- проведення в вільний час елементів аутотренінгу, цілеспрямоване виконання вправ з метою удосконалення професійно значущих особистих психологічних и психічних характеристик;

- пошук в інформаційних джерелах, - профільних газетах, журналах, місцевих газет, Internet тощо прикладів професійної поведінки моряка, що демонструють значення високого рівня психоемоційної стійкості в екстремальних умовах.

Організація самостійної роботи повинна здійснюватися з врахуванням

індивідуальних, психологічних та вікових особливостей курсантів морського інституту, а також якості та обсягу їх професійної підготовки.

Кожному курсанту слід уважно ознайомитися зі змістом програмного матеріалу з навчального курсу «Психологія» в межах кожної конкретної теми.

Тема № 1: предмет психології. Методи дослідження.

План:

Вступ.

1. Психологія як наука.

2. Методи дослідж2耀ня.

3. Структура психіки особистості.

Висновки.

Компетентність:

1)Здатність уявляти значення основ психології, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості морського фахівця, його схильності до етичних цінностей й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.

Зміст компетентності:

1)Уміння користуватися особистими психічними пізнавальними процесами, професійно доцільними здібностями, враховувати специфіку свого темпераменту , удосконалювати риси характеру, індивідуальні особливості особистості.

Література:

1. Психологія /За ред. чл.-кор.-та АПН України Ю.Л.Трофімова. Підручник для ст-в вищих навч.закладів. Київ, «Либідь», 2001. – 556 с.

2. Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология. Учеб. пособие.М., «Высшая школа», 1977. – 247 с.

3. Основи психології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів /А.І. Веракіс, Ю.І.Завалевський, К.М.Левинський. – Х. –К., 2005. – 416 с.

4. Загальна психологія: Підручник /О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та інш. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

5. Мясоїд П.А Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001.-487 с.

Вступ

Мета теми –ознайомити курсантів з предметом наукової психології та методами її дослідження. Матеріал дозволяє зрозуміти структуру наукової психології, її зв’язок з іншими науками, значення в професійній підготовки моряка.

Важливим завданням є усвідомлення суті вимог до психологічної підготовки майбутніх фахівців, знайомство з резервними можливостями їх психіки, активізація яких є значущою для роботи в незвичайних екстремальних ситуаціях природного морського середовища. Курсанти повинні усвідомити зв’язок науки психології з іншими навчальними дисциплінами.

1. Психологія як наука.

Термін «психологія» має грецьке походження, зокрема «рsусhе» означає «душа», а «logos» - «вчення». Але це – лише історичний аспект народження даного терміну. Психологія же як наука вивчає певні закономірності, взаємозв’язки, що стосуються психіки усіх живих істот та які існують об’єктивно. Тому предметом вивчення наукової психології є сутність, закономірності та механізми функціонування психіки усіх живих істот.

Наука психологія дуже молода, її трохи більш 100 років. Офіційний початок її народження - 1879рік, коли відомий німецький психолог В.Вунтд відкрив у м. Лейпцигу першу лабораторію експериментальної психології. Але емпіричний психологічний досвід людства є дуже великим.

Тому в наукова психологія відрізняє два види психологічного досвіду особистості: життєвий та науковий. Доведено, що життєвий досвід не може бути узагальненим, оскільки він належить конкретній особі та формується на підставі інтуїції. Науковий психологічний досвід спирається на результати спеціальних досліджень, він є узагальненим та може бути розповсюдженим.

Завдання наукової психології:

- визначення нових психологічних закономірностей, пояснення їх суті, пізнання певних психологічних механізмів;

-формування та удосконалення системи наукових психологічних понять;

-озповсюдження наукової інформації з психології серед населення з метою формування психічної культури тощо.

Значний внесок в розвиток сучасної психології надали такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І.М.Сеченов, І.П.Павлов, Л.А.Орбелі, П.К.Анохін, С.П.Боткін, Н.А.Бернштейн, В.М.Бехтерев, А.П.Лурія, інші.

Психологія тісно пов'язана з іншими науками - філософією, медициною, біологією, фізіологією, педагогікою, соціологією, історією тощо (Мал. 1).

Мал.1. Психологія в системі наук, що вивчають проблеми людини.

Наукова психології є перспективною галуззю пізнання. В її межах сформовані різноманітні психологічні наукові школи, зокрема: функціоналізм, біхевіоризм, фрейдизм, гештальтпсихологія, вітчизняна психологія, аналітична психологія, індивідуальна психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, трансперсональна психологія.

Вітчизняна психологія розвивається на підставі певних принципів.

В визначенні основних принципів розвитку вітчизняної психології значна роль належить Б.Г.Ананьєву, П.П.Блонському, Л.С.Виготському, А.В.Запорожцю, Г.С.Костюку, А.Н.Лєонтьєву, А.Р.Лурії, С.Л.Рубінштейну, Б.М.Теплову, Д.Н.Узнадзе.

Принципи наукової психології:

- відображення;

- детермінізм;

- суб’єктивізм;

- єдність теорії з практикою;

- єдність свідомості та діяльності, інші.

Структуру сучасної психології складають наступні елементи: загальна психологія, вікова психологія, історія психології, соціальна психологія, психологія праці, медична психологія, педагогічна, військова, психологія спорту, сім'ї, торгівлі, порівняльна психологія та інші. Кожна галузь наукової психології має свій предмет дослідження (Табл.1).

Таблиця 1