1. Загальна частина

1.1. Історична довідка про підприємство

Перші фотоательє у Чернівцях з’явилися наприкінці ХІХ століття. В одному із таких сфотографувалися Ольга Кобилянська та Леся Українка

Напевно кожному потрапляли в руки старі світлини наших родичів. Чорно-білі або ж кольору "сепії" не великого розміру, де всі виглядають дуже серйозно і урочисто.

-  Колись до фотографії ставали тільки у парадному вбранні й гарно причесувалися, - пригадує сімдесятисемирічна жителька села Вербівці Зоня Іванівна. - Моя мама замолоду їздила до Чернівців в ательє, щоб зробити фотографію на пам'ять. Знімки були дуже хорошої якості. А ще колись у нашому селі був один чоловік, який вмів фотографувати. Про нього казали, що то фотограф від Бога. Його в селі дуже шанували і любили, коли він приходив, щоб зробити фотографію. Той процес здавався святковим і загадковим водночас. Він ставив триногу і накривав камеру чорною тканиною.

Замолоду Зоня Іванівна теж їздила до Чернівців, щоб сфотографуватися у фотоательє. Скільки коштувало таке задоволення, жінка вже не пам'ятає, але запевняє, що свої фото вони завжди викуповували у фотографа. Тобто платили за роздрук на фотопапері. Але у той час (1950-1960 роках) по місту було чимало фотоательє, а якими були перші фотоательє та де вони містилися - читайте далі.

Портрет Багриновича оцінили на фотоконкурсі у Брюсселі

Першу фотографію у світі, на якій зображено краєвид з вікна, зробив Нісефор Ньєпс 1826 року за допомогою камери-обскури.

Перша фотографія в Україні з'явилася у Львові 1839 року, 1840-го - Києві. Коли з'явилися перші фотографи у Чернівцях, достеменно невідомо. Але одним із найперших і найкращих був Багринович.

Про це йдеться у праці українського фотографа Олександра Трачуна. Згідно з його дослідженням, Г. Багринович був досить відомим у Чернівцях фотографом і одним із перших українців, які брали участь у Міжнародній фотовиставці у Брюсселі та Парижі (1888 рік), де став володарем медалей.

Чернівчанин Микола Ємельянов фотографує понад півстоліття

Де працював Г. Багринович - невідомо. Натомість, збереглося чимало листівок, рекламок із газети та фотографій його однофамільця Т. Багриновича. Це може йтися про одну і ту ж людину, але ні спростування, ані доведення цього немає. Т. Багринович мав власне фотоательє. Ймовірно, воно було найпершим у Чернівцях. Відкрив він його близько 1889 року навпроти колишнього готелю "Молдавія". Це відомо із рекламних листівок, які збереглися до наших днів. Також на листівках зазначали, які у фотографа є нагороди та які світлини він може зробити.

Існувало воно до 1915 року. Опісля тут же розміщувалося фотоательє "Брюль", або "Брати Брюль". Фотографії, зроблені ними з адресою на назвою ательє, збереглися до наших днів.

Відомий на Буковині фотохудожник Броніслав Тутельман теж пригадує, що колись у тому районі (напроти церкви Св. Параскеви) було фотоательє.

- За радянських часів на горищі у будинку з колонами (Головна, 17) була фотомайстерня В. Нейман, - розповідає Б. Тутельман. - А до того у тому будинку було одне із найбільших фотоательє у Чернівцях.

На Панській були ательє з богемським склом у вітринах

Зазвичай городяни самі приходили до фотоательє, щоб зробити світлину собі на згадку, або щоб надіслати рідним. Оскільки фотоательє у місті було не одне, фотографи закликали клієнтів, як могли.

"Фотографуйтеся на фотографію" - такою рекламною вивіскою запрошував чернівчан до свого фотоательє пан Ерліх. Відомо, що його заклад був на вул. Кобилянської, 15 з 1923 до 1926 року включно. Оскільки зафіксовано що цього року п. Ерліх вирішив встановити нову вивіску. На ній він написав: "Бажаєте мати удалий фотознімок - звертайтеся до нашого відомого фотографа пана Ерліха".

Також фотограф розміщував рекламу свого закладу у пресі.

На місці сучасної аптеки-музею 1923 року було фотоательє Гната Крижанівського із назвою "Мистецька фотографія".

1940 року на вулиці Кобилянської, 12 в одній частині будинку був фотосалон, яким завідував пан Антошка. Чернівчани ще можуть пам'ятати фотоательє, яке назвали іменем власника, "Антошка", оскільки воно довго працювало й за радянських часів.

Згідно із описом відомого буковинського етнографа та краєзнавця Івана Снігура з серії статей "Мандруючи Панською вулицею", це фотоательє було найбільш вишуканим у Чернівцях.

"Оформлення цього ательє було доволі вишуканим — дві великі скляні вітрини з обох боків гарно оздоблені вхідними дверями зєднані нагорі оригінальним декоративним обрамленням, прикрашені овальними дзеркалами та вставками з богемського скла у металевій оправі. Внутрішній дизайн салону був надзвичайно гарним: стіни оформлені темним деревом, умеблювали приміщення віденськими меблями XIX ст. стилю ампір, виготовленими з чорного мореного дуба, оздоблені інкрустацією, перламутром та прикрашені литвом позолоченої бронзи. Тут був стіл, шість стільців та диванчик. Особливий шарм приміщенню надавали великі (заввишки близько чотирьох метрів) дзеркала. Це було найкраще фотоательє у місті", - пише І. Снігур.

Дозволити собі фотографію могли різні верстви населення. І навіть якщо у людини не було грошей заплатити за фотографію одразу, вони могли забрати їх пізніше. Оскільки фотографи зберігали вихідні матеріали на спеціальних пластинах. Також була можливість доробити знімки згодом або збільшити.

Леся Українка до фотографії, зробленої у Чернівцях, мала претензії

Фотографія двох подруг Ольги Кобилянської та Лесі Українки, яка відома більшості з шкільних підручників, була зроблена у фотоательє Яна Кржановського у Чернівцях. Заклад був на розі вулиці А. Кохановського на першому поверсі будинку №16 (зараз магазин жіночого одягу). Про те, що це був досить поважний заклад, свідчить і реклама, яка збереглася.

Під час одного із своїх візитів до Чернівців 1901 року Леся Українка, прогулюючись із Ольгою Кобилянською, вирішила зайти до фотоательє Я. Кржановського і зробити світлину на пам'ять з подругою.

- Що підштовхнуло письменниць до цього, невідомо, - розповідає директор муніципальної бібліотеки ім. Добрянського і дослідниця історії міста Леся Щербанюк. - Але панянки зробили фотографію. Леся Українка мала до неї претензії, що випливає з її листа Ользі Кобилянській від 17 червня.

"Фотографій замовте, будь ласкаві, шість тим часом. Єсть деякі дефекти в тому знімку то я щось не знаю, чи замовляти більше. Пораджусь з вами, приїхавши", - йдеться у листі.

Варто зауважити, що йдеться не про технічні деталі. Леся Українка була модницею і прискіпливо ставилася до своєї зовнішності і відповідно до того, як виходила на світлинах.

Існувало фотоательє Я. Кржановського десь до 1910 року. Опісля тут відкрили магазин, у якому продавали швейні машинки.

У 1910-1911 роках на цьому місці також існувало ательє сучасної фотографії "Rubens". Про що свідчить рекламка.

- Було б добре, якби небайдужі люди відновили на тому місці фотоательє, де фотографувалися письменниці, з тодішнім інтер'єром та обслуговуванням, - додає Л. Щербанюк. - Такий заклад міг би стати ще однією візитівкою Чернівців.